Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №260/2604/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/2604/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханової З.Б. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яким просить:

- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), щодо не нарахування та не ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 12 червня 2025 року по справі № 260/1430/25 за весь час затримки виплати з листопада 2021 року по день фактичної виплати 23.01.2026.

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 12 червня 2025 року по справі № 260/1430/25 за весь час затримки виплати з листопада 2021 року по день фактичної виплати 23.01.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, з урахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2025 у справі №260/1430/25, відповідачами було виплачено грошове забезпечення. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.

27 квітня 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначив, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. На думку відповідача, право на компенсацію втрати частини доходів виникає лише під час проходження служби. Після звільнення позивач має скористуватись порядком звернення до суду щодо притягнення відповідача до спеціального виду відповідальності – стягнення середнього заробітку, що позивач і зробив звернувшись до суду з позовом щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Компенсація втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати виплачується у відповідності Закону України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі – Закон №2050-III) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі – Порядок №159). Вичерпний перелік доходів громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру та можуть бути компенсовані визначений ст.2 Закону №2050-III

Відповідач вважає та підтверджує це відповідною судовою практикою, що право на компенсацію втрати частини доходів виникає лише під час проходження служби. Після звільнення позивач має скористуватись порядком звернення до суду щодо притягнення відповідача до спеціального виду відповідальності – стягнення середнього заробітку, що позивач і зробив звернувшись до суду з позовом щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Враховуючи вищенаведене, відсутні правові підстави щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з листопада 2021 року, оскільки компенсація втрати частини доходів після звільнення не стягується, а тому адміністративний позов є незаконним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09 грудня 2024 року № 949-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 .

З інформації викладеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з жовтня 2021 року до грудня 2022 року ОСОБА_1 перебувала на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року по справі № 260/1430/25, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з жовтня 2021 року по січень 2023 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі №260/1430/25 – без змін.

На адвокатський запит від 12.02.2026 щодо надання відомостей про виконання рішення суду від 12 червня 2025 року у справі №260/1430/25, відповідач листом від 18.02.26 повідомив про виконання рішення суду із наданням розрахунку та копії платіжної інструкції № 1436 від 22.01.26

Водночас, як зазначає позивач, під час виплати їй грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду у справі № 260/1430/25, з листопада 2021 року по день фактичної виплати 23.01.2026.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року за №2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку №159.

Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

З аналізу норм Закону №2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є доходом, а у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-III формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1, 3 Закону №2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі №803/203/17, від 14.05.2020 року у справі №816/379/16, від 30.09.2020 року у справі №280/676/19 та від 13.09.2021 року у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19 та ухвалах Верховного Суду від 05.03.2024 року у справі №240/30946/21, від 07.03.2024 року у справі №120/12219/23, від 18.03.2024 року у справі №120/8449/23 та інші.

Узагальнення наведених норм дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв`язку з порушенням строків його виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 здійснили перерахунок грошового забезпечення позивача.

Відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з невиплаченого грошового забезпечення за період з листопада 2021 року по день фактичної виплати 23.01.2026 року військової частини НОМЕР_1

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 12 червня 2025 року по справі №260/1430/25 за весь час затримки виплати з листопада 2021 року по день фактичної виплати 23.01.2026.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 12 червня 2025 року по справі №260/1430/25 за весь час затримки виплати з листопада 2021 року по день фактичної виплати 23.01.2026.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова