Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №500/4092/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4092/26

11 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Потихач В.В.

представника позивача Шклярука Д.С.

представника відповідача Гримало А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" до Тернопільської митниці, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості від 09.06.2026 №UA403070/2026/000383/1 разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000541.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.05.2026 з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару агентом з митного оформлення від імені ТОВ «СІНОКО» було подано електронну митну декларацію №26UA403070006264U6, з визначеною митною вартістю товарів за ціною, встановленою договором, яка склала 130200 доларів США, що в еквівалентні становить 5763342,06 грн.

Однак, після консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення №UA403070/2026/000383/1 від 09.06.2026, яким скоригував митну вартість товарів за резервним методом визначення вартості, та визначив загальну вартість товарів в сумі 376479,07 доларів США, що в еквіваленті склало 16664958,98 грн. У зв`язку з прийняттям вказаного рішення відповідачем також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000541.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів, оскільки ним було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Позивач вважає прийняте рішення та картку відмови протиправними, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.07.2026.

09.07.2026 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому вимоги позивача не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070006264U6 від 29.05.2026 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 02.02.2026 № WWSN2026, укладеного між «WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНОКО». Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем. Проте, згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 18.02.2026 №б/н у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Зазначене може свідчити про неповноту включення витрат, пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України; Крім того до митного оформлення декларантом подано декларацію країни відправлення від 24.02.2026 № 431020260000050008, з якої слідує, що країною відправлення є Китай. Однак, до митного оформлення декларантом не подано коносамент. Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Також представник відповідача зазначає, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 14.07.2026, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 11.08.2026.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, аргументуючи свою позицію обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

02.02.2026 між ТОВ «СІНОКО» та компанією WEIFANG WODONG MACHINERY CO.,LTD (Китай) укладено міжнародний контракт купівлі – продажу товарів №WWSN2026, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною. (арк. справи 22-25)

На виконання вказаного зовнішньоекономічного контракту позивачем на митну територію України ввезено придбаний у компанії WEIFANG WODONG MACHINERY CO.,LTD (Китай) товар.

29.05.2026 уповноваженою особою позивача агентом з митного оформлення подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА №26UA403070006264U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар:

«Трактор колісний TERRA FORCE 404HXC – 8 шт. В комплекті з зіп. Максимальна потужність двигуна складає - 29,50 кВт. Тип двигуна: чотирьохциліндровий, 4-х тактний. Тип палива - дизельне. Технічний стан - новий. Робочий об`єм циліндрів – 3170 см3. Календарний та модельний рік випуску 2026 р.: Двиг. L830102857B, Куз. 2604257, Шасі 2604257. Двиг. L830103565B, Куз. 2604258, Шасі 2604258. Двиг. L830102886B, Куз. 2604259, Шасі 2604259. Двиг. L830102902B, Куз. 2604260, Шасі 2604260. Двиг. L830102873B, Куз. 2604261, Шасі 2604261. Двиг. L830102900B, Куз. 2604262, Шасі 2604262. Двиг. L830102899B, Куз. 2604263, Шасі 2604263. Двиг. L830102901B, Куз. 2604264, Шасі 2604264. Трактор колісний ДМТЗ 404XC – 40 шт. В комплекті з зіп. Максимальна потужність двигуна складає - 29,50 кВт. Тип двигуна: чотирьохциліндровий, 4-х тактний. Тип палива - дизельне. Технічний стан - новий. Робочий об`єм циліндрів 3170 см3. Календарний та модельний рік випуску 2026 р.: Двиг. L830102855B, Куз. 2604196, Шасі 2604196. Двиг. L830102880B, Куз. 2604208, Шасі 2604208. Двиг. L830102871B, Куз. 2604214, Шасі 2604214. Двиг. L830103579B, Куз. 2604215, Шасі 2604215. Двиг. L830102897B, Куз. 2604216, Шасі 2604216. Двиг. L830102863B, Куз. 2604218, Шасі 2604218. Двиг. L830102874B, Куз. 2604220, Шасі 2604220. Двиг. L830103564B, Куз. 2604221, Шасі 2604221. Двиг. L830102881B, Куз. 2604193, Шасі 2604193. Двиг. L830102891B, Куз. 2604197, Шасі 2604197. Двиг. L830102870B, Куз. 2604198, Шасі 2604198. Двиг. L830102882B, Куз. 2604201, Шасі 2604201. Двиг. L830102854B, Куз.2604207, Шасі 2604207. Двиг. L830103577B, Куз. 2604219, Шасі 2604219. Двиг. L830102869B, Куз. 2604223, Шасі 2604223. Двиг. L830102858B, Куз. 2604224, Шасі 2604224. Двиг. L830102861B, Куз. 2604194, Шасі 2604194. Двиг. L830102879B, Куз. 2604200, Шасі 2604200. Двиг. L830103561B, Куз. 2604205, Шасі 2604205. Двиг. L830103569B, Куз. 2604206, Шасі 2604206. Двиг. L830102883B, Куз. 2604210, Шасі 2604210. Двиг. L830102889B, Куз. 2604211, Шасі 2604211. Двиг. L830102856B, Куз. 2604212, Шасі 2604212. Двиг. L830103576B, Куз. 2604213, Шасі 2604213. Двиг. L830102864B, Куз. 2604195, Шасі 2604195. Двиг. L830102893B, Куз. 2604199, Шасі 2604199. Двиг. L830102865B, Куз. 2604202, Шасі 2604202. Двиг. L830102868B, Куз. 2604203, Шасі 2604203. Двиг. L830102884B, Куз. 2604204, Шасі 2604204. Двиг. L830102876B, Куз. 2604209, Шасі 2604209. Двиг. L830102887B, Куз. 2604217, Шасі 2604217. Двиг. L830103574B, Куз. 2604222, Шасі 2604222. Двиг. L830102877B, Куз. 2604225, Шасі 2604225. Двиг. L830102898B, Куз. 2604226, Шасі 2604226. Двиг. L830102890B, Куз. 2604227, Шасі 2604227. Двиг. L830102903B, Куз. 2604228, Шасі 2604228. Двиг. L830102895B, Куз. 2604229, Шасі 2604229. Двиг. L830103582B, Куз. 2604230, Шасі 2604230. Двиг. L830102872B, Куз. 2604231, Шасі 2604231. Двиг. L830102860B, Куз. 2604232, Шасі 2604232. Використовуються для сільськогосподарських робіт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Поставляються у частково демонтованому стані, для зручності транспортування, в комплекті з інструментом та приладдям (зіп) для збірки та обслуговування. Календарна та модельна дата виробництва – 2026 рік. Торговельна марка: TERRA FORCE, ДМТЗ. Виробник:WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN.»

