Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №505/2973/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2973/26

Провадження № 3/505/1074/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол із матеріалами стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 матеріали справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення

У протоколі серії ВБА № 180269 від 13.07.2026 зазначено, що 06.06.2026 близько 17:20 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно висловлював погрози, виражався нецензурною лайкою в сторону своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом із ним за вказаною адресою, чим своїми діями міг завдати шкоди її психічному здоров`ю, тобто вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Судовий розгляд

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази:

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12026166180000157 від 08.06.2026, кваліфікованого за ч. 1 ст. 125 КК України;

-витяг з бази даних «АРМОР» щодо реєстрації події в журналі єдиного обліку за № 11-880 від 07.06.2026;

-заява ОСОБА_1 від 06.06.2026;

-пояснення ОСОБА_1 від 07.06.2026;

-пояснення ОСОБА_3 від 10.07.2026;

-пояснення ОСОБА_1 від 13.07.2026;

-копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення на бланку серії ВБА № 162268, складеного за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 10.07.2026;

-копія паспорта громадянина України ОСОБА_3 ;

-копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

-витяг з бази даних «АРМОР» щодо особи ОСОБА_1 .

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Суд вважає за необхідне зазначити, що межі розгляду справи про адміністративне правопорушення визначаються даними, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме подіями 16.03.2026 за адресою проживання ОСОБА_4 (відповідно до розділу протоколу «склад адміністративного правопорушення»).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Суд зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає тексту диспозиції частин 1 та 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погроз, образ чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство є діянням (дією або бездіяльністю) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються, зокрема, між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство — форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Судом встановлено, що у протоколі серії ВБА № 180269 від 13.07.2026 ОСОБА_1 інкриміновано умисне висловлювання погроз та нецензурної лайки у бік ОСОБА_2 , однак зазначено, що такими діями він «міг завдати шкоди психічному здоров`ю» потерпілої.

Отже, у протоколі зазначено лише можливість заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої, а не встановлено та не наведено відомостей про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 така шкода була фактично завдана.

Крім того, протокол не містить відомостей про зміст висловлених погроз, їх характер, спрямованість та інтенсивність, а також про те, у чому саме полягав їх психологічний вплив на ОСОБА_2 та які наслідки для її психічного стану настали внаслідок дій ОСОБА_1 .

Лише зазначення у протоколі про те, що особа «могла завдати шкоди психічному здоров`ю», недостатньо для встановлення обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки таке викладення обставин не свідчить про встановлення настання передбаченого законом наслідку.

При цьому суд не вправі самостійно доповнювати зміст протоколу новими обставинами, встановлювати замість органу, який його склав, фактичні обставини, що утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, або формулювати інше обвинувачення особи.

Як зазначено у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia») та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»), суд не може перебирати на себе функції сторони обвинувачення та самостійно відшукувати або формувати докази на її користь, оскільки це порушує право особи на захист та принцип рівності сторін.

Таким чином, межі судового розгляду визначаються обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, а суд не наділений повноваженнями самостійно доповнювати його зміст відомостями про факти та наслідки, які в ньому не зазначені.

З огляду на викладене, протокол серії ВБА № 180269 від 13.07.2026 не містить достатніх відомостей про настання обов`язкового наслідку домашнього насильства, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме про заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити наявність усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні достатні дані, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 173-2, 247 п.1, 252, 268, 245, 278, 280, 284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 3

ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом внесення апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