Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №500/1901/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1901/26

14 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить:

- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 в оформленні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлену протоколом від 29.09.2025 №1/4642;

- визнати протиправним та скасувати поіменний список військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.09.2025 №17599 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.09.2025 №2150 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особовий період» у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 у частині зарахування до списків особового складу частини ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити та відрахувати зі списків особового складу частини ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.10.2025 №281 у частині зарахування у списки прикомандированого особового складу частини ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 звільнити та відрахувати зі списків прикомандированого особового складу частини ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» звертався з відповідними заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. На час звернення із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 07.02.2025 та від 06.08.2025 позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодноразово отримував повістки про виклик до зазначеного центру комплектування, під час відвідування надавав відповідні документи для відстрочки від призову на військову службу.

Зазначає, що 28.09.2025 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де позивач повідомив, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років. Проте повідомлені позивачем відомості про наявність підстав для відстрочки проігноровано, направлено позивача на ВЛК, після чого протиправно призвано на військову службу під час мобілізації. Такі дії ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає протиправними, а тому звернувся до суду за захистом прав із цим позовом.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою від 20.04.2026 позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Загребельного Михайла Сергійовича до ІНФОРМАЦІЯ_4 у частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.09.2025 №2150 про призов та направлення для проходження позивача на військову службу під час мобілізації повернуто позивачеві.

Ухвалою від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформленої протоколом №1/4642 від 29.09.2025; визнання протиправним і скасування поіменного списку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.09.2025 №17599 щодо ОСОБА_1 , наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.09.2025 №278 в частині зарахування до списків особового складу військової частини, зобов`язання виключити позивача із списків особового складу цієї військової частини та звільнити його з військової служби, наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.10.2025 №281 в частині зарахування до списків особового складу військової частини, зобов`язання виключити позивача із списків особового складу цієї військової частини та звільнити його з військової служби.

Ухвалою від 13.07.2026 залучено другого відповідача - Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 , розгляд справи розпочато спочатку.

27.04.2026 від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.09.2025 №278 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , який перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.09.2025 №278 військовослужбовець вибув із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань в 11 армійському корпусі угрупованні військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” у відрядження з 29 вересня 2025 року до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 НЦ) з метою проходження базової загальновійськової підготовки, знятий з продовольчого забезпечення з 30 вересня 2025 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2025 №344 ОСОБА_1 знятий з усіх видів забезпечення в зв`язку з самовільним залишенням частини, а саме не повернення з відрядження, знятий з грошового забезпечення з 20 листопада 2025 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2026 №62 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (СЗЧ).

Також зазначає, що підставою для видання наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Відповідач зазначає, що позивач доставлений до військової частини із документами, які були необхідні для його зарахування до списків особового складу військової частини. Відтак, підстави для визнання протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 відсутні. Позивач не позбавлений права звернутися з рапортом про звільнення з військової служби за наявності підстав, передбачених статтею 26 Закону №2232-XII, надавши належним чином оформлені документи, що підтверджують його право на звільнення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що з відзивом військової частини НОМЕР_1 не погоджується, оскільки позивач вважає, що має право на відстрочку з підстави передбаченої пунктом 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ та не може бути звільнений з військової служби у зв`язку із тим, що станом на час призову у позивача була дитина з інвалідністю віком до 18 років. Оскільки така процедура звільнення з військової служби стосується випадків, коли військовослужбовець призваний на військову службу за наявності для того законних підстав. Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін у правовий стан, що мав місце до моменту порушення.

Представником військової частини НОМЕР_2 подано відзив на позовну заяву, з якого слідує, що військова частина НОМЕР_2 заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Зазначає, що ОСОБА_1 з 20 жовтня 2025 року вважається таким, що самовільно залишив військову частину та з 27 листопада 2025 року виключений зі списків прикомандированого особового складу військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.10.2025 №300 та 27.11.2025 №340. Таким чином, командир військової частини НОМЕР_2 не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про звільнення позивача з військової служби та позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 від 19.07.2013.

Згідно із копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 26.09.2023, батьками є ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 .

Згідно із копією посвідчення серії НОМЕР_6 від 28.10.2024 ОСОБА_2 , 2023 р.н., має статус дитини з інвалідністю. У пункті «Дані про законного представника (опікуна) дитини з інвалідністю або особи з інвалідністю з дитинства, особи, яка не має права на пенсію, особи з інвалідністю, якщо таку особу визнано недієздатною» вказано ОСОБА_1 , 1997 р.н.

