Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №153/1380/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

"14" серпня 2026 р. Справа153/1380/26

Провадження3/153/516/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії – рульовий І групи іпс всп « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ПдРУ №334970 від 15 липня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 під час особливого періоду та воєнного стану вчинив недбале ставлення до військової служби під час виконання завдань з охорони державного кордону, а саме в період з 09:00 до 18:00 29 червня 2026 року в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» неналежним чином вів спостереження за місцевістю та водною поверхнею р.Дністер, не забезпечив пильного несення служби прикордонним нарядом, що сприяло порушенню державного кордону України до РМ о 14 год. 16 хв. 29 червня 2026 року в районі прикордонного знаку №0168 однією невідомою особою, що призвело до порушення вимог пункту 4 глави 1, абзацу 4 пункту 5, абзаців 1, 7 та 12 пункту 7 глави 2, пункту 9 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України N?1261 від 19.10.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N?1391/27836, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов?язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України N?330/151/809/434/146 від 05.07.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2011 за N?922/19660.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про закриття даного провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП. Вважає, що йому безпідставно інкримінують вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-15 КупАП, а саме недбале ставлення до військової служби під час виконання завдань з охорони державного кордону, яке виразилось у тому, що не було забезпечено пильного несення служби прикордонним нарядом 29 червня 2026 року о 14 год. 16 хв. в районі прикордонного знаку №0168, що сприяло порушенню державного кордону України до РМ однією невідомою особою, вплав через р.Дністер. ОСОБА_1 вину не визнав та вказав, що в зазначений у протоколі час перебував між островами на річці Дністер, у зв`язку з чим не мав об`єктивної можливості спостерігати за ділянкою, де за твердженнями викладеними в протоколі, відбувався рух невідомої особи. Зазначив, що осіб, які намагалися перетнути державний кордон, у зоні його видимості не було, а ознак підготовки чи здійснення протиправної діяльності в районі прикордонного знаку №0168 не виявлено. Вказав на відсутність належних і достатніх доказів факту незаконного перетину державного кордону, невиконання ним конкретного службового обов`язку, його реальної можливості запобігти такому порушенню та причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) і можливими наслідками. Також зазначив, що протокол містить загальні та оціночні формулювання щодо неналежного спостереження та організації взаємодії, без конкретизації порушеного службового обов`язку, а висновок службового розслідування сам по собі не може підтверджувати його вину. У зв`язку із вищевикладеним, просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.2 ст.172-15 КУпАП на підставі п.1.ч.1. ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а саме протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ПдРУ №334970 від 15 липня 2026 року, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення; копію висновку службового розслідування по факту неналежного виконання службових обов`язків військовослужбовцями відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) 29.06.2026 року, копію письмових пояснень; копію наказу «Про призначення службового розслідування» №1352-АГ від 02.07.2026 року, рапорт, письмові пояснення, копії польотних завдань, робочий зошит 140 впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 (тип Б), карта-наказ прикордонному наряду «ОКСТЗ» впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), копію робочого зошита старшого зміни прикордонних нарядів 402 впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), робочий зошит чергового 339 впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), копія книги обліку спеціальних засобів та інженерно-технічного майна, наявних у тимчасовому користування або прийнятих для зберігання впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », витяг з Журналу переданої та отриманої інформації від оперативних підрозділів впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за червень місяць 2026 року; копію службової характеристики, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ч.1 ст.9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, яке виразилось у не забезпеченні пильного несення служби, що сприяло порушенню державного кордону України до РМ о 14 год. 16 хв. 29 червня 2026 року в районі прикордонного знаку №0168 однією невідомою особою, вплав через річку Дністер.

Диспозицією ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони, дане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов`язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв`язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов`язків проявила до них байдужість та несумлінність.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування, яке в подальшому послугувало складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 стала інформація від оперативного чергового Регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Прикордонної поліції РМ про те, що о 14:47 29 червня 2026 року було затримано 1 громадянина України, який запросив статус біженця. Зі слів даної особи, він перетнув ДК з України в РМ, вплав через р.Дністер в районі п/з 0168 (500 м за течією) на напрямку Ямпіль (Укр.) – Косеуць (РМ). Таким чином, перетин державного кордону даною особою в районі прикордонного знаку №0168, встановлено лише з пояснень невстановленої особи, яка перетнула державний кордон з України до РМ.

В ході розгляду справи суду не було надано жодних доказів, які б свідчили про порушення державного кордону з України до Республіки Молдова невідомою особою саме в районі прикордонного знаку №0168 о 14 год. 16 хв. 29 червня 2026 року.

Судом встановлено, що інформація про нібито перетин невідомою особою державного кордону України в районі прикордонного знаку №0168 отримана виключно зі слів самої цієї особи. При цьому матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б підтверджували зазначені нею обставини, зокрема відомостей про фактичне місце перетину державного кордону, час такого перетину, напрямок руху, а також інших доказів, які б дозволяли достовірно встановити факт незаконного перетину державного кордону саме в районі прикордонного знаку №0168. Таким чином, зазначена інформація має характер повідомлення про можливу подію та сама по собі не є достатньою для беззаперечного встановлення факту незаконного перетину державного кордону у визначеному місці та часі.

Судом також досліджено письмові пояснення працівників Державної прикордонної служби України, відповідно до яких у районі прикордонного знаку №0168, приблизно за 400 метрів проти течії, було виявлено доріжку слідів однієї особи із заходом у воду, при цьому зворотний слід веде у напрямку населеного пункту Ямпіль, де втрачається на відстані близько 70 метрів. Разом з тим наведені письмові пояснення підтверджують лише факт виявлення на місцевості певних слідів та не містять відомостей, які б безпосередньо підтверджували факт перетину невстановленою особою державного кордону України у конкретному місці та час.

Із зазначених пояснень не вбачається, ким саме, коли та за яких обставин залишені виявлені сліди, чи належать вони особі, яка, за наявною у матеріалах справи інформацією, нібито перетнула державний кордон, а також чи свідчить захід слідів у воду саме про перетин державного кордону.

Крім того, сам факт виявлення слідів у районі прикордонного знаку №0168 не дає можливості достовірно встановити час їх утворення та не підтверджує, що вони були залишені саме у період несення служби ОСОБА_1 .

За таких обставин зазначені письмові пояснення не усувають невизначеності щодо фактичних обставин події та не можуть самі по собі підтверджувати, що незаконний перетин державного кордону відбувся саме в період часу, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.

Жодних доказів про те, шо інспектор прикордонної служби 2 категорії – рульовий І групи іпс всп « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_1 о 14 год. 16 хв. 29 червня 2026 року не виконував або неналежно виконував своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, в ході розгляду справи не надано.

Судом також враховано, що за час несення ОСОБА_1 служби ознак підготовки або здійснення протиправної діяльності в межах прикордонного знаку №0168 ним не виявлено, а осіб, які намагалися перетнути державний кордон, у зоні його видимості не було.

Наявність лише висновку службового розслідування за відсутності будь-яких інших доказів не може слугувати достатнім доказом, який поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, за результатами безпосереднього дослідження та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості й достовірності, судом в ході розгляду справи не було встановлено достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів, які можуть констатувати, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумних сумнівом. У зв`язку із чим, суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі, згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 172-15, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП-,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Дзерин М.М.