Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №460/12097/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2026 року м. Рівне№460/12097/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується – Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі іменується – Відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі іменується – Відповідач 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі іменується – Відповідач 4), в якому Позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 172350007474 від 23.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 172350007474 від 05.03.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 172350007474 від 02.04.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 із 08.11.2025 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, у зв`язку із непідтвердженням проживання (роботи) станом на 01.01.1993 не менше 3 років в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач не погоджується з такими діями Відповідачів та вважає їх протиправними. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стислий виклад заперечень Відповідачів 2 та 3.

Головні управління Пенсійного фонду України в Херсонській та Дніпропетровській областях у відзивах проти позову заперечили та просили відмовити у його задоволенні. Вказували, що станом на 01.01.1993 документами підтверджено 3 роки проживання (роботи) позивачки у зоні гарантованого добровільного відселення, однак право на зниження пенсійного віку підтверджено лише на 4 роки, у зв`язку з чим право на пенсію виникає після досягнення 56-річного віку. Херсонське ГУ ПФУ додатково зазначало про незарахування окремого періоду роботи до страхового стажу через недоліки записів у трудовій книжці. Просять відмовити у позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 10.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, су

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 1971 року народження, є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією 10.09.1993.

09.01.2026 Позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яке прийняло рішення №172350007474 від 16.01.2026 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прямо зазначено, що документами підтверджено періоди роботи (проживання) на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 03 роки. Страховий стаж Позивача цим рішенням визначено у розмірі 31 рік 10 місяців 15 днів. Водночас орган Пенсійного фонду визначив пенсійний вік Позивача у 56 років, фактично застосувавши зниження віку лише на 4 роки.

За повторною заявою від 25.02.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення №172350007474 від 05.03.2026 про відмову у призначенні пенсії, визначивши станом на 01.01.1993 період роботи (проживання) у зоні гарантованого добровільного відселення як 2 роки 10 місяців 20 днів.

За заявою від 25.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення №172350007474 від 02.04.2026 про відмову у призначенні пенсії, визначивши станом на 01.01.1993 період роботи (проживання) у зоні гарантованого добровільного відселення як 2 роки 9 місяців 25 днів. Цим рішенням страховий стаж позивача визначено у розмірі 37 років 3 місяці 16 днів.

Вважаючи такі відмови у призначенні пенсії протиправними, а свої права порушеними, Позивач звернулася до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором

Умови призначення пенсії за віком встановлено статті 26 Закону № 1058-IV.

В той же час основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами статті 55 Закону №796-ХІІ передбачені умови призначення пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже, право на застосування положень статті 55 Закону №796-XII щодо виходу на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку мають лише ті особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, і вказана обставина повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі мінами).

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Як визначено статтею 9 Закону №796-ХІІ, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Приписами пункту 3 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3).

Частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ обумовлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. У свою чергу частиною третьою статті 65 Закону №796-XII обумовлено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

В пункті 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі - Порядок №551), уточняється, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 року прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії Б зеленого кольору.

Як зазначено у пункті 11 Порядку №551, посвідчення видаються особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 року прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка.

Отже, із системного аналізу наведених нормативно-правових актів слідує, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали (працювали), зокрема, в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років станом на 01 січня 1993 року. Єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 17.05.2021 №398/494/17, від 17.05.2021 №336/6218/16-а.

Як встановлено судом, у Позивача наявне посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією.

Відтак, Позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ для осіб, які постійно проживають та постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення, в тому числі і право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Зазначене посвідчення недійсним не визнавалось, його статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи не оспорюється.

Довідкою Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області від 24.10.2025 №784 підтверджено, що ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала у с. Вербівка з 07.11.1971 по 28.08.1987. У довідці зазначено, що с. Вербівка відноситься до третьої категорії - зони гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, документально підтверджено проживання Позивача у цій зоні, зокрема у період з 26.04.1986 по 31.07.1986.

Архівною довідкою підтверджено, що у період з 28.01.1991 по 07.03.1991 Позивачка проходила педагогічну практику у дитячому садку №1 м. Дубровиця, тобто протягом зазначеного періоду її навчальна діяльність безпосередньо здійснювалася у населеному пункті, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення. З огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, за яким періоди навчання можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи у зоні радіоактивного забруднення за умови їх безпосереднього проходження у такій зоні та документального підтвердження місцезнаходження особи протягом відповідного періоду, суд вважає наявними підстави для врахування періоду з 28.01.1991 по 07.03.1991 при визначенні тривалості перебування позивачки у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993.

Довідкою виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 21.10.2025 №572 підтверджено реєстрацію та проживання позивача в с. Лютинськ з 07.06.1991 по 21.11.1992. У довідці зазначено, що с. Лютинськ відноситься до третьої категорії - зони гарантованого добровільного відселення.

Довідкою виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 27.10.2025 №886 підтверджено реєстрацію позивача у м. Дубровиця, зокрема з 30.11.1992 по 12.12.1995, з 10.01.1996 по 06.03.1997 та за адресою АДРЕСА_1 з 22.05.1997 по час видачі довідки. У цій же довідці зазначено, що м. Дубровиця відноситься до третьої категорії - зони гарантованого добровільного відселення.

Трудова книжка серії НОМЕР_2 та додані архівні довідки підтверджують трудову діяльність позивача у закладах дошкільної освіти відповідної місцевості.

Зокрема, довідкою Лютинського закладу дошкільної освіти «Світлячок» від 25.03.2026 №09/01-16/26 підтверджено прийняття ОСОБА_2 на посаду вихователя ясельної групи з 01.08.1991; архівною довідкою Трудового архіву Дубровицької міської ради від 01.05.2026 №1664-04-01 - її звільнення з 03.08.1992 у зв`язку з переведенням до Дубровицького дитячого садка №3; довідкою Дубровицького закладу дошкільної освіти №4 «Малятко» від 26.01.2026 №04 - прийняття на роботу вихователем з 03.09.1992; довідкою цього ж закладу від 25.02.2026 №12 - переведення з 20.11.1998 до дитячого садка №4 у зв`язку з реорганізацією дитячого садка №3.

Таким чином, термін проживання Позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 року, підтверджений довідкою органу місцевого самоврядування та судовим рішенням, становить 3 роки.

За наведеного, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в повній мірі підтверджується право Позивача на зниження пенсійного віку на 6 років максимально.

Позивачка досягла 54-річного віку у 2025 році.

Одночасно суд зауважує, що обов`язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону №796 є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Таким чином, страховий стаж Позивача повинен становити не менше 26 років (32-6 років) на момент досягнення пенсійного віку (2025 рік).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області страховий стаж ОСОБА_1 визначено тривалістю 31 рік 10 місяців 15 днів, що перевищує необхідний у спірних правовідносинах страховий стаж 26 років. В інших матеріалах пенсійної справи органами Пенсійного фонду визначено ще більшу тривалість страхового стажу позивачки. Отже, наявність у позивачки необхідного страхового стажу не є перешкодою для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, а розбіжності у визначенні його загальної тривалості не впливають на вирішення цього спору по суті.

Тому, оскаржувані рішення органів Пенсійного фонду України є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Оскільки, дата народження Позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 , а перша заява про призначення пенсії подана 09.01.2026, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна бути призначена Позивачу з 08.11.2025.

Інші доводи та аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення № 28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.

Інструкцією користувача реалізації механізму розподілу та опрацювань звернень за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів від 21 грудня 2020 року внесені зміни в програмне забезпечення підсистеми призначення та виплати пенсії на базі електронної пенсійної справи в частині централізації призначення пенсії. Пенсійним фондом України впроваджено новий механізм розподілу та опрацювання звернень щодо призначення/перерахунку пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова № 25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови № 25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заяву про призначення пенсії Позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Подані заяви, з урахуванням принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, розглядались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області які прийняли оскаржувані рішення про відмову у призначенні пенсії.

При цьому, після ухвалення спірного рішення електронна пенсійна справа позивача, отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області для розгляду заяв про призначення пенсії, передана засобами програмного забезпечення до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця перебування особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке б, у разі прийняття щодо позивача рішення про призначення пенсії, було зобов`язане здійснювати виплату такої пенсії.

Таким чином, суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 із 08.11.2025 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 із 08.11.2025 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96/-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 грн 60 коп, сплачена відповідно до квитанції від 03.07.2026, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів, які прийняли спірні рішення, у рівних частинах.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 172350007474 від 23.01.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 172350007474 від 05.03.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 172350007474 від 02.04.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 із 08.11.2025 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 із 08.11.2025 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області суму судового збору у розмірі 221 грн 87 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму судового збору у розмірі 221 грн 87 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суму судового збору у розмірі 221 грн 86 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон, Херсонська обл., 73036; ЄДРПОУ 21295057)

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги,26, м.Дніпро, Дніпропетровьска обл., 49094; ЄДРПОУ 21910427)

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська,23, м.Черкаси, Черкаська обл., 18000; ЄДРПОУ21366538)

Суддя К.М. Недашківська