Як слідує з матеріалів справи, до даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат від товарoвиробника б/н від 24.02.2026;

- пакувальний лист №2026-13 від 24.02.2026;

- рахунок-фактура (інвойс) №2026-13 від 23.02.2026;

- накладна ЦІМ № 2151643288 від 09.05.2026;

- накладна ЦІМ № 2151643338 від 09.05.2026;

- накладна ЦІМ № 2151643361 від 09.05.2026;

- накладна ЦІМ № 2151643387 від 09.05.2026;

- накладна ЦІМ № 2151643403 від 09.05.2026;

- накладна ЦІМ №2151643429 від 09.05.2026;

- супровідний документ T1 №26PL322080NSDUJ5M2 від 03.05.2026;

- супровідний документ T1 №26PL322080NSDUJ6M1 від 03.05.2026;

- супровідний документ T1 №26PL322080NSDUJ7M0 від 03.05.2026;

- супровідний документ T1 № 26PL322080NSDUJ9M9 від 03.05.2026;

- супровідний документ T1 № 26PL322080NSDUJAM8 від 03.05.2026;

- супровідний документ T1 № 26PL322080NSDUJBM6 від 03.05.2026;

- декларацiя про походження товару №2026-13 від 23.02.2026;

- комерційна пропозиція товарoвиробника від 18.02.2026;

- платіжна інструкція в іноземній валюті № 8 від 30.04.2026;

- прайс-лист товарoвиробника від 12.02.2026;

- виписка із загальної калькуляції товарoвиробника від 23.02.2026;

- специфікація № 2026-13 від 23.02.2026;

- додаткова угода № 1 від 28.05.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №WWSN2026 від 02.02.2026;

- декларація про відповідність від 28.05.2026;

- заява від 29.05.2026;

- електронний сертифікат про непреференційне походження товару №26C320120033/01805 від 22.04.2026;

- лист № 2026-13 від 28.05.2026;

- технічні паспорта від виробника товару від 24.02.2026;

- технічні характеристики від виробника товару від 24.02.2026;

- копія митної декларації країни відправлення №431020260000050008 від 24.02.2026.