Згідно медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років та довідки №50 від 06.09.2024 у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , діагностовані захворювання, що відповідають розділу ІІ, пункту 3 підпункту 3.3 Переліку медичних показань, що дають право на одержання соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 №454/471/516, висновок дійсний до 18.09.2041.

Згідно із витягу Резерв+ станом на 14.03.2026 позивач має статус не військовозобов`язаного, постанова ВЛК: придатний, дата ВЛК 29.09.2025.

У матеріалах справи наявна заява позивача до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 07.02.2025, яку направлено рекомендованим повідомленням та вручено за довіреністю 12.02.2025.

Також в матеріалах справи міститься опис вкладення про надіслання до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяви про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 06.08.2025 та вручено за довіреністю 08.08.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_9 складено повідомлення від 29.09.2025 №1/4643 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_10 (відокремленого відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ розвідувального органу України) розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 29.09.2025 №1/4642 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: документи складені не належним чином.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.09.2025 №2150 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно із витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.09.2025 №278 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно із витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.09.2025 №278 військовослужбовець вибув із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань в 11 армійському корпусі угрупованні військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” у відрядження з 29 вересня 2025 року до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 НЦ) з метою проходження базової загальновійськової підготовки, знятий з продовольчого забезпечення з 30 вересня 2025 року.

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2025 №344 підтверджується, що ОСОБА_1 знятий з усіх видів забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням частини, а саме не поверненням з відрядження, знятий з грошового забезпечення з 20 листопада 2025 року.

Згідно із витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2026 №62 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (СЗЧ).

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо відмови у наданні відстрочки, що стало наслідком направлення позивача на проходження військової служби, останній звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та триває на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За нормами частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них.

Водночас, відповідно до підпункту 8 пункту 1 Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Отже, органи ТЦК та СП, здійснюючи повноваження щодо організації та ведення військового обліку на території адміністративно-територіальної одиниці, володіють інформацією щодо наявності в особи права на відстрочку від призову під час мобілізації.

За приписами пункту 2 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Відповідно до частини сьомої статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

За приписами частини восьмої статті 23 Закону №3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).

Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За правилами пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Відповідно до пункту 59 Порядку №560, за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається військовозобов`язаним на строк дії відповідних законних підстав.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Відповідно до пункту 63 Порядку №560, військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Відповідно до пункту 64 Порядку №560 заяви військовозобов`язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувальних органів) протягом п`яти років.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років (п. 5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Разом з цим, відповідно до пункту 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Відповідно до пункту 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Згідно із пунктом 82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи); командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

Наказом Міністерства Оборони України від 15.09.2022 №280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 р. за № 1407/38743) (далі Інструкція №280).

Відповідно до пункту 2 Розділу XII Інструкції №280, військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Відповідно до пункту 32 Інструкції №280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

З урахуванням вище наведеного, відповідний орган ТЦК та СП як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від особи заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права має прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.

У цій справі позивач 06.08.2025 звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої долучив копії медичного висновку №50 щодо дитини з інвалідністю, свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , військового квитка серії НОМЕР_7 , копію посвідчення серії НОМЕР_6 .

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_9 29.09.2025 №1/4643 повідомлено, що Комісією її першого відділу за результатами розгляду заяви протоколом від 29.09.2025 №1/4642 ухвалено рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, причини відмови: документи складені не належним чином.

Отже, відповідач зазначив у протоколі від 29.09.2025 №1/4642, що відмова у наданні відстрочки прийнята з підстав складення не належним чином документів, що підтверджують право на відстрочку. Разом з тим, відповідач ні у спірному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву не повідомив у чому саме полягає неналежність оформлення документів та яким чином таке впливає на оформлення відстрочки.

Суд зазначає, що відповідачі не зазначили, у чому полягає неможливість проведення перевірки підстав надання позивачу відстрочки при тому, що згідно із п. 60 Порядку № 560 перевірка таких підстав проводиться за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних. Тобто, комісія наділена повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.

Відповідачами не доведено під час розгляду справи факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджено перебування позивача на військову обліку у відповідача на час звернення про надання відстрочки. Не є спірною обставина отримання відповідачами заяви позивача про надання йому відстрочки та доданих до них документів, за наслідком розгляду якої прийнято рішення про відмову у її задоволенні, оформлене протоколом комісії від 29.09.2025 №1/4642.

Однак, суд вважає, що викладені у оскаржуваному протоколі комісії від 29.09.2025 №1/4642 причини для відмови у її наданні є безпідставними та надміру формальними. Відповідачами не доведено чинення дій, необхідних для вирішення питання надання позивачу відстрочки щодо отримання недостатніх відомостей, за встановлення нормами чинного законодавства можливості отримання необхідної інформації з державних реєстрів, баз даних, направлення відповідних запитів тощо для отримання інформації у випадку недостатності певних відомостей. Під час розгляду справи відповідачами не доведено неможливості провести перевірку підстав у позивача щодо надання відстрочки, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Порядком №560.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 під час розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки, за наслідком розгляду якої прийнято рішення про відмову у її задоволенні, оформлене протоколом комісії від 29.09.2025 №1/4642, діяла із порушенням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність відмови позивачу у наданні відстрочки з підстав, визначених в протоколі № 1/4642 від 29.09.2025 та у цій частині позовних вимог такі підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, суд у цій справі розглядає позовну вимогу у межах заявленої позивачем і не вбачає підстав для виходу за їх межі з огляду на набуття позивачем статусу військовослужбовця, що перешкоджає зобов`язанню відповідача повторно розглянути заяву про надання відстрочки, оскільки така може надаватися виключно військовозобов`язаним до моменту їх мобілізації.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною і скасування поіменного списку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.09.2025 №17599 стосовно ОСОБА_1 суд виходить із такого.

Відповідно до п. 97 Порядку №560 на особовий склад військової (зведеної військової) команди відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оформляється поіменний список (додаток 14) за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який після накладення кваліфікованого електронного підпису керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки надсилається засобами системи електронного документообігу на адресу військової частини (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), до якої відправляється військова (зведена військова) команда.

Роздрукований примірник поіменного списку, який містить придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією, військово-облікові документи, обліково-послужні картки, особові справи, довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров`я на кожного резервіста та військовозобов`язаного отримує старший військової команди, який приймає особовий склад військової (зведеної військової) команди у своє підпорядкування.

Пунктом 98-1 Порядку №560 командир військової частини не пізніше ніж на наступний день після прийняття військової (зведеної військової) команди надсилає засобами системи електронного документообігу на адресу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з якого прибула військова (зведена військова) команда, витяг з наказу про зарахування особового складу військової (зведеної військової) команди до списків військової частини та поіменний список з відмітками про прийняття (відмову у прийнятті) особового складу з накладанням свого кваліфікованого електронного підпису.

Інформація про зарахування резервіста або військовозобов`язаного до списків військової частини вноситься протягом доби районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 99 Порядку №560 у разі індивідуального відправлення резервіста або військовозобов`язаного до військової частини або об`єднаного (обласного) збірного пункту примірник поіменного списку відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки надсилається засобами системи електронного документообігу на адресу військової частини (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), до якої відправляється резервіст або військовозобов`язаний.

Роздрукований примірник поіменного списку, який містить придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією, військово-обліковий документ, обліково-послужна картка, особова справа, довідка з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров`я видається резервісту або військовозобов`язаному.

Поіменний список з відміткою про прийняття (відмову у прийнятті) резервіста або військовозобов`язаного після накладення кваліфікованого електронного підпису командира військової частини (керівника обласного (Київського або ІНФОРМАЦІЯ_11 ) надсилається не пізніше ніж на наступний день засобами системи електронного документообігу на адресу відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Командир військової частини разом з примірником поіменного списку надсилає витяг із наказу про зарахування резервіста або військовозобов`язаного до списків військової частини.

Роздрукований примірник поіменного списку з відміткою про відмову у прийнятті військовою частиною резервіста або військовозобов`язаного засвідчується особистим підписом посадової особи, яка визначена командиром військової частини, скріплюється гербовою печаткою військової частини та повертається резервісту або військовозобов`язаному. Командир військової частини надсилає поіменний список із зазначенням причини відмови з накладеним своїм кваліфікованим електронним підписом засобами системи електронного документообігу на адресу відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який здійснює індивідуальне відправлення резервіста або військовозобов`язаного до військової частини або об`єднаного (обласного) збірного пункту, несе відповідальність за таке відправлення.

З наведеного слідує, що поіменний список - обліковий документ, який вичерпав свою дію його виконанням (прибуттям позивача до військової частини). Відтак, на переконання суду, зазначені позовні вимоги жодним чином не порушують прав позивача і скасування поіменного списку не відновить порушені права позивача. Як наслідок, вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №278 від 29.09.2025 про зарахування позивача у списки її особового складу суд виходить з такого.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону № 2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами У країни (надалі по тексту також - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі. Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (надалі по тексту також - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (надалі по тексту також військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу ХІІ Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. підставою для видання наказу про зарахування особового складу но списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовця. За змістом пунктів !, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №278 від 29.09.2025 позивача зараховано до особового складу військової частини. Тобто, позивач перейшов з категорії військовозобов`язаних до категорії військовослужбовців.

