Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №544/1497/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1497/26

пров. № 2/544/922/2026

Номер рядка звіту 68

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі

головуючої - судді Сайко О. О.,

за участю секретаря Костенко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що з 20 серпня 2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від цього шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, у них постійно відбувалися сварки, чоловік застосовував до неї фізичну силу. Вказує, що через ці обставини шлюбні відносини між ними припинилися, з 29 вересня 2025 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Вважає, що за таких обставин примирення з відповідачем неможливе, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме її інтересам. Враховуючи викладене, просить шлюб між сторонами розірвати, після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище їй не відновлювати, стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій не заперечує проти розірвання шлюбу, та просить суд не стягувати з нього судові витрати, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2020 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.6).

Від шлюбу подружжя має спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Сторони разом не проживають та шлюбних відносин не підтримують.

Відповідно до ст. 56 СК кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Як передбачено приписами ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 109 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Спільне життя сторін не склалося, у зв`язку з чим шлюбні відносини припинені та спільне господарство не ведеться.

З огляду на те, що у сторін спільне життя не склалось, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім`ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України). Позивач просила не відновити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_4 », тому після розірвання шлюбу надалі іменується прізвищем, отриманим після реєстрації шлюбу з відповідачем – « ОСОБА_5 ».

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч. 1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України розподіл витрат у разі визнання позову при визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову повернути позивачу з державного бюджету 665,60 грн. сплаченого судового збору.

Враховуючи, що відповідач згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є особою з інвалідністю 2 групи та звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» , його слід звільнити від сплати решти частини судового збору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 1500 грн., яка полягала у оформленні позовної заяви, є співрозмірним із складністю справи та наданими послугами адвоката, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Надання адвокатом Ковтуном М.В. юридичних послуг при оформленні позовної заяви підтверджується, зокрема, квитанцією №24/05 від 24.05.2026, де визначено розмір гонорару адвоката в розмірі 1500 грн. (а.с.7а). Відповідач не обґрунтував не співмірність таких витрат, тому заявлена позивачем сума витрат в розмірі 1500 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-13, 133, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст. 112 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 28 серпня 2020 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №550.

Дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 не відновлювати.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.09.2020, орган, що видав 5335, РНОКПП НОМЕР_3 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позовної заяви в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.09.2020, орган, що видав 5335, РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові втрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2026 року.

Суддя О.О.Сайко