Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №159/617/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/617/26

Провадження № 2/159/1146/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю

секретаря судового засідання – Клевецької О.М.,

позивача - не з`явився,

відповідач - не з`явися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про виділ частки із житлового будинку в натурі в ізольований об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач), від імені якої діє представник ОСОБА_2 (далі – представник позивача) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач) про виділ частки із житлового будинку в натурі в ізольований об`єкт нерухомого майна.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 03 липня 2020 року ухвалою Ковельського міськрайонного суду було затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . На підставі даної ухвали було виділено частки власників домоволодіння в натурі, а саме ОСОБА_3 виділено у власність в натурі 46/100 частини житлового будинку АДРЕСА_4 що складається з: кімнати №4 площею 16,6 кв.м., кімнати №5 площею 13,7 кв.м кімнати №6 площею 12,9 кв.м., а ОСОБА_4 виділено у власність в натурі 54/100 частини житлового будинку АДРЕСА_4 що складається з: коридору №1 площею 6,8 кв.м, вбудовану шафу площею 3,9 кв.м., коридору №3 площею 11.4 кв.м, кімнати №7 площею 13.7 кв.м., кухні площею 14.5 кв.м. Згодом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано спільну часткову власність на свої частини будинку. Після чого ОСОБА_5 зареєстрував зареєстрував свою частку в окремий ізольований об`єкт нерухомого майна із присвоєнням нової поштової адреси. ОСОБА_4 свою частку у вищевказаному домоволодінні, а саме 54/100 подарував позивачці.

Наразі ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 54/100 частки житлового будинку АДРЕСА_4 , про що свідчить Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Співвласником іншої частини будинку, а саме 46/100 був ОСОБА_3 .

Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажають проводити розподіл житлового будинку, тому я змушена звернутися до суду з позовом про припинення права спільної часткової власності на 54/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , виділивши в особисту власність як окремий об`єкт нерухомого майна – квартиру у цьому ж будинку.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

25.02.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 24.03.2026.

23.03.2026 від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов зустрічний позов та заява про проведення судового засідання, призначеного на 24.03.2026 у його відсутності, просив прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первинним позовом.

24.03.2026 від представника позивача адвоката Талашко І.М. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

Ухвалою від 24.03.2026 суд відклав підготовче засідання на 28.04.2026, залишив без руху зустрічну позовну заяву від 21.03.2026 подану ОСОБА_3 до первісного позивача ОСОБА_1 , надав ОСОБА_3 десятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 28.04.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження, відклав підготовче провадження на 26.05.2026, Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до первісного позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з неусуненням недоліків, визнав неподаною та повернув заявнику.

26.05.2026 від представника позивача адвоката Талашко І.М. до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача та її представника, не заперечують проти закриття підготовчого провадження.

Ухвалою від 26.05.2026 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду на 31.07.2026.

Ухвалою від 26.05.2026 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду на 31.07.2026.

31.07.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Смалюха Р.Я. у відрядженні, судове засідання у справі призначено на 14.08.2026.

14.08.2026 учасники судового провадження не з`явились, хоча належно повідомлялись, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просив задовольнити, просила не здійснювати і не допитувати свідків.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.07.2020 (справа №159/535/20, провадження №2/159/433/20) затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . На підставі даної ухвали було виділено частки власників домоволодіння в натурі, а саме ОСОБА_3 виділено у власність в натурі 46/100 частини житлового будинку АДРЕСА_4 що складається з: кімнати №4 площею 16,6 кв.м., кімнати №5 площею 13,7 кв.м кімнати №6 площею 12,9 кв.м., а ОСОБА_4 виділено у власність в натурі 54/100 частини житлового будинку АДРЕСА_4 що складається з: коридору №1 площею 6,8 кв.м, вбудовану шафу площею 3,9 кв.м., коридору №3 площею 11.4 кв.м, кімнати №7 площею 13.7 кв.м., кухні площею 14.5 кв.м.

ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 54/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_4 , що підтверджується договором дарування від 28.09.2025 посвідченого приватним нотаріусом Мартинюком Е.В.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225801256 від 28.09.2020 підтверджується що ОСОБА_1 належить право спільної часткової власності на 54/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_4 .

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.06.2022 підтверджується, що ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_5 , розмір частки — 1/1, дата реєстрації права власності — 24.06.2022, підстава для державної реєстрації - рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.07.2020 №2/159/433/20.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ковель, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.05.2025 № НОМЕР_1 .

Технічним паспортом на квартиру в АДРЕСА_4 складений ТОВ “Борю інвентаризації Ковель” 09.10.2025 стверджується наявність квартири загальною площею 50,3 м.кв.

Квартирі загальною площею 50,3 м.кв., яка належить ОСОБА_1 , присвоєно адресу: АДРЕСА_6 , що підтверджується наказом № 7.10/262 від 14.10.2026 виданого Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Вартість 54/100 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 складає 691100,00 грн. відповідно до висновку оцінювача від 22.01.2026.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері речових правовідносин, а саме щодо реалізації співвласником права на припинення спільної часткової власності шляхом поділу нерухомого майна в натурі та виділення окремого об`єкта нерухомості.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України щодо права власності та права спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною третьою статті 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. За змістом частини другої зазначеної статті, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Застосовуючи наведені норми матеріального права до встановлених обставин справи, суд зазначає таке.

Спірний житловий будинок первинно перебував у спільній частковій власності двох осіб.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2025 року у справі № 158/2170/24 (посилання в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130409630) роз`яснив, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Також у цій же постанові вказано, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Суд встановив, що відповідач фактично вже реалізував своє право на виокремлення належної йому частки майна.

Як підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.06.2022, ОСОБА_3 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_7 у спірному будинку (розмір частки 1/1). Тобто його ідеальна частка у праві спільної власності (46/100) вже трансформована в окремий ізольований об`єкт нерухомості з присвоєнням окремої адреси.

Отже, правовий режим спільної часткової власності фактично втратив свій зміст, оскільки один із двох співвласників вже ізолював свою частку.

За таких обставин, залишення частки позивачки (54/100) у статусі "спільної часткової власності" порушує її права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном як окремим об`єктом.

Щодо технічної можливості виокремлення майна позивачки, суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (посилання в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115031064) де вказано, що у спорах про поділ нерухомого майна в натурі суд має встановити можливість поділу об`єкта нерухомості відповідно до вимог, передбачених будівельними нормами та правилами, відповідно до яких кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру).

Згідно з постановою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 180/1633/17, (посилання в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105693686) після поділу майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласника (співвласників), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України.

Суд зазначає, що технічним паспортом від 09.10.2025 та наказом Відділу містобудування та архітектури № 7.10/262 від 14.10.2026 достовірно підтверджується що квартира АДРЕСА_8 загальною площею 50,3 кв.м. виокремлена в окремий об`єкт, ізольована від квартири відповідача зі збереженням її площі та частки позивачки (54/100).

За таких обставин, залишення частки позивачки (54/100) у статусі "спільної часткової власності" порушує її права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном як окремим об`єктом.

Оцінюючи аргументи позивачки, суд дійшов переконання, що її вимога про припинення права спільної часткової власності шляхом виділенням її частки в ізольовану квартиру є законним та ефективним способом захисту порушеного права власності.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 вже оформив право власності на свою частку у будинку як на окремий об`єкт - квартиру АДРЕСА_7 , задоволення позову ОСОБА_1 остаточно завершить процедуру поділу спільного будинку між колишніми співвласниками.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю обґрунтованими та підтверджені належними доказами. Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом припинення права спільної часткової власності та виділення позивачу в особисту власність квартири АДРЕСА_9 .як окремого ізольованого об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач просив залишити судові витрати за ним, то суд не стягує їх з відповідача.

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 54/100 частки в житловому будинку за адресою АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на окремий об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_9 , що складається з коридору №1 площею 6,8 кв.м, вбудованої шафи площею 3,9 кв.м., коридору №3 площею 11.4 кв.м, кімнати №7 площею 13.7 кв.м., кухні площею 14.5 кв.м.

Судовий збір в розмірі 5528,80 грн залишити за позивачем.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

Повне судове рішення складене 14.08.2026.

Головуючий: Р.Я.Смалюх