Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 13 серпня 2026 р.
Справа: №500/745/26
Суддя: Баб'юк Петро Михайлович
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/745/26
14 серпня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, визнання неправомірною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , через представника,- адвоката Нюню Олександра Ігоровича, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією та зарахування до списків особового складу військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 );
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1919 від 22.11.2025, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №327 від 23.11.2025 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 );
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 );
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до Довідки ВЛК при КНП "Підгаєцька ЦМЛ Підгаєцької міської ради" №650/979 від 01.09.2022;
визнати неправомірною та скасувати Постанову, оформлену Довідкою Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-1122-1404-2300-3 від 22.11.2025.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач після проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22.11.2025 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони направлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1919 від 22.11.2025 останній призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 й відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці).
Проте позивач вказує, що ще 01.09.2022 був визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку, а тому не підлягав повторному медичному огляду ВЛК, не підлягав мобілізації та призову на військову службу, в єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" повинні бути зазначені саме ці достовірні та документально підтверджені данні, а тому вказані протиправні дії та рішення відповідачів є грубим порушенням чинного законодавства.
Ухвалою судді від 18.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
19.02.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що довідка ВЛК від 01.09.2022 №650/979, на яку посилається позивач, не була внесена до реєстру "Оберіг" у встановленому порядку та не містила підтвердження затвердження відповідною регіональною ВЛК у випадках, коли це передбачено чинним законодавством.
03.03.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що оскільки процедура виключення позивача із військового обліку завершена не була, він перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначає, що 22.11.2025 згідно направлення №5582093 пройшов медичний огляд ВЛК за результатами якого, згідно довідки № 2025-1122-1404-2300-3 від 22.11.2025 визнаний придатним до військової служби.
Вказує, що в подальшому, позивач придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2025 №1919 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" призваний на військову службу та направлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, на переконання представника, в частині, що стосується організації проведення призову позивача на військову службу під час мобілізації, що включала в себе направлення на проходження медичного огляду ВЛК, відповідач діяв на підставі та в межах визначених законодавством.
04.03.2026 до суду від Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що наявні в матеріалах справи медичні документи, складені після проведення медичного огляду ВЛК при КНП "Підгаєцька ЦМЛ Підгаєцької міської ради" не могли бути враховані при постановці діагнозу та висновку про придатність позивача до військової служби.
Зазначає, що разом із тим, позивач не був позбавлений права звернутися до ЦВЛК для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я, оскільки відповідно до Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.
Вказує, що доказів, що ВЛК відмовила у прийнятті до розгляду від позивача та, відповідно, не врахувала при постановці діагнозу та висновку про придатність до військової служби інші медичні документи не надано.
Отже, на переконання представника, при прийнятті оскаржуваної постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2025-1122-1404-2300-3 від 22.11.2025 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тобто добросовісно та розсудливо.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 01.09.2022 №650/979, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку.
21.11.2025 позивача було доставлено в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 , де після проходження 22.11.2025 останнім медичного огляду згідно довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-1122-1404-2300-3 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1919 від 22.11.2025, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений до військової частини в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №327 від 23.11.2025 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавства.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За приписами частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній на час виключення позивача з військового обліку (10.06.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі Порядок №1487), чинного з 05.01.2023, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (пункт 20 Порядку №1487).
Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовані у додатку 2 до Порядку №1487. За змістом пункту 1 цих Правил (в редакції на час звернення позивача до суду з цим позовом) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;
9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (частина 1 статті 1 Закону №1951-VIII).
Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.
За змістом статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону №1951-VIII)
Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (тут і надалі в редакції, що діяла з 16.04.2021 до 25.08.2023, тобто в редакції, що діяла на дату проходження позивачем медичного огляду (01.09.2022)).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК (підпункт 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402).
Пунктом 2.10.1 пункту 2.10 глави 2 розділу I Положення №402 встановлено, що ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.
Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу II Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.
Відповідно до абзацу першого пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
За змістом пункту 3.3 глави 3 розділу II Положення №402 військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Пункт 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 206 визначає формулювання постанов, які приймає ВЛК при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів, серед яких:
а) "Придатний" .
б) "Непридатний":
до військової служби з виключенням з військового обліку;
За нормами пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення №402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:
в) на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу.
Пункт 22.5 глави 22 розділу II Положення №402 визначає, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
За змістом пункту 22.6 глави 22 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:
а) у мирний час:
на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК;
на всіх військовослужбовців, членів їх сімей, курсантів, учнів військових ліцеїв - ВЛК регіону;
б) у воєнний час:
на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 22.7 глави 22 розділу II Положення №402).
