Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №278/6103/24 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/6103/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткачук Таміла Андріївна, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права власності та визнання права власності на 6/100 частки житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вище вказаною позовною заявою, у якій просить суд припинити право власності на 6/100 частки житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_2 ; визнати за позивачем право власності на 6/100 частки житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є співвласником 49/100 часток житлового будинку на підставі договору дарування частини житлового будинку, серія та номер 817, виданий 10.11.2022, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В., та 4/100 частки житлового будинку на підставі договору дарування частини житлового будинку, серія та номер 835, виданий 31.05.2023 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0753 га, кадастровий номер №182208680:03:001:0187, на підставі договору дарування земельної ділянки від 10.11.2022 року.

Співвласниками вищезазначеного житлового будинку є ОСОБА_2 , якій належить 6/100 часток житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності, та ОСОБА_3 , якій належить на праві власності 41/100 часток житлового будинку. Відповідач ОСОБА_2 у будинку не проживає, тому її частина будинку занедбана та потребує капітального ремонту.

Оскільки відповідач у даному будинку не проживає, капітальний та поточний ремонт приміщення не проводить, позивач вважає, що відповідач порушує право на користування та розпорядження його власним майном, тому вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено справу до розгляду (а.с. 36).

Позивачем подані заяви про розгляд справи у його відсутність; не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 150, 172).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась; повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 124-125, 149).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась; повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 126-127, 148).

Ухвалою суду від 26.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.151).

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляд справи, зокрема, направлення поштових відправлень на зареєстровану адресу її проживання (а.с. 62-63, 72-73, 82-83, 86-87, 109-110, 117-118, 124-125), які вона не отримувала, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 105, 114, 123, 149, 153, 165); про причини своєї неявки суд не повідомляла. Заяв, клопотань не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась; повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 166, 168-169), а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 104, 122, 148, 154, 166).

У попередніх судових засіданнях позивач і його представник підтримали позовні вимоги.

Суд, враховуючи ту обставину, що сторонам були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно висновку оцінювача про вартість майна - житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 величина ринкової вартості житлового будинку, отримана у результаті оцінки без урахування ПДВ – 1297375 грн, а 6/100 частка житлового будинку становить 77843,0 грн (а.с. 5-9).

Факт внесення грошових коштів у сумі 77900,00 грн на депозитний рахунок суду підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №9357-8503-5098-1618 від 18.10.2024 року ОСОБА_1 (а.с. 9 на звороті).

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами замовником технічної документації є ОСОБА_1 від 08.12.2022 року (а.с. 10-12).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №400193609 від 21.10.2024 щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що право власності на зазначений об`єкт належить кільком співвласникам на праві приватної часткової власності. Зокрема, ОСОБА_1 належить 4/100 частки житлового будинку, право власності на яку зареєстровано 31.05.2023 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу. Також за позивачем зареєстровано право власності на 49/100 часток житлового будинку, яке виникло 10.11.2022 року на підставі договору дарування (а.с. 13-14).

Із відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що первісно право спільної часткової власності на зазначений житловий будинок було зареєстровано за кількома особами, а саме: ОСОБА_2 належало 6/100 часток, ОСОБА_4 – 49/100 часток, ОСОБА_5 – 4/100 часток, а в подальшому ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22.04.2011 набула 41/100 частку житлового будинку.

Водночас з витягу вбачається, що 49/100 часток житлового будинку перейшли у власність ОСОБА_1 у 2022 році, а 4/100 частки – у 2023 році, тобто на підставі окремих договорів дарування, внаслідок чого останній став власником 53/100 часток спірного житлового будинку.

Як вбачається з договору дарування частини житлового будинку, посвідченого 10.11.2022 року, ОСОБА_4 безоплатно передав у власність ОСОБА_1 49/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. зворот 14-16).

Крім того, 31.05.2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, відповідно до якого останньому було передано у власність 4/100 частки зазначеного житлового будинку (а.с. 17-19).

Згідно договорів дарування земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , останній набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 1822086800:03:001:0187, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельну ділянку з кадастровим номером №1822086800:03:001:0188, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для введення особистого селянського господарства (а.с. зворот 19-24).

Також до матеріалів справи долучені представником позивача фото спірного будинку, на підтвердження доводів щодо аварійного стану житлового будинку та неможливості його використання за призначенням для проживання (а.с. 51-54).

Згідно відповіді Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 69-71).

Представником позивача - адвокатом Ткачук Т.А. долучено висновок експерта від 06.11.2025, з якого вбачається, що частина житлового будинку, яка позначена на схемі з технічного паспорту як квартира АДРЕСА_2 площею 29,6 кв.м. має ступінь технічного стану, який відноситься до категорії «4» - аварійний, з рівнем фізичного зносу який оцінюється у межах від 62 до 71%, що відповідає оцінці технічного стану «ветхий», стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий. Використання приміщення за призначенням неможливе. Причинами, що вплинули на погіршення технічного стану частини будинку є комплекс факторів, переважаючим з яких Є відсутність належної експлуатації та обслуговування, а також значним фізичним зносом внаслідок тривалого віку конструкцій. Аварійний стан приміщень та конструкцій кв. АДРЕСА_2 створює небезпеку для погіршення технічного стану приміщень суміжної квартири АДРЕСА_3 та належних санітарних умов у зазначеній квартирі, а також виникнення ризику пожежі (а.с. 129-147).

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із положеннями ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Результат аналізу статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 зроблено висновок про те, що не зазначення у статті 365 ЦК України конструкції «за наявності одночасно» свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2021 року в справі № 748/2338/19 (провадження № 61-6929св21) зазначено, що «припинення права на частку має відбуватися, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім`ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім`ї. Оскільки мається на увазі недопущення порушення прав інтересів співвласника, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».

Вказані судові рішення свідчать про єдність практики застосування статті 365 ЦК України. Виходячи із встановлених у справі обставин, з у рахуванням при вирішенні спору інтересів усіх співвласників, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав вважати, що припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено, що позивачем внесено грошові кошти на депозитний рахунок суду в якості грошової компенсації відповідачеві.

Отже, враховуючи припинення права власності ОСОБА_2 на 6/100 часток житлового будинку, а також внесенням позивачем грошової компенсації на депозитний рахунок, суд дійшов до висновку про повернення грошової компенсації ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2024 по справі № 671/1543/21 сформулював висновок, що за умови доведення наявності підстав, передбачених частинами першою та другою статті 365 ЦК України, для припинення права на частку у спільному майні, право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.

Судом враховано, що позивачем внесено на депозитний рахунок суду в якості грошової компенсації відповідачеві ОСОБА_2 вартості 6/100 частки спірного житлового будинку; відтак остання має право на отримання такої компенсації з депозитного рахунку.

Положеннями ч. 2 ст. 358 ЦК України визначено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відтак, дослідивши усі наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 319, 356, 365 ЦК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 76 81, 141, 142, 206, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткачук Таміла Андріївна, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права власності та визнання права власності на 6/100 частки житлового будинку - задовольнити.

Припинити право власності на 6/100 частки житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Станишівської сільської ради від 18.02.2010 за №18. 22.10.2010.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 6/100 частки житлового будинку, що належала на праві власності ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Станишівської сільської ради від 18.02.2010 за №18. 22.10.2010.

Зобов`язати ТУ ДСА в Житомирській області перерахувати ОСОБА_2 з депозитного рахунку грошові кошти у сумі 77900,00 грн, внесені ОСОБА_1 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3959972944.1 від 18.10.2024 року, у рахунок припинення права власності ОСОБА_2 на 6/100 часток житлового будинку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 13.08.2026 року.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , можлива адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП у матеріалах справи відсутня інформація.

ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік