Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №458/879/26 — Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/879/26

3/458/353/2026

ПОСТАНОВА

14.08.2026 м. Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли від командира 1 взводу охорони 2 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець м. Ланівці Тернопільська область, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , стрілець 3 відділення 2 взводу охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації (на особливий період), неодружений, до адміністративної відповідальності притягувався згідно постанови Турківського районного суду Львівської області від 29.12.2025 року у справі №458/1358/25 та постанови Турківського районного суду Львівської області від 01.06.2026 року у справі №458/584/26, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа № 458/879/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Згідно вимог ст.278 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-10 - 172-20 КУпАП.

З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії в/ч НОМЕР_1 № 325 від 07.08.2026 року, складеного командиром 1 взводу охорони 2 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_1 , вбачається, що, згідно наказу командира військової частиш НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 111 від 21.04.2025 року солдат ОСОБА_2 прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків. З 13.07.2026 року солдат ОСОБА_2 перебував у щорічній основній відпустці за 2026 рік за адресою АДРЕСА_1 . Відпускний квиток № 4146 від 12.07.2026 року. 28.01.2025 близько 21:30 під час проведення вечірньої перевірки особового складу згідно розпорядку дня було виявлено відсутність ОСОБА_2 , який без поважних причин не повернувся із чергової відпустки за 2026 рік та був відсутній на службі протягом однієї доби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.172-11 КУпАП розглядається судом протягом доби.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що протокол про адміністративне порушення щодо ОСОБА_2 підлягає поверненню органу, який його склав, для належного оформлення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що існують підстави для правильного вирішення справи, не достатньо всебічних, повних та об`єктивних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом суд порядку повинен встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, з`ясувати, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу й доданих до нього матеріалів встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-11 КУпАП.

Неналежним чином оформлений адміністративний протокол створює перешкоди для повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення, і як наслідок, такий адміністративний протокол повертається на доопрацювання.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі необхідні дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності задля встановлення дійсних обставин справи та ідентифікації правопорушника. Недотримання цієї вимоги має наслідком відправлення протоколу на доопрацювання.

Згідно диспозиції ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Як вбачається з протоколу про військове адміністративне правопорушення серії в/ч НОМЕР_1 № 325 від 07.08.2026 року, складеного командиром 1 взводу охорони 2 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_1 , з 13.07.2026 року солдат ОСОБА_2 перебував у щорічній основній відпустці за 2026 рік, 28.01.2025 близько 21:30 під час проведення вечірньої перевірки особового складу згідно розпорядку дня було виявлено відсутність ОСОБА_2 , який без поважних причин не повернувся із чергової відпустки за 2026 рік та був відсутній на службі протягом однієї доби. Згідно долученої до матеріалів справи копії відпускного квитка №4146 від 12.07.2026 року солдат ОСОБА_2 звільнений у зв`язку з відпусткою терміном 15 (п`ятнадцять днів) з 13 по 28 липня 2026 року. Однак, 28 липня 2026 року є останнім днем відпустки, до якого включно триває відпочинок та, відповідно, становить не 15, а 16 днів. Окрім цього у відпускному квитку вказано обов`язок прибути до місця служби 28 липня 2026 року, а в протоколі про військове адміністративне правопорушення зазначено, що 28 січня 2025 року було виявлено відсутність ОСОБА_2 .

Суд вважає, що складений адміністративний протокол і інші матеріали не в повній мірі відображають об`єкт суспільних відносин у справах про військові адміністративні правопорушення.

Вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не було дотримано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол, а потім дати правильну юридичну кваліфікацію вчиненого винним адміністративного правопорушення.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не було дотримано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол, а потім дати правильну юридичну кваліфікацію вчиненого винним адміністративного правопорушення.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений КК України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне повернути вищезазначений адміністративний матеріал для належного оформлення, оскільки вказані недоліки перешкоджають подальшому провадженню у справі, створює перешкоди для повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі.

Керуючись ст.245, 246, 256, 278, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, порушені на підставі протоколу про військове адміністративне правопорушення серії в/ч НОМЕР_1 № 325 від 07.08.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, повернути командиру 1 взводу охорони 2 роти охорони НОМЕР_3 батальйону військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_1 для належного оформлення.

Постанова є остаточною оскарженню не підлягає.

Суддя Р.І. Ференц