Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №500/2373/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2373/26

14 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК, відповідач), в якому просить:

визнати процедуру мобілізації ОСОБА_1 протиправною та такою, що вчинена з порушенням приписів частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №2030 від 01.04.2026 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Позов обґрунтовано тим, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) у зв`язку з тим, що його малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дитиною з інвалідністю.

Будучи батьком неповнолітньої дитини з інвалідністю та годувальником сім`ї, позивач неодноразово звертався до відповідача для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, надавав усі передбачені додатком 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) документи на підтвердження права на відстрочку та отримував від відповідача погодження відстрочки (довідки №2331 від 05.02.2024; №1696 від 26.01.2025; №3302 від 16.02.2025; №8106 від 11.04.2025; №10411 від 24.05.2025; витяг з «Резерв+» від 26.06.2025), а надалі відстрочка була автоматично продовжена «до завершення мобілізації» (витяг з «Резерв+» від 01.02.2026).

У кінці березня 2026 року позивач отримав повістку №6960975 від 28.03.2026, якою його було оповіщено про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10:00 год. 01.04.2026 для уточнення даних. На цю дату та час позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; після прибуття замість уточнення даних співробітники ТЦК силою обмежили позивача у пересуванні та повідомили, що він підлягає призову на військову службу. Пояснення чоловіка про наявність у нього малолітнього сина з інвалідністю та належно оформленої актуальної відстрочки відповідач проігнорував.

Позивача було направлено на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (далі ВЛК) та видано довідку ВЛК №2026-0401-1210-3084-3 від 01.04.2026, якою його визнано придатним для проходження військової служби. Надалі начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ №2030 від 01.04.2026 про призов позивача на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 . Жодного пояснення причини мобілізації позивача, який має актуальну відстрочку від призову на військову службу, відповідач не надав. Після оновлення 02.04.2026 та 06.04.2026 застосунку «Резерв+» позивач не виявив жодних даних про його відстрочку, хоча ще кілька днів тому там були відстрочку про відстрочку терміном «до завершення мобілізації». Обставини отримання позивачем відстрочки не змінилися, відповідач не мав жодних законних підстав для скасування такої відстрочки.

Із такими діями ІНФОРМАЦІЯ_3 (мобілізацією позивача попри наявність відстрочки від призову на військову службу) ОСОБА_1 не погоджується, вважає їх незаконними та протиправними, а тому звернувся до суду.

Ухвалою суду від 22.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово за наявними у справі матеріалами.

Одночасно цією ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; зобов`язано відповідача у строк для подання відзиву подати до суду всі матеріали, які стосуються предмета позову, в тому числі облікову картку (особову справу) ОСОБА_1 , повістку позивачу, наказ про призов та направлення позивача для проходження військової служби під час мобілізації, відомості про усі надані ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (витяги з протоколів комісії про надання відстрочки), рішення про скасування позивачу відстрочки, а також пояснення щодо підстав для скасування відстрочки ОСОБА_1 та підстав для призову й направлення для проходження військової служби під час мобілізації позивача.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_3 проти позову заперечує та, посилаючись на положення Закону №3543-ХІІ та Порядку №560, зазначає, що право на відстрочку реалізується шляхом подання через центри надання адміністративних послуг до комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.

Твердження позивача стосовно того, що на момент призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, він мав діючу відстрочку, не відповідають дійсності та не мають доказового підґрунтя. Статтею 23 Закону №3543-ХІІ, Порядком №560 не передбачено безстрокового надання відстрочки військовозобов`язаному на підставі одноразово поданої заяви. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) позивач користувався правом на відстрочку від призову з 26.01.2025 по 07.02.2025, з 16.02.2025 по 05.04.2025, з 11.04.2025 по 09.05.2025 та з 24.05.2025 по 02.02.2026. Тобто позивач був обізнаний про те, що з метою продовження терміну дії відстрочки від призову, він повинен подавати відповідну заяву та підтвердні документи. З 02.02.2026 по день призову на військову службу під час мобілізації на особливий період 01.04.2026, позивачем не подано заяви через центр надання адміністративних послуг з метою продовження терміну дії відстрочки від призову на військову службу. Відповідно, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не міг здійснювати перевірку наявності підстав для відстрочки у військовозобов`язаного, оскільки ним не була подана заява встановленим порядком. Безпосередньо ТЦК та СП не мають права приймати заяви про надання відстрочок від призову на військову службу від військовозобов`язаних, оскільки такі заяви мають подаватися через центри надання адміністративних послуг.

ОСОБА_1 станом на 01.04.2026 був військовозобов`язаним, придатним до військової служби за станом здоров`я, не користувався відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації, а отже підлягав призову на військову службу на загальних підставах. Жодних рішень стосовно скасування позивачу відстрочки від призову на військову службу Комісія не ухвалювала, відстрочка була скасована у зв`язку з закінченням терміну дії та не продовжена внаслідок бездіяльності позивача, що полягала у неподанні відповідної заяви та підтвердних документів встановленим порядком.

Вважає, що відповідач, видаючи наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період у частині призову позивача діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог законодавства про мобілізацію, а тому підстави для визнання процедури мобілізації позивача та для скасування наказу про призов відсутні. Просив у позові відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача звернув увагу на пункт 59 Порядку №560 про те, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову па військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Наполягає, що норми Порядку №560 передбачають можливість продовження відстрочки і без звернення до ЦНАП із заявою та підтверджуючими документами, якщо в державних реєстрах наявні усі необхідні дані, які підтверджують право такої особи на відстрочку. Згідно довідкової інформації на офіційному сайті Міністерства оборони України (https://mod.gov.ua/explanation/vidstrochki-v-rezerv-yak-praczyuye-avtoprodovzhennya-i-shho- vazhlivo-znati) станом на сьогодні автоматичне продовження відстрочок від мобілізації доступне, зокрема, для батьків дитини з інвалідністю до 18 років. Автоматичне продовження діє для відстрочок, оформлених як через «Резерв+», так і через ЦНАП.

Позивач з кінця 2025 року неодноразово отримував автоматичне продовження відстрочки, про що його інформували відповідні сповіщення у застосунку «Резерв+». Позивачем було вчинено усі необхідні дії для реалізації його права на відстрочку, твердження відповідача щодо необхідності продовження наявної відстрочки виключно через подання заяви до ЦНАП вважає маніпулятивним та таким, що не відповідає приписам Порядку №560. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 22.06.2026 продовжено строк розгляду справи.

Відповідач вимоги ухвали суду від 22.04.2026 не виконав у повному обсязі та не надав витребуваних судом доказів на підтвердження відомостей про усі надані ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, таку інформацію частково навів у відзиві, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , військово-облікові дані уточнив своєчасно, 16.01.2025 пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується відомостями електронного військово-облікового документа позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» (а.с.66-67).

Позивач є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є дитиною з інвалідністю (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 06.03.2019), що встановлена з 12.03.2020. На підтвердження цих обставин та медичних діагнозів сина ОСОБА_1 , представник позивача долучив ряд документів: витяг з історії стаціонарного хворого №11784 від 30.10.2019; витяг з історії стаціонарного хворого №2256 від 02.03.2020; виписку з медичної карти стаціонарного хворого відділення дітей з ураженням нервової системи та порушенням психіки №2256 від 02.03.2020; медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років №2/13 від 05.03.2020; витяг з історії стаціонарного хворого №2256 від 13.11.2020; виписку з медичної карти від 18.12.2020; виписка з медичної карти від 16.04.2021; витяг з історії стаціонарного хворого №3579 від 24.05.2021; довідку від 10.07.2021; виписку з медичної карти від 29.10.2021; виписку з історії хвороби №9475 від 26.11.2021; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №1030 від 14.06.2022; довідку про надані реабілітаційні послуги та результати реабілітації від 16.09.2022; виписку з медичної карти від 16.09.2022; виписку з медичної карти від 23.03.2023; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №1346 від 25.04.2023; виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 18.10.2023; довідку про надані реабілітаційні послуги та результати комплексної реабілітації від 18.10.2023; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №790 від 19.04.2024; витяг з історії стаціонарного хворого №6955 від 27.06.2024; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №1653 від 25.02.2025; медичний висновок №1/14 від 05.03.2025; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №624 від 20.06.2025; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №2614 від 18.08.2025); індивідуальна програма реабілітації інваліда (вікова категорія від 0 до 18 років) №1/14 від 03.03.2025. Згідно з посвідченням серія НОМЕР_3 від 14.08.2020 ОСОБА_3 як дитині з інвалідністю з 12.03.2020 призначена державна соціальна допомога.

У зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, позивач мав оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", про що свідчать довідки відповідача №2331 від 05.02.2024, №1696 від 26.01.2025, №3302 від 16.02.2025, №8106 від 11.04.2025, №10411 від 24.05.2025, витяг з «Резерв+» від 26.06.2025.

За змістом цих довідок ОСОБА_1 відстрочка від призову на військову службу надавалася з 01.02.2024 по 01.08.2024, з 26.01.2025 по 07.02.2025, з 16.02.2025 по 05.04.2025, з 11.04.2025 по 09.05.2025, з 24.05.2025 по 07.08.2025 (а.с.61-65).

У витязі з Реєстру щодо позивача, сформованому станом на 26.06.2025 з застосунку «Резерв+», зазначено про надання відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII до 07.08.2025 (а.с.66), а станом на 01.02.2026 вказано про відстрочку на цій же підставі до завершення мобілізації (а.с.67).

Судом встановлено, що позивачу направлена та ним отримана повістка №6960975 від 28.03.2026, якою його було оповіщено про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10:00 год. 01.04.2026 для уточнення даних (а.с.68, 91).

01.04.2026 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії, якою видано довідку ВЛК №2026-0401-1210-3084-3 від 01.04.2026 з постановою про визнання ОСОБА_1 придатним для проходження військової служби (а.с.69).

Надалі начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ №2030 від 01.04.2026 про призов позивача на військову службу під час мобілізації та відправлення його до військової частини НОМЕР_1 (а.с.70).

Позивач, не погодившись з діями та рішенням ТЦК та СП щодо його призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, звернувся з цим позовом до суду.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану”, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 № 2232-XII.

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина восьма статті 23 Закону №3543-XII).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 23 Закону №3543-XII).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі – Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. .

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пунктом 59 Порядку № 560 (який викладений у новій редакції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 31.12.2024, яка набрала чинності 16.01.2025) визначено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Пункту 60 Порядку №560 містить норму, відповідно до якої відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пункту 59 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких військовозобов`язаний втрачає законні підстави для відстрочки.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Враховуючи наведені положення Порядку № 560, суд приходить до висновку, що у разі продовження строку проведення мобілізації надана (оформлена) відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, продовжується районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки без повторного надання військовозобов`язаним документів, що підтверджують право на відстрочку на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки. При цьому, продовження відстрочки здійснюється шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.

Повертаючись до обставин вказаної справи, суд зазначає, що Указами Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні, які затверджувалися відповідними Законами України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 9 травня 2025 року по 7 серпня 2025 (Указ № 235/2025, Закон № 4356-IX), з 7 серпня 2025 року по 5 листопада (Указ № 478/2025, Закон № 4524-IX), з 5 листопада 2025 року по 3 лютого 2026 року (Указ № 793/2025, Закон № 4643-IX), з 3 лютого 2026 року по 4 травня 2026 року (Указ N 4757-IX, Закон № 4757-IX) з 4 травня 2026 року до 2 серпня 2026 року (Указ № 342/2026 Закон № 4857-IX), з 2 серпня 2026 року до 31 жовтня 2026 року (Указ № 596/2026, Закон № 4928-IX).

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням відповідної Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 надавалася з 2024 року ОСОБА_1 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а саме у період з 01.02.2024 по 01.08.2024, з 26.01.2025 по 07.02.2025, з 16.02.2025 по 05.04.2025, з 11.04.2025 по 09.05.2025, з 24.05.2025 по 07.08.2025 (а.с.61-65), а надалі – автоматично до завершення мобілізації (а.с.67), про що достеменно свідчать відомості витягу з Реєстру щодо позивача, сформованому станом на 01.02.2026 з зазначенням про надану відстрочку до завершення мобілізації (а.с.67).

З огляду на наведені норми пунктів 59-60 Порядку №560 та встановлені у цій справі обставини, суд критично оцінює пояснення представника відповідача про відсутність відстрочки у позивача станом на 01.04.2026.

На цю дату ОСОБА_1 мав належним чином продовжену автоматично відстрочку на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Більше того, відомості військово-облікового документу позивача, сформованого з застосунку «Резер+» станом на 01.02.2026, вказують про дотримання ОСОБА_1 мобілізаційного законодавства: військово-облікові дані уточнено вчасно, 16.01.2025 позивач пройшов ВЛК.

За змістом абзацу третього пункту 63 Порядку №560 військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Оскільки позивачу відстрочка станом на 01.04.2026 була продовжена з урахуванням вимог пунктів 59-60 Порядку № 560, військово-облікові дані ним оновлені вчасно, то підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду, а далі вчинення дій щодо його мобілізації у відповідача не було.

Отож, наведене свідчить про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №2030 від 01.04.2026 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Також суд зазначає, що незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу відповідача, такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.10.2021 у справі №9901/26/21, від 03.11.2021 у справі №9901/226/21, від 02.02.2022 у справі № 9901/256/21, від 16.03.2023 у справі № 9901/494/21, від 06.04.2023 у справі № 990/152/22, від 14.09.2023 у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу (наявність у ОСОБА_1 відстрочки від проходження військової служби), позивач має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо його стосується, що ним (позивачем) фактично і було зроблено у даній справі. Такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів позивача.

Чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, видати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, не дозволяють мобілізовувати особу, яка має відстрочку від проходження військової служби та направляти до військової частини.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних дій та рішення, суд дійшов висновку що вони не відповідають наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям та принципу належного урядування.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір за 2 позовні вимоги немайнового характеру (а.с.79). Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір у сумі 2662,40 грн як за дві задоволенні позовні вимоги до цього відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації та призову на військову службу ОСОБА_1 при наявності відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2030 від 01.04.2026 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 14 серпня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.