Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №127/26099/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26099/26

Провадження № 1-кп/127/675/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесено 30 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170020002730 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 20.04.2026 року у невстановленим час, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , помітив на землі мобільний телефон торгової марки «Хіаоmі» серії «Redmi Note 13» з об`ємом пам`яті 8/256 Gb, в корпусі кольору «Midnight Blek», що належить потерпілому ОСОБА_5 .

У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи ані дійсного, ані уявного права на вказане майно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон торгової марки «Хіаоmі» серії «Redmi Note 13» з об`ємом пам`яті 8/256 Gb, в корпусі кольору «Midnight Blek».

У подальшому, заволодівши майном потерпілого, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта від 27.04.2026, ринкова вартість мобільного телефону торгової марки «Хіаоmі» серії «Redmi Note 13» з об`ємом пам`яті 8/256 Gb, в корпусі кольору «Midnight Blek» станом на 20.04.2026, складала 4868,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 4868,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав, щиро розкаявся та суду повідомив, що 20.04.2026 року він йшов на роботу по вул. Павла Корнелюка та біля гаража знайшов мобільний телефон марки «Хіаоmі». Вказаний гаджет він забрав собі. При цьому мобільний телефон був увімкнений, а вимкнув обвинувачений його через дві години з моменту знахідки. Оскільки мобільний телефон протягом цих двох годин ніхто не шукав, він забрав його собі. В подальшому, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем він здав його у ломбард. До поліції із приводу знахідки не звертався. Також ОСОБА_6 зазначив, що хоче і надалі проходити військову службу.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 24.04.2026 року до ЄРДР внесені відомості, відповідно до яких 24.04.2026 до відділу поліції № 2 надійшов рапорт працівника СКП про те, що в ході розгляду матеріалів звернення ОСОБА_5 було встановлено, що 20.04.2026 перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. П. Корнелюка (Станіславського) поблизу будинку № 24, невідома особа здійснила крадіжку мобільного телефону марки «Redmi Note 13» чим завдала матеріального збитку.

Відповідно до заяви ОСОБА_5 , останній просив проводити засідання без його участі, цивільний позов не подавав, просив призначити покарання на розсуд суду.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ними не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналіз вказаних доказів, а саме показань обвинуваченого, письмових доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки в умовах воєнного стану є доведеною, а вказані докази в сукупності є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченому.

Так, обвинуваченим суду повідомлено всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а саме час, місце вчинення, таємний спосіб здійснення вказаного. Обвинувачений повідомив, що дійсно 20.04.2026 року, проходячи у дворі будинку АДРЕСА_2 , побачив мобільний телефон торгової марки «Хіаоmі» серії «Redmi Note 13», який був увімкнений. Після чого у ОСОБА_4 виник умисел на крадіжку вказаного мобільного телефону.

Тоді ОСОБА_4 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу підняв вказаний мобільний телефон та залишив місце вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, ОСОБА_4 мобільний телефон торгової марки «Хіаоmі» серії «Redmi Note 13» вимкнув та здав у ломбард. Таким чином обвинувачений зазначив на спосіб та майно, що стало предметом протиправного посягання. Такі показання узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами у справі.

Вказані докази в сукупності є достатніми для висновку суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Таким чином, суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як вбачається із характеристики, виданої начальником МКП «УК «Київська» від 08.05.2026 року та довідки про склад сім`ї, ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , із матір`ю у кімнаті гуртожитку. За час проживання зі слів мешканці будинку, скарг та нарікань на нього не надходило.

Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 69/3500 від 21.05.2026 року, ОСОБА_4 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, остання госпіталізація в психіатричне відділення № 21 з 29.04.2025 по 08.05.2025 з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані одночасним вживанням декількох речовин – синдром залежності (алкоголь, опіати, стимулятори, канабіс - анамнестично)», а також перебував на стаціонарному лікуванні КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» з 18.02.2025 по 20.02.2025 з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання ПАР (канабіноїди, амфетамін, алкоголь)».

Із відповіді директора департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації від 22.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_4 в період часу з 12.09.2025 року по теперішній час за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади м. Вінниці та Вінницької області не звертався, на спостереженні не перебуває

З довідки про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 16.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_4 раніше не судимий.

Із матеріалів справи про проведення службового розслідування та військового квитка вбачається, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності, вину у вчинені кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, про що свідчать показання ОСОБА_4 надані в судовому засіданні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, а саме вчинення тяжкого умисного корисливого злочину в період воєнного стану, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими.

В той же час, суд зважає на те, що обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, вину визнав, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є військовослужбовцем. На підставі зазначеного суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування зазначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Враховуючи, що ОСОБА_4 є чинним військовослужбовцем та проходить військову службу, обов`язок нагляду суд покладає на командира військової частини.

Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із актом про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта становлять 916,02 гривень.

Керуючись ст. 65-67, 185 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

На час проходження ОСОБА_4 військової служби, обов`язок нагляду за виконанням засудженим обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, з врахуванням порядку проходженння військової служби, покласти на командира військової частини.

Початок іспитового строку обраховувати з дня ухвалення вироку, тобто з 14.08.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 916,02 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: