Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №275/729/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Суд: Брусилівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №275/729/26

Суддя: Лівочка Л. І.

Справа № 275/729/26

В И Р О К

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026065650000092 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бердянська Запоріжської області,РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального Кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року близько 17 години 00 хвилин, у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , виник протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто до огородженого по периметру подвір`я, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , з метою зірвати квіти.

Того ж дня, близько 17 години 07 хвилин, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто до подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 , порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, якою проголошено, що кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння, ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, якими закріплено права людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, умисно, протиправно, всупереч волі законного власника ОСОБА_4 , без законних на те підстав, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного проникнення до володіння іншої особи, поставив драбину зі свого подвір`я на паркан потерпілої та іншу драбину на паркан потерпілої з її двору та переліз через паркан, чим незаконно проник до подвір`я ОСОБА_4 .

В подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи на території вказаного домоволодіння, без дозволу власника, почав рвати троянди, в ході чого його виявила потерпіла ОСОБА_4 та викликала працівників поліції.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно перебував в іншому володінні особи всупереч волі

його власниці та без її дозволу, порушивши гарантоване статтею 30 Конституції України право ОСОБА_4 на недоторканність іншого володіння особи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 162 КК України, як умисні дії, що виразилися у незаконному проникненні до іншого володіння особи.

Обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12026065650000092 відносно ОСОБА_3 надійшов до Брусилівського районного суду Житомирської області в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2 та 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Із змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності захисника ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_4 , відповідно до поданої заяви, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи наведені вимоги закону, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також зміст долучених до обвинувального акту заяв обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в спрощеному провадженні згідно ст.ст. 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження №12026065650000092 вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи за обставин, встановлених органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 КК України є кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога і психіатра.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, з урахуванням тяжкості та наслідків вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому ОСОБА_3 , буде відповідати принципам та цілям призначення покарання, та буде необхідним і достатнім для його виправлення, та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.162 Кримінального кодексу України та призначи покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua