Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №935/114/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №935/114/26

Категорія 56

1-кп/295/553/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянув у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12025060650000206 від 16.07.2025 про обвинувачення

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Садове, Коростишівського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь передбачених ч.2 ст.156, ч.6 ст.153 КК України,

з участю учасників судового засідання:

прокурора ОСОБА_6 ,

представників потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

14.07.2025 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебував на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , куди до нього, прийшли малолітні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на вчинення розбещення малолітніх та насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо вказаних осіб, які не досягли 14-річного віку, незалежно від їх добровільної згоди.

Так, 14.07.2025 приблизно о 18 год. 19 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій щодо малолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи безпорадний стан потерпілих, які в силу віку, не могли розуміти характер та значення вчинюваних з ними дій, чинити опір, запросив останніх до жилої кімнати свого будинку де оголив свої статеві органи та вчинив акт онанізму в їх присутності та словесно спонукав до вчинення спільного акту онанізму, тим самим вчинив розбещення малолітніх.

Надалі, того ж дня, близько 18 год. 38 хв. ОСОБА_5 , будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України, перебував за місцем свого проживання разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , достовірно знаючи про те, що останні є малолітніми.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло ОСОБА_11 , який не досяг 14-річного віку, незалежно від його добровільної згоди, а також продовжуючи розбещення ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , порушуючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, діючи із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вчинив сексуальне насильство відносно останнього, одночасно демонструючи такі дії перед ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а саме словесно умовив малолітнього ОСОБА_11 торкатися своїх статевих органів, а малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_12 спостерігати за цим, тим самим задовольнив свою статеву пристрасть.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, того ж дня приблизно о 19 год та місці, ОСОБА_5 , повторно порушуючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років - ОСОБА_12 , а також усвідомлюючи, що вчиняє розпусні дії щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що ОСОБА_12 внаслідок свого малолітства не інформований щодо сутності відносин між статями та не усвідомлював і не розумів характеру та змісту вчинюваних відносно нього дій, вчинив відносно останнього насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в його тіло, демонструючи такі дії перед малолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а саме перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_5 зняв шорти та спідню білизну з малолітнього ОСОБА_12 , оголивши його статеві органи, та почав здійснювати непристойні дотики своєю ротовою порожниною до геніталій малолітнього ОСОБА_12 , таким чином здійснивши фізичний контакт із тілом малолітнього потерпілого, тим самим вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої особи, задовольнивши свою статеву пристрасть орально-генітальним контактом, а малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 словесно схилив спостерігати за цим, тим самим задовольняючи свою статеву пристрасть та посягаючи при цьому на нормальний психічний та фізичний розвиток малолітніх дітей.

Вказаними діями ОСОБА_5 порушив права малолітніх потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які набули фрагментарні, поверхневі уявлення щодо сексуальної тематики, що з`явилися у зв`язку із зовнішнім штучним зверненням їх уваги до даної теми, на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст.52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом та ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Таким чином ОСОБА_5 вчинив розпусні дії щодо малолітніх ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КК України.

Також ОСОБА_5 вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо малолітніх ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які які не досягли чотирнадцяти років, незалежно від їх добровільної згоди, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КК України та вчиненому повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 153 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав, цивільний позов не визнав. Надав покази, що розпусних дій стосовно дітей не вчиняв, свої статеві органи не демонстрував. Потерпілих не знає, окрім ОСОБА_13 . Де був 14.07.2025 він не пам`ятає. Ніякі діти до нього в той день не приходили. Лише 23.07.2025 ввечері до нього приходили 2 хлопчики 12-13 років. Він повертався з городу, а хлопці виходили з його хати і він побачив, що немає мобільного телефона. Спитав чиї вони, однак відповіді не було, вони спілкувались між собою. Він з хлопцями говорив на дворі хвилин 10, при цьому в будинок не заходив, свої статеві органи не оголював, хлопчики одяг не знімали. В подальшому діти вимагали з нього гроші на пиво і цигарки, але він прогнав їх. Як з`явилось досліджене в судовому засіданні відео пояснити не зміг, зазначив, що події того дня не добре пам`ятає, оскільки це було після його дня народження (22.07.2026). Психічних розладів не має, на обліку у психіатра не перебуває, однак провали у пам`яті бувають, алкоголь не вживає. Також зазначив, що декілька днів перед цим у нього вчинили крадіжку пилки, а сусід сказав, що до нього приходили в день крадіжки якісь діти, в подальшому пилку знайшов, в поліцію з приводу крадіжки не звертався.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_5 вини, його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю доведена безпосередньо дослідженими під час судового розгляду отриманими в законному порядку, допустимими доказами.

Так, законний представник потерпілого ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що має тринадцятирічного сина ОСОБА_12 , який навчається в 7 класі на денній формі навчання. 14.07.2025 зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що діти в халепі, що ОСОБА_5 домагався їхніх дітей. Вона спочатку у це не повірила, однак ОСОБА_15 сказала, що є підтверджуючі відеозаписи. Вона розбудила дитину та запитала за це, на що останній сказав, що не хотів їй говорити, оскільки думав, що його будуть сварити. В подальшому вона разом із сином зібралися та поїхали в поліцію, де у той час вже була ОСОБА_15 , яка теж писала заяву. Далі був допит дитини на якому вона була присутня, тиску на дитину не було, він давав добровільно покази, але з часом він багато чого забувався, оскільки для нього це стрес. При допиті був присутній психолог. В сина інклюзивна форма навчання у зв`язку з тим, що він погано навчався, тому вона побачила та взяла допомогу вчителя. Вони зверталися до психолога, все було добре, вдалося вирівняти стан ОСОБА_12 , однак повторний допит буде травмуючим фактором для останнього.

Законний представник потерпілого ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 знає, ходили разом до школи, однак з ним не спілкувався, оскільки на його думку ОСОБА_5 має іншу сексуальну орієнтацію. У той день йому зателефонував шістнадцятирічний син ОСОБА_17 , який розповів, що він зустрів меншого - ОСОБА_10 , та йому показали відео подій. В подальшому відеозапис він також побачив, разом із дружиною були шоковані та поїхали одразу в поліцію писати заяву. Також зазначив, що був допит сина на якому він був присутній. Крім цього вказав, що після цих подій поведінка ОСОБА_10 змінилася, в нього був стрес, син ОСОБА_10 - спортсмен, їздив на тренування, а після цієї ситуації перестав їздити. Допитувати повторно ОСОБА_10 на його думку не потрібно, оскільки це стрес для нього.

Законний представник потерпілого ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_17 сказав їй, що є відео того, що робив ОСОБА_5 з хлопцями. Вона коли побачила відео, то була у шоці, 15 липня поїхала в поліцію писати заяву. ОСОБА_10 розповів все як було, вона підтверджує його пояснення, відео знімалося на телефон сина, відео вилучене. З психологом працювали, допитувати ОСОБА_16 повторно не потрібно.

Законний представник потерпілого ОСОБА_22 в судовому засіданні показала, що їй повідомили ОСОБА_10 , що ОСОБА_5 розбещував дітей. Спершу вона не повірила, оскільки з ОСОБА_5 вони сусіди, її діти ходили до нього, він був хорошою людиною, він давав їм цукерки, підтримував їх коли вона була закордоном на заробітках. Насильницьких дій до цього з боку ОСОБА_5 не було, вона навіть подумати не могла про це все. Коли допитували її сина при психологах він розповів правду, плакав, для нього це стрес, повторний допит, на її думку призведе до травми.

Згідно витягу з ЄДРДР за № 12025060650000206, 16.07.2025 внесено відомості про вчинення ОСОБА_5 14.07.2025 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України стосовно малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 . Також відомості до ЄРДР щодо вчинення ОСОБА_5 14.07.2025 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 153 КК України стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_10 внесено 28.07.2025, а стосовно ОСОБА_12 вказані відомості внесено 15.12.2025.

Вказані відомості внесено на підставі відповідних заяв законних представників потерпілих.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.10.2025 оглянуто будинок та подвір`я, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане є місцем вчиненого злочину. Саме вказаний будинок зображено і на відеозаписі з телефона малолітнього потерпілого ОСОБА_10 і описаний під час допитів малолітніми потерпілими як місце вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 .

Досліджені в судовому засіданні відеозаписи з мобільного телефону малолітного потерпілого ОСОБА_10 , які знаходяться на флешносієві (т.1 а.с.144), були отримані на підставі добровільної згоди законного представника потерпілого ОСОБА_20 (т.1 а.с.117) з мобільного телефону її сина ОСОБА_10 .

На відеозаписі зафіксовано, що малолітні потерпілі ОСОБА_10 і ОСОБА_11 близько 17-56 год прийшли в двір до ОСОБА_5 , де зустрілись з останнім, і слідом за ним зайшли в будинок. Він їх попереджає, щоб нічого не казали мамі. Просить у сторонньої особи принести йому «чекушку» горілки до вечері. Далі, близько 18-19 год зафіксовано акт онанізму ОСОБА_5 , поряд з яким сидить малолітній ОСОБА_11 (VID_20250714_181928). Після цього ОСОБА_5 пропонує ОСОБА_11 роздітись, питає ОСОБА_10 чи не пробував він займатись онанізмом, чи є йому 12 років (відеофайл VID_20250714_182448). Далі ОСОБА_11 торкається статевого члена ОСОБА_5 , попереджає, що перестане це робити, якщо той буде критикувати, на що ОСОБА_5 каже, що у хлопця дуже добре виходить (відеофайл VID_20250714_183844). При цьому ОСОБА_5 неодноразово забороняє його знімати.

Аналогічні відомості зафіксовані слідчим в протоколі огляду відеозаписів від 09.09.2025 (а.с. 139 т.1).

Висновок експерта від 05.11.2025 № СУ-19/106-25/18720-ФП підтверджує, що вказані вище відео файли містять зображення ОСОБА_5 та потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 (т.1 а.с.148-187).

Дослідженими в судовому засіданні відповідно до вимог ч.11 ст. 615 КПК України та з урахуванням висновків спеціаліста-психолога щодо недоцільності повторного допиту потерпілих (т.3 а.с. 17-37) аудіозаписами допиту малолітніх потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , встановлено наступне.

Малолітній потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що влітку ходили тричі до ОСОБА_5 поїсти малини. Особисто він відвідував цього діда тричі: два рази з ОСОБА_11 один раз з ОСОБА_24 та ОСОБА_25 два рази нічого особливого не відбувалось, приходили до діда, їли малину, непристойні дії ніхто не вчиняв. Втретє коли він разом із ОСОБА_25 і ОСОБА_24 прийшли до цього діда ( ОСОБА_5 ), він приставав до ОСОБА_26 і ОСОБА_27 . Спочатку хлопці зайшли до нього в будинок, ОСОБА_28 запропонував ОСОБА_10 зняти відео, як він буде задовольняти пристрасть діда. ОСОБА_5 там при них займався онанізмом, при цьому поруч із ним на кроваті сидів ОСОБА_28 , а потім ОСОБА_28 допомагав йому в цьому занятті. При цьому ОСОБА_12 відсутній на відео, оскільку був то поруч з ОСОБА_31 , то в іншій кімнаті, але все бачив.

Потім вони вийшли на вулицю і дід став приставати до ОСОБА_32 , а потім зняв шорти та спідню білизну з ОСОБА_32 , оголивши його статеві органи, та почав здійснювати дотики своєю ротовою порожниною до геніталій ОСОБА_27 . При цьому ОСОБА_33 та ОСОБА_28 за цим спостерігали. А потім ОСОБА_34 відштовхнув його і вони всі втрьох втікли від цього діда.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.86 т.3).

Відповідно до висновку експерта від 30.12.2025 № СЕ-19/106-25/18725-ПС психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_10 у процесі відтворення ним сексуального насильства, вчиненого ОСОБА_5 , під час проведення допитів 17.07.2025 та 06.10.2025 за його участю (за матеріалами відеозапису вказаних слідчих дій) характеризується наявністю стійких проявів індивідуально-психологічних особливостей: ініціативністю керування своїм процесом комунікації, відображенням зв`язків між реконструйованими подіями та обставинами, наявністю загальної цілісності сюжету подій, про які йдеться у ході вищезазначених слідчих дій. Повідомлення під експертного у обох допитах характеризується наявністю специфічних деталей, узгодженістю (конгруентністю) з невербальними реакціями, змістовною взаємодоповненістю, що є ознаками на користь відображення у розповіді ОСОБА_10 психологічних слідів власного досвіду.

В поведінці особи малолітнього ОСОБА_10 наявні психологічні особливості, що властиві для самостійного відтворення ним певних подій під час проведення допитів.

У відеозаписах допитів ОСОБА_10 ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії відсутні.

У комунікативній діяльності ОСОБА_10 , що зафіксована у відеозаписах його допитів 17.07.2025 та 06.10.2025 виявлено достатній комплекс ознак, які відповідають психологічним закономірностям відтворення пережитої події.

Згідно висновку спеціаліста-психолога відділення захисту та соціально-психологічної підтримки Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги за результатами участі у допиті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеним опитуванням, а також спілкуванням з малолітнім було виявлено, що ОСОБА_10 зазнав сексуального насильства, яке вчинялось знайомою людиною, а саме розбещення. Також під час розповіді малолітній охоче відповідав на загальні питання, але на питання, які стосувались опису того, як дід вчиняв розпустні дії, то в малолітнього відмічались невербальні реакції тіла, а саме : дотики до обличчя, відведення погляду, опускання голови та очей. Рекомендовано, зокрема, не залучати ОСОБА_10 до подальших слідчих чи процесуальних дій, оскільки розпусні дії вчинялись знайомою людиною, малолітній переживатиме внутрішній конфлікт, може з`явитися почуття провини та сорому, що може призвести до повторного травмування. Рекомендовано з метою недопущення повторного травмування дитини для опрацювання травматичної події звернутися родині за фаховою психологічною допомогою.

Під час допиту малолітній ОСОБА_11 пояснив, що влітку разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_25 ходили до ОСОБА_5 їсти малину. Спочатку хлопці зайшли до нього в будинок, ОСОБА_5 при них приспустив штани і робив речі, про які йому стидно розказувати. ОСОБА_10 знімав це на відео.

Потім вони вийшли на вулицю і ОСОБА_5 зняв шорти та спідню білизну з ОСОБА_32 , і здійснивши фізичний контакт із тілом малолітнього потерпілого, вчинив дії сексуального характеру, задовольнивши свою статеву пристрасть орально-генітальним контактом. При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_28 за цим спостерігали. А потім ОСОБА_34 відштовхнув його і вони всі втрьох втікли.

Під час допиту малолітнього ОСОБА_11 було очевидно, що йому соромно за те, що він має відношення до вказаних подій, відповідав на питання неохоче, плакав, говорив, що не хоче розповідати бо йому соромно. Вказане логічно пояснює той факт, що він заперечив свій фізичний контакт з геніталіями ОСОБА_5 , про що повідомляли інші потерпілі та зафіксовано на відеозаписі. В іншому його пояснення повністю узгоджуються з іншими доказами, наданими стороною обвинувачення.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.92 т.3).

Відповідно до висновку експерта від 25.12.2025 № СЕ-19/106-25/18723-ПС психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_11 у процесі відтворення ним сексуального насильства, вчиненого ОСОБА_5 , під час проведення допитів 21.07.2025 та 07.10.2025 за його участю (за матеріалами відеозапису вказаних слідчих дій) характеризується наявністю стійких проявів індивідуально-психологічних особливостей: хронологічно послідовним викладом подій, змістовною узгодженістю суджень. Висловлювання потерпілого містять специфічні деталі, ініціативні уточнення, вказівки на конкретні дії учасників подій, передачу власних спостережень, передачу слів інших учасників подій засобами непрямої мови, аргументації, що є більш деталізовані та інформаційно розширені у допиті від 21.07.2025. Комунікативна діяльність ОСОБА_11 у ході допиту від 07.10.2025 характеризуються нижчим рівнем діалогової активності та більшою інформаційною згорнутістю.

Невербальна діяльність ОСОБА_11 узгоджується з вербальною, але у допиті від 07.10.2025 не несе додаткового смислового навантаження внаслідок психоемоційного стану, у якому перебуває підекспертний, що супроводжується плачем. У ході обох допитів відтворення ОСОБА_11 подій, пов`язаних із діями сексуального характеру ОСОБА_5 , супроводжується порушенням внутрішньої рівноваги, що проявляється у формі плачу.

Відтворення ОСОБА_11 обставин перебігу подій, які він реконструює під час обох допитів, відображає достатній комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій.

В поведінці особи малолітнього ОСОБА_11 наявні психологічні особливості, що властиві для самостійного відтворення ним певних подій під час проведення допитів.

У відеозаписах допитів ОСОБА_11 ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії відсутні.

У комунікативній діяльності ОСОБА_11 , що зафіксована у відеозаписах його допитів 21.07.2025 та 07.10.2025 навні ознаки, які відповідають психологічним закономірностям відтворення пережитої події.

Згідно висновку спеціаліста-психолога відділення захисту та соціально-психологічної підтримки Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги за результатами участі у допиті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було виявлено, що ОСОБА_38 зазнав сексуального насильства, яке вчиняла знайома людина, а саме вчинення розпусних дій. Також під час розповіді малолітній охоче відповідав на загальні питання, але на питання, які стосувались опису того як кривдник вчиняв розпусні дії, то в малолітнього відмічались невербальні реакції тіла, а саме дотики до обличчя, опускання голови та очей, зміна положення тіла. Рекомендовано не залучати ОСОБА_39 до подальших слідчих чи процесуальних дій, оскільки розпусні дії вчиняла знайома людина, дитина переживатиме внутрішній конфлікт, може з`явитися почуття провини та сорому, що може призвести до повторного травмування. Рекомендовано з метою недопущення повторного травмування дитини для опрацювання травматичної події звернутися родині за фаховою психологічною допомогою.

Під час допиту малолітній ОСОБА_12 в «зеленій кімнаті» дав аналогічні покази з показами малолітніх потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.84 т.3).

Згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 19.11.2021№ IPU-85045/2021/290810, за результатами проведення діагностики ОСОБА_12 має екстремально низький рівень вербального інтелекту. Дитина має збіднений словниковий запас, труднощі у висловленні власної думки, словесних міркуваннях, виділенні головного, істотного у предметах оточення. Зі значними труднощами використовує раніше засвоєну інформацію у повсякденному житті, не орієнтується у загальноприйнятних нормах поведінки, соціальних судженнях. Виконує арифметичні дії в межах десятка з допомогою наочних зображень. Читає спадами та окремими словами. Учню важко виконувати складніші математичні підрахунки, читати реченнями, що в свою чергу потребує розвитку просторових уявлень, довготривалої пам`яті, абстрактного, логічного мислення, зв`язного мовлення.

В повідомленні про неможливість проведення судової експертизи від 26.12.2025 № 19/106-25/18724-ПС зазначено, що враховуючи те, що відповідно до методики судово-психологічної експертизи, об`єктом судово-психологічної експертизи є психічно здорові особи, то проведення судової психологічної експертизи потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є неможливим у зв`язку із відсутністю підтвердження належності об`єкта дослідження до меж компетенції психологічної експертизи.

Оцінюючи покази, дані малолітніми потерпілими, суд звертає увагу на їх послідовність, узгодженість між собою. Правдивість показів кожного потерпілого підтверджується показами інших потерпілих, які є аналогічними, матеріалами відеозаписів з телефону ОСОБА_10 , висновками експертиз та спеціалістів-психологів щодо правдивості показів малолітніх потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Допит проводився, з дотриманням вимог ст. 226 КПК України, з участю законних представників потерпілих, психолога.

Показання малолітного потерпілого ОСОБА_12 , який має труднощі словесних міркуваннях та зв`язному мовленні, суд не покладає в основу як основний доказ, а оцінює в сукупності з іншими доказами по справі: його пояснення узгоджуються з показаннями малолітніх потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , висновками експертиз про правдивість їх показів, матеріалами відеозаписів.

Відеозаписами з телефону ОСОБА_10 підтверджується правдивість показань малолітніх потерпілих щодо вчинення розпусних дій обвинуваченим і спростовують доводи обвинуваченого щодо його непричетності до пред`явленого обвинувачення. Висловлювання обвинуваченого ОСОБА_5 на відеозаписі про те, що у ОСОБА_11 дуже добре виходить задовольняти його статеву пристрать, підтверджують правдивість показів малолітніх потерпілих та обвинувачення в цілому. Прохання ОСОБА_5 до сторонньої особи принести йому «чекушку» горілки також свідчить в цілому про неправдивість показань обвинуваченого в суді, оскільки він стверджував, що він не вживає алкоголь.

Враховуючи послідовність показів потерпілих, які узгоджуються між собою, з матеріалами відеозаписів та їх правдівість підтверджується висновками експертиз суд приходить до висновку про достовірність описаних ними подій.

Виходячи з наведеного суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_5 щодо непричетності до вчинення розпусних дій та сексуального насильства щодо малолітніх дітей і розцінює їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання допустимості досліджених допитів малолітніх потерпілих, суд виходив не тільки з положень ч.11 ст. 615 КПК України, а із необхідності забезпечення інтересів дитини під час кримінального процесу, що передбачено рядом міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх подіях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до Керівних принципів ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів кожна дитина має право на першочергову увагу якнайкращому забезпеченню своїх інтересів включаючи право на захист і можливість гармонійного розвитку.

Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, вимагають від Держав-учасниць гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їх найкращим інтересам приділялась першочергова увага в усьому, що стосується або зачіпає їх інтереси.

Пункт (е) частини 1 статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства передбачає, серед іншого, що кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.

Відповідно до пункту 49 Віденських керівних принципів держави повинні перевірити, оцінити і поліпшити, якщо це необхідно, стан доказового і процесуального права, що регулює становище дітей-свідків злочинів, аби у повному обсязі забезпечити захист їхніх прав, і що слід намагатися, наскільки можливо, не допускати прямих контактів між дитиною-жертвою і правопорушником під час процесу розслідування і кримінального переслідування, а також в ході судових слухань. Пункт 50 того ж документу визначає, що Держави мають розглянути питання про внесення змін, якщо в цьому є потреба, до своїх кримінально-процесуальних кодексів, щоб дозволити, зокрема, зняття показань дитини-свідка на відеоплівку і представлення їх суду як офіційно визначного доказу. Зокрема, службовцям поліції і прокуратури, суддям слід понад усе враховувати інтереси дитини, наприклад під час поліцейських операцій і опитування дітей-свідків.

Під час судового розгляду законні представники малолітніх потерпілих, допитані в судовому засіданні, категорично заперечили щодо безпосереднього допиту малолітніх потерпілих, зважаючи на те, що провадження стосовно сексуальних злочинів стане важким психологічним випробуванням для дітей. Аналогічний висновок надав психолог. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник погодилися з недоцільністю безпосереднього допиту малолітніх потерпілих. А тому суд, у виключних обставинах цієї справи, щоб запобігти негативному впливу на психічне здоров`я та їх ретравматизації, прийшов до висновку про відмову від допиту дітей в судовому засіданні.

З огляду на наведене, відмова від допиту малолітніх потерпілих безпосередньо в судовому засіданні була виправданою в обставинах цієї справи. А тому позасудові показання потерпілих, отримані під час опитування у «Зеленій кімнаті», в порядку ч.1 ст.615 КПК є належними та допустимими.

Отже, провівши ретельний аналіз вищевикладених доказів, суд прийшов до переконливого висновку, що винуватість обвинуваченого доведена показами малолітніх потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , наданими ними під час проведення опитування в «Зеленій кімнаті», матеріалами відеозаписів з телефона малолітнього потерпілого ОСОБА_10 та професійними висновками судових експертиз. Зазначені висновки є окремими документами, складені відповідно до вимог КПК і підтвердили наявність пережитого малолітніми досвіду. З огляду на наведене суд дійшов переконання про те, що допити малолітніх проведені, а висновки психолога отримані в законний спосіб, передбачений нормами кримінального процесуального закону та в розумінні норм КПК є допустимими доказами.

В судовому засіданні сторона захисту не висловлювала заперечень або зауважень ні щодо порядку проведення допиту, ні щодо відомостей повідомлених потерпілими та не заявляли клопотань про здійснення безпосереднього допиту малолітніх потерпілих в судовому засіданні.

Згідно висновку експерта № 2362 від 21.10.2025 у ОСОБА_5 аномалій розвитку статевих органів не виявлено. (т.1 а.с. 145-146).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 432-2025 від 14.10.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент вчинення інкримінованих йому діянь виявляв клінічні ознаки органічного розладу особистості судинного генезу, (F07.8 МКХ-10). Недоумством не страждав та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував. ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованих йому діянь міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 в теперішній час виявляє клінічні ознаки органічного розладу особистості судинного генезу (F07.8 МКХ-10). В тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності - не перебуває. ОСОБА_5 в теперішній час здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру - не потребує.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії: за ст. 156 ч.2 КК України, які виразилися у вчиненні розпусних дій щодо малолітніх ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; за ст. 153 ч.6 КК України, які виразилися у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо малолітніх ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які не досягли чотирнадцяти років, незалежно від їх добровільної згоди, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КК України та вчиненому повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно з ч.5 ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліках при психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував.

При цьому суд враховує, що в результаті даного кримінального правопорушення постраждало троє малолітніх потерпілих, яким завдано значну психоемоціну шкоду. Травматичний досвід істотно порушує нормальний процес психоемоційного розвитку дитини, негативно впливає на формування її особистості, базової довіри до оточуючих, відчуття безпеки та власної гідності. Завдана психологічна шкода дитині має тривалий характер та істотно впливає на її подальший психоемоційний розвиток і соціалізацію.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст. 64 КК України довічне позбавлення волі не застосовується до осіб у віці понад 65 років.

Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_20 пред`явила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн. В обґрунтування зазначила, що протиправні дії обвинуваченого щодо малолітнього потерпілого проявились в посяганні на його статеву недоторканість та спричинили значний негативний вплив на психіку дитини та нормальний моральний, психологічний та соціальний його розвиток, що може мати негативні наслідки на все їх життя. У найчутливішому віці дитина була позбавлена відчуття безпеки, довіри до дорослих людей та спокою, що є фундаментом її розвитку. Моральні страждання дитини мають тривалий характер і впливають на здатність дитини до навчання, соціалізації та формування особистості.

Суд враховує, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 малолітньому потерпілому спричинено моральні страждання, які дійсно позначили негативні зміни у його житті, думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання, насторогу, тривогу. Крім того, вчинені розпусні дії по відношенню до малолітнього потерпілого спричинили психологічний біль, дитина пережила емоційний стрес та продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи загальний життєвий рівень громадян України, і здатність обвинуваченого ОСОБА_5 реально відшкодувати шкоду, суд, приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі і стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Процесуальні витрати за проведення наступних судових експертиз: судова портретна експертиза № СЕ-19/106-25/18720-ФП на суму 7131 грн. 20 коп.; судова психологічна експертиза № СЕ-19/106-25/18725-ПС на суму 40113 грн. 00 коп.; судова психологічна експертиза № СЕ-19/106-25/18723-ПС на суму 38330 грн. 20 коп., загальною сумою : 85 574 грн.40 коп. в порядку ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Підлягає скасуванню арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22.07.2025.

Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але не довше, ніж на 60 днів, оскільки ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.6 ст. 153 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 156 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч.6 ст. 153 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання 24.07.2025 по день набрання вироком законної сили.

Включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_5 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 12.10.2026 (включно).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь законного представника ОСОБА_20 , що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 85574 (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22.07.2025 (т1, а.с.130).

Речові докази:

-мобільний телефон торгівельної марки OPPO А60 ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ-2: НОМЕР_5 із сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 , чорного кольору - повернути законному представнику ОСОБА_14 ,

-мобільний телефон торгівельної марки NOKIA ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ-2: НОМЕР_8 , із сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_9 , золотого кольору - повернути законному представнику ОСОБА_20 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику, представникам потерпілих та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3