На підставі встановлених обставин та зазначених норм законодавства суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 22.5 глави 20 розділу II Положення №402, в редакції на час проходження позивачем ВЛК у 2022 році, затвердженню штатною ВЛК підлягали, зокрема, постанови ВЛК, які оформлені свідоцтвом про хворобу, та прийняті у воєнний час щодо військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, та щодо офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Позивач на день проходження позивачем медичного огляду - 01.09.2022 не був військовослужбовцем чи офіцером запасу, а тому, ВЛК винесла постанову про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, така постанова оформлялася довідкою ВЛК та не підлягала затвердженню штатною ВЛК.
Відтак, безпідставним є покликання відповідачів на незакінчену процедуру проходження ВЛК та необхідності затвердження штатною ВЛК постанови про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку позивача як військовозобов`язаного, який не був офіцером запасу чи військовослужбовцем.
Таким чином, представники відповідачів помилково вважають, що постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою ВЛК №650/979 від 01.09.2022 про непридатність позивача до військової служби підлягала затвердженню вищестоящою ВЛК.
Крім цього, з аналізу наведених положень частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 слідує висновок про те, що прийняття військово-лікарською комісією під час мобілізації 01.09.2022 відносно позивача рішення про непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я фактично мало наслідком виключення позивача з військового обліку, оскільки ці та інші норми законодавства станом на 01.09.2022 не передбачали можливість прийняття під час мобілізації відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та/або відповідними військово-лікарськими комісіями рішень про визнання військовозобов`язаного непридатним до військової служби за станом здоров`я із залишенням такого військовозобов`язаного на військовому обліку.
При цьому, виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" така особа вже не може вважатися військовозобов`язаним, оскільки згідно частини шостої статті 37 цього Закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Факт проходження позивачем 01.09.2022 медичного огляду військово-лікарською комісією при відповідному сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 і визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку не заперечується відповідачами та підтверджується записами у Книзі протоколів засідань позаштатної військово-лікарської комісії при сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , картці обстеження медичного огляду, висновком лікаря та довідкою ВЛК від 01.09.2022 №650/979, а тому суд вважає такі відомості достовірними.
Вказана довідка ВЛК від 01.09.2022 №650/979 не була скасована у встановленому порядку.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.
Підпункт 3 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі довідки ВЛК №650/979 від 01.09.2022 зобов`язаний був виключити ОСОБА_1 з військового обліку та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
При цьому, такі обов`язки покладено саме на ТЦК за місцем обліку і не залежать від будь-яких дій позивача та не потребують його особистої участі.
Так, відповідно до п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487: "Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.".
Отже, оскільки позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а тому, не був військовозобов`язаним, то він не підлягав мобілізації, направленню на медичний огляд ВЛК та призову на військову службу.
Враховуючи наведене, такі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними.
При цьому, оскільки медичний огляд позивача 22.11.2025 проведено протиправно, то і результати такого огляду не можуть братись до уваги та підлягають скасуванню.
Враховуючи наведене, постанову оформлену довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-1122-1404-2300-3 від 22.11.2025 слід визнати протиправною і скасувати.
Оскільки дії ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією є протиправним то наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1919 від 22.11.2025, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №327 від 23.11.2025 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.
Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції №282 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом, внаслідок видання ІНФОРМАЦІЯ_7 наказу №1919 від 22.11.2025, який судом визнано протиправним та скасовано в частині призову на військову службу ОСОБА_1 , останній був зарахований до списків особового складу Військової частин НОМЕР_1 й відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці).
Так, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 23.11.2025 №327 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, встановлено тарифний розряд, посадовий оклад та інші види грошового забезпечення.
Тобто, з 23.11.2025 позивач набув статусу військовослужбовця.
Таким чином, скасування наказу про зарахування його до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 не змінить у позивача правового статусу військовослужбовця за попередній період військової служби, а отже, такий спосіб захисту порушених прав позивача не є належним.
Поряд з цим, оскільки судом встановлено, що призов та мобілізація позивача здійснена протиправно, порушене право позивача підлягає відновленню.
Так, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею. Частиною другою цієї статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Подібні положення містить стаття 245 КАС України, яка врегульовує повноваження суду при вирішенні справи.
Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Тобто суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.
Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, захист прав здійснюється у разі їх порушення, і звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Тобто, рішення суду про задоволення позову повинно мати наслідком відновлення тих прав або інтересів, на порушення яких вказує позивач.
Разом з тим рішенням суду у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу, що хоча Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконний призов на військову службу під час мобілізації, проте, проходження військової служби позивачем є безпосереднім наслідком від наказу при призов під час мобілізації на особливий період від 22.112025 №1919, який визнано судом протиправним, а тому, з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (наказ про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період визнано протиправним та скасовано) на користь позивача судовий збір у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 , направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та призову на військову службу.
Визнати протиправною та скасувати постанову оформлену довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-1122-1404-2300-3 від 22.11.2025.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1919 від 22.11.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби і про виключення його з військового обліку відповідно до рішення військово-лікарської комісії, оформленого довідкою ВЛК №650/979 від 01.09.2022.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн 46 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі:
- ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua