Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №275/735/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/735/26

В И Р О К

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026065650000094 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, з середньою освітою, інваліда 2 групи, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області, громадянка України, з середньою освітою, одруженою, зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального Кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , перебуваючи на АДРЕСА_3 , вирішили незаконно проникнути до будинку з метою ночівлі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

Того ж дня та в той же час, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, а саме до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 незаконно проникнути до житла. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодилася, тим самим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили між собою в попередню змову.

В подальшому, ОСОБА_3 , діючи спільно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла особи, тобто до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України,

якою проголошено, що кожному гарантується недоторканість житла, ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97- ВР від 17.07.1997 року, якими закріплено права людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, умисно, протиправно, всупереч волі законного власника ОСОБА_5 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що їх дії носять незаконний та протиправний характер, будучи впевненими, що за ними ніхто не спостерігає, відкривши хвіртку

проникли до подвір`я, де в подальшому, шляхом пошкодження віконної рами та скла вікна, через вікно, незаконно проник до житла ОСОБА_5 та незаконно перебували у будинку до 07 години 30 хвилин 09.07.2026, тобто до виявлення їх потерпілою.

Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 162 КК України, як умисні дії, що виразилися у незаконному проникненні до житла особи.

Обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12026065650000094 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшов до Брусилівського районного суду Житомирської області в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2 та 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Із змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності захисника ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Із змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_4 , яка була складена у присутності захисника ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_5 , відповідно до поданої заяви, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи наведені вимоги закону, те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального проступка, а також зміст долучених до обвинувального акту заяв обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в спрощеному провадженні згідно ст.ст. 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження №12026065650000094 вважає доведеним, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до житла особи за обставин, встановлених органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.

При призначенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 КК України \ кримінальним проступком,обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про обвинувачених, які за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимі, не перебувають на обліку у лікаря нарколога і психіатра.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

При цьому, з урахуванням тяжкості та наслідків вчиненого кримінального правопорушення, данних про обвинувачених, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, призначене судом обвинуваченим, найбільш відповідає принципам та цілям призначення покарання та , на думку суду, є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 381-382, 392-395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.162 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.162 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1