Суд зауважує, що військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов`язків матеріального, та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов`язків та інше. Окрім цього, з моменту зарахування до списків особового складу військової частини позивачу нараховується та виплачується грошове забезпечення, ведеться облік вислуги років служби у Збройних Силах України, на нього поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Відповідно до Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" № 548-ХГУ від 24.03.1999 (із змінами чинними на момент виникнення спірних правовідносин) командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. Таким чином, на командира, який віддає наказ покладається відповідальність за віддання законного наказу та контроль за його виконанням.

Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженоїнаказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Суд зауважує, що позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 з усіма документами, які були необхідні для його зарахування до списків особового складу військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців був наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.09.2025 №2150 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" у частині призову ОСОБА_1 , який не є предметом перевірки у межах цієї справи.

Отже, командир військової частини НОМЕР_1 виніс оскаржуваний наказ із дотриманням вимог чинного законодавства, правил субординації, підпорядкування та положень про облік військовослужбовців. Відтак підстави для скасування цього наказу відсутні.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача зі списків особового складу військової частини та звільнити з військової служби, суд зазначає наступне.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначеноЗаконом № 2232-XII. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Частина третя статті 24 Закону № 2232-XII передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно з абзацом другим пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2018 № і 153/2008 (далі - Положення № 1153) звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІу військових званнях до майстер-сержанта (майстер старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

У пункті 2 частини четвертоїстатті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначаєтьсячастиною дванадцятоюцієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Отже, Законом № 2232 визначені підстави, за наявності яких військовослужбовець може бути звільнений з військової служби під час дії воєнного стану, а Положення №1153/2008 визначає порядок такого звільнення. Суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів того, що звертався із рапортом до військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби.

Разом із тим на підставі частини 5 статті 242 КАС України суд при вирішенні цього спору враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові КАС ВС від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 такого змісту:

«...51. Обраний же позивачем спосіб захисту порушеного права, який в подальшому застосовано судами обох інстанцій за наслідками розгляду справи, - звільнення з військової служби - є неефективним, адже не вирішує правомірності акту, який приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу.

52. Суд наголошує, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас зобов`язання військової частини звільнити позивача з військової служби виходить за межі правовідносин між відповідачем та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.

52.1. Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

55. Таким чином, позовна вимога про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права, а тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.

56. У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу...».

Таким чином, Законом № 2232 не передбачено звільнення з військової служби шляхом визнання процедури призову протиправною. Наказ про зарахування до списків особового складу військової частини вже реалізований, позивач зарахований до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а тому визнання процедури призову протиправною не відновлює початковий стан і не призводить до захисту прав та інтересів позивача.

Суд вважає помилковим твердження позивача, що визнання процедури призову протиправною має наслідком зміну правового статусу позивача з військовослужбовця на військовозобов`язаного, оскільки, як зазначив КАС ВС у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 «… процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу…».

Суд наголошує, що після видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини, виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 і звільнення з військової служби можливий лише у передбачених вказаними нормативно-правовими актами випадках.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Крім того, суд не вбачає підстав для визнання протиправним і скасування наказу військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2025 №281, яким ОСОБА_1 , що прибув у відрядження на навчання, зараховано у списки особового складу на продовольче забезпечення. Протиправність цього наказу позивачем висновувалася із протиправності наказу командира військової частини НОМЕР_1 №278 від 29.09.2025, яким позивача зараховано до особового складу військової частини, однак суд з такими доводами не погоджується.

Крім того, наказом військової частини НОМЕР_2 №300 від 20.10.2025 ОСОБА_1 знятий з продовольчого забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням військової частини. Наказом військової частини НОМЕР_2 №340 від 27.11.2025 ОСОБА_1 виключено зі списків військової частини. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2025 №344 ОСОБА_1 знятий з усіх видів забезпечення в зв`язку з самовільним залишенням частини, а саме не повернення з відрядження, знятий з грошового забезпечення з 20 листопада 2025 року. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2026 №62 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (СЗЧ).

З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 звільнити і відрахувати позивача зі списків особового складу, оскільки ОСОБА_1 не перебуває у розпорядженні цієї військової частини.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача про відмову в оформленні відстрочки, а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7454,72 грн, що підтверджується квитанцією № 8367-8065-5391-2546 від 27.03.2026, тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 6389,76 грн (7454,72 грн - 1064,96 грн) може бути повернуто позивачу за його клопотанням.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати відмову Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлену протоколом від 29.09.2025 №1/4642.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_8 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_12 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_9 );

- Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 );

- військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 );

- військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.