Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №164/1295/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1295/26

п/с 1-кп/164/234/2026

Категорія:411030000

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026035540000054 від 26 квітня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, солдата військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК, ч. 1 ст. 162 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 25 квітня 2026 року, біля 23 години 45 хвилин, в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, перебуваючи на вул. Вокзальна, в стані алкогольного сп`яніння, підійшов до будинку, що по АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на незаконне проникнення до житла, а саме: квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку, в якій проживає ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, всупереч волі власника та без визначених на те законних підстав, діючи умисно, з невстановлених мотивів, всупереч приписів ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканність житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи інакше як за вмотивованим рішенням суду, ОСОБА_4 , відкривши вхідні двері, незаконно проник до квартири АДРЕСА_4 , чим порушив конституційне право ОСОБА_5 на недоторканність житла.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 26 квітня 2026 року, біля 00 годин 10 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , в стані алкогольного сп`яніння, до якої незаконно проник без згоди власника ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, суспільно небезпечні наслідки свого діяння та свідомо бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник з ОСОБА_5 у зв?язку з незаконним проникненням до її житла, схопив останню руками за горло та почав його здушувати, однак ОСОБА_5 змогла вирватися. Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 схопив ОСОБА_5 лівою рукою за плече та наніс їй два удари кулаком правої руки в область лівої скроневої ділянки голови та три удари коліном правої ноги в область лівої частини обличчя потерпілої, спричинивши ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми лівої параорбітальної ділянки обличчя, підшкірного крововиливу лівої скронево-параорбітальної ділянки обличчя, поверхневих саден лівої передньо-бокової поверхні середньої третини шиї і ділянки верхньої третини грудини. садна ділянки нижньої третини лівого грудино-ключично-соскоподібного м`язу шиї і медіальної третини лівої ключиці, підшкірних крововиливів верхньо-медіального квадранту правої молочної залози, нижньо- медіального квадранту лівої молочної залози, задньо-латеральної (1 шт.) і передньої (2 шт.) поверхонь верхньої третини лівого плеча, задніх поверхонь нижньої третини лівого плеча і середньої третини лівого передпліччя, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних проступках визнав повністю, показавши, що 25 квітня 2026 року, біля 23 години 45 хвилин, він перебував на АДРЕСА_1 . Перед цим ОСОБА_4 вживав спиртні напої, а тому перебував в стані алкогольного сп`яніння. Він підійшов до будинку, що по АДРЕСА_2 , після чого вирішив зайти до квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку, в якій проживає ОСОБА_5 . Підтвердив, що остання його до своєї квартири не запрошувала і він з нею попередньо не домовлявся, що прийде до неї додому. Всупереч волі власника та без визначених на те законних підстав ОСОБА_4 , відкривши сам вхідні двері, незаконно проник до квартири АДРЕСА_4 . Не заперечує, що своїми діями він порушив конституційне право ОСОБА_5 на недоторканність житла. В подальшому, 26 квітня 2026 року, біля 00 годин 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , в ході словесного конфлікту, який виник з ОСОБА_5 у зв?язку з незаконним проникненням до її житла, схопив останню руками за горло та почав його здушувати, однак ОСОБА_5 змогла вирватися. Після цього, він схопив ОСОБА_5 лівою рукою за плече та наніс їй два удари кулаком правої руки в область лівої скроневої ділянки голови та три удари коліном правої ноги в область лівої частини обличчя потерпілої, спричинивши ОСОБА_5 вказані у обвинуваченні тілесні ушкодження, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що 25 квітня 2026 року, біля 23 години 45 хвилин, вона перебувала за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_5 . Вийшовши з ванної кімнати, вона виявила в квартирі обвинуваченого ОСОБА_4 . До своєї квартири ОСОБА_4 вона не запрошувала і він з нею попередньо не домовлявся, що прийде до неї додому. Вважає, що забула закрити вхідні двері на замок, а тому він зміг потрапити в її квартиру. Між ними виникла суперечка, так як ОСОБА_5 наполягала, щоб він негайно залишив її квартиру. Коли вона його штовхнула, той впав на підлогу. У відповідь ОСОБА_4 схопив її руками за горло та почав його здушувати, однак ОСОБА_5 змогла від нього вирватися. Тоді він схопив її лівою рукою за плече та наніс їй два удари кулаком правої руки в область лівої скроневої ділянки голови та три удари коліном правої ноги в область лівої частини обличчя, спричинивши ОСОБА_5 вказані у обвинуваченні тілесні ушкодження, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень. У виборі покарання, на яке заслуговує обвинувачений, покладається на розсуд суду.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Суд, з?ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_4 не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора, який не заперечував проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

Разом з тим, роз?яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин справи в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_4 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_4 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, яке також підтримувала потерпіла ОСОБА_5 .

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_5 умисні легкі тілесні ушкодження.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки незаконно проник до житла ОСОБА_5 .

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив два кримінальні правопорушення, які відносяться до кримінальних проступків.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, на даний час проходить військову службу в ЗСУ.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп?яніння.

Враховуючи обставини вчинених кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, його майновий стан, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкцій статей, по яких ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу в межах санкцій статей, по яких він притягується до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 110, 369-371, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК, ч. 1 ст. 162 КК України, призначивши покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України - 50 (п?ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень;

- за ч. 1 ст. 162 КК України - 80 (вісімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування покарання у виді 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1