Під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070006264U6 від 29.05.2026 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 02.02.2026 №WWSN2026, укладеного між «WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНОКО». Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем. Проте, згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 18.02.2026 №б/н у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;

2. До митного оформлення декларантом подано декларацію країни відправлення від 24.02.2026 № 431020260000050008, з якої вбачається, що країною відправлення є Китай. Однак, до митного оформлення декларантом не подано коносамент. Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

У зв`язку із цим митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ надати (за наявності) такі додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: лист № 1 від 03.06.2026; лист № 1-1 від 03.06.2026; лист № 2 від 03.06.2025.

Крім того, листом № 2026-13 від 09.06.2026 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України. Додаткових документів більше не має.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000383/1 від 09.06.2026, у графі 33 якого зазначено:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, виробника товару. AСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 02.02.2026 № WWSN2026. Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 23.02.2026 №б/н, у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про неповноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно експедиційних послуг за межами митної території України. Декларантом 09.06.2026 надіслано листи підприємства № 2026-13 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ - товар згідно з МД від 21.05.2026 № 26UA209190012835U4 на рівні 4,066 дол. США/кг (7 843,314 USD/шт), товар - Трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, з потужністю двигуна не більш як 37 кВт: марка YTO; модель NMF554X; номер кузова: 42608972; номер двигуна: T26046899 - 1 шт., тип двигуна - дизельний; об`єм двигуна 3170 см3; потужність двигуна - 36,8 кВт; рік виготовлення (випуску) – 2026, умови поставки FOB. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів… Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 09.06.2026 №UA403070/2026/000383/1, відповідачем оформлено Картку відмови №UA403070/2026/000541, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Проте, у подальшому, не погоджуючись із рішенням відповідача щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, на виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено митному органу зовнішньоекономічний договір (контракт) №WWSN2026 від 02.02.2026 з додатково угодою №1 від 28.05.2026 та специфікацією №2026-13 від 23.02.2026. (арк. справи 22-25, 29)

Поданий декларантом позивача до митного оформлення рахунок – фактура (інвойс) №2026-13 від 23.02.2026, за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України. (арк. справи 30)

Позивачем надано банківський платіжний документ (платіжну інструкцію в іноземній валюті) №8 від 30.04.2026, що відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 53 МК України. (арк. справи 82)

Також, митному органу представлено: сертифікат від товарoвиробника б/н від 24.02.2026; пакувальний лист №2026-13 від 24.02.2026; накладні ЦІМ №2151643288 від 09.05.2026, №2151643338 від 09.05.2026, №2151643361 від 09.05.2026, №2151643387 від 09.05.2026, №2151643403 від 09.05.2026, №2151643429 від 09.05.2026; супровідні документи T1 №26PL322080NSDUJ5M2 від 03.05.2026, №26PL322080NSDUJ6M1 від 03.05.2026, №26PL322080NSDUJ7M0 від 03.05.2026, № 26PL322080NSDUJ9M9 від 03.05.2026, №26PL322080NSDUJAM8 від 03.05.2026, №26PL322080NSDUJBM6 від 03.05.2026; декларацiя про походження товару №2026-13 від 23.02.2026; комерційна пропозиція товарoвиробника від 18.02.2026; прайс-лист товарoвиробника від 12.02.2026; виписка із загальної калькуляції товарoвиробника від 23.02.2026; декларація про відповідність від 28.05.2026; заява від 29.05.2026; електронний сертифікат про непреференційне походження товару №26C320120033/01805 від 22.04.2026; лист № 2026-13 від 28.05.2026; технічні паспорта від виробника товару від 24.02.2026; технічні характеристики від виробника товару від 24.02.2026; копія митної декларації країни відправлення №431020260000050008 від 24.02.2026.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на те, що оцінюваний товар постачається на умовах CPT, які згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 23.02.2026 у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Крім того, згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. За позицією відповідача, зазначене може свідчити про неповноту включення витрат, пов`язаних з наданням транспортно – експедиційних послуг за межами митної території України.

Щодо вказаного твердження відповідача суд зазначає, згідно пункту 4.3 контракту №WWSN2026 від 02.02.2026 загальна сума цього контракту складається з сум специфікацій. (арк. справи 23)

Згідно наявної у матеріалах справи специфікації №2026-13 від 23.02.2026 до контракту №WWSN2026 від 02.02.2026, яка була також надана митному органу у пакеті документів під час митного оформлення товарів, сторони дійшли узгодили, що поставка товарів здійснюється на умовах СРТ – Тернопіль.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово аналізував правила постачання товарів на умовах CPT Інкотермс - 2010 та сформував з цього приводу сталу судову практику.

Так, відповідно до правил "Інкотермс 2010" в частині груп С (до якої віднесено умови поставки CPT - фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) передбачено, що "C" - терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тобто, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 540/1046/20, від 25.08.2023 у справі № 810/3516/16).

Крім того, згідно умов CPT за правилами "Інкотермс-2010" постачальник (продавець) самостійно доставляє вантаж (чи оплачує доставку вантажоперевізником) до певного місця, де відбувається його передача обраному одержувачем вантажоперевізнику. Продавець несе відповідальність за всі витрати пов`язані з транспортуванням товарів, навантаженням (на судно, у вагон) тощо до визначеного місця. Продавець відповідає за укладення контракту та вибір особи перевізника. Після того, як вантаж вивантажується від перевізника, покупець несе відповідальність за оплату доставки вантажу до бажаного ним пункту призначення ( постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №340/718/19).

У справі №814/476/18 (постанова від 10 жовтня 2024 року) Верховний Суд зазначив, що згідно з "ІНКОТЕРМС 2010" термін CPT - (Carriage Paid To (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Аналогічні позиції щодо застосування правил "Інкотермс-2010", викладені в постановах Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 120/6700/22, від 30.11.2022 у справі № 815/1133/17, від 29.06.2022 у справі № 1.380.2019.001524, від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17, від 22.06.2022 у справі № 826/17387/17 тощо.

Таким чином, витрати пов`язані із транспортуванням товару до місця вивантаження - міста Тернопіль, несе продавець, а не покупець.

Звідси слідує, що організація та поставка товару, за умовами укладеного контракту належить до сфери виключної компетенції "продавця", а не "покупця".

Оскільки умови поставки CPT (Інкотермс 2010) не передбачають обов`язку покупця укладати договір перевезення та обирати особу перевізника, тому на нього не може покладатись обов`язок зі складання міжнародних перевізник документів, зокрема, таких, як коносаменту - міжнародної морської накладної.

За встановлених обставин суд вважає необґрунтованими висновки митного органу про те, що у вартість товарів не включено витрати на транспортування, а також посилання на відсутність серед поданих декларантом документів коносаменту, оскільки за наведеними вище умовами контракту №WWSN2026 від 02.02.2026 та специфікації №2023-13 від 23.02.2026, а також відповідно до умов поставки СРТ – Тернопіль позивач, як покупець, не зобов`язаний володіти такими документами та не несе відповідальність за організацію перевезення товару.

Підсумовуючи виконання декларантом вимог частини другої статті 53 МК України слід зазначити, що позивачем подано документи, які кореспондують приписами цієї частини статті, зокрема:

- відповідно пункту 2 частини 2 статті 53 МУ України - контракт №WWSN2026 від 02.02.2026, додаткова угода від 28.05.2026 та специфікація №2026-13 від 23.02.2026;

- відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України - інвойс №2026-13 від 23.02.2026;

- відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України - платіжну інструкцію в іноземній валюті від 30.04.2026 №8.

Відтак, у декларанта був відсутній обов`язок подавати документи, що охоплюються змістом інших пунктів цієї частини статті, зокрема:

- пунктом 5 частини 2 статті 53 МК України - інші платіжні документи, у зв`язку із використанням законодавцем у побудові диспозиції норми права похідного прийменника "за наявності", що продукує диспозитивний варіант поведінки декларанта;

- пунктом 6 частини другої статті 53 МК України - у зв`язку із умовами поставки CPT;

- пунктом 7 частини другої статті 53 МК України - у зв`язку із тим, що імпорт не підлягає ліцензуванню;

- пунктом 8 частини другої статті 53 МК України - у зв`язку із тим, що сторони на умовах поставки CPT додатково не погоджували обов`язок здійснити страхування товару.

Отже, позивачем у повному обсязі виконано обов`язок подати документи, які охоплюються приписами частини другої статті 53 МК України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував правовий висновок про те, що " … повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанови КАС ВС від 29.12.2025 у справі № 300/6315/24, від 20.11.2025 у справі №280/7653/23 та інші).

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Також, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Інші доводи відповідача вказаних висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України, а отже таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки відповідно до пункту 7.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, то така, з огляду на визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 32704,85 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, тому на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості від 09 червня 2026 року №UA403070/2026/000383/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000541.

Стягнути з Тернопільської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" витрати по сплаті судового збору в сумі 32704 (тридцять дві тисячі сімсот чотири) гривні 85 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНОКО" (місцезнаходження: вул. Руська, 52, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 46001272);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддя Мірінович У.А.