Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №160/27491/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 рокуСправа №160/27491/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 44118658 № 0020488-1307-0436 від 26.06.2025 року на суму 147992,40 грн., та рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 44118658 № 0020488-1307-0436 від 27.06.2025 року про опис майна у податкову заставу відносно ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.07.2025 позивач отримав податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.06.2025 № 0020488-1307-0436 про сплату податкового боргу в сумі 147 992,40 грн та рішення про опис майна у податкову заставу від 27.06.2025 № 0020488-1307-0436. Зазначений податковий борг нарахований за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік на об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Це майно передано позивачу в рахунок погашення боргу постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана О.А. від 28.08.2020 у виконавчому провадженні № 61537033, а право власності посвідчене свідоцтвом приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дейнего С.І. від 04.11.2020, зареєстрованим у реєстрі за № 740. Посилаючись на пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України та ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що об`єкт незавершеного будівництва не є об`єктом нерухомого майна, а тому не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Окремо позивач наголошує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 160/3490/24, яке набрало законної сили 12.05.2024, вже визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача щодо цього самого об`єкта за 2020, 2021 та 2022 роки і встановлено, що це майно є об`єктом незавершеного будівництва, у зв`язку з чим відповідні обставини на підставі ч. 4 ст. 78 КАС України повторно не доказуються. Позивач також зазначає, що 11.08.2025 його представник звертався до відповідача із заявою про скасування нарахування та обтяження, проте відповіді не отримав.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позиція відповідача полягає в тому, що згідно з даними інтегрованої картки платника станом на 26.06.2025 за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 147 992,40 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») № 0048001-2414-0412-UA12100110000043499 від 21.02.2025 з граничним строком сплати 04.06.2025. За наявності такого боргу контролюючий орган, керуючись ст. 59, 88, 89 Податкового кодексу України, сформував та надіслав податкову вимогу, прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, склав акт опису майна від 27.06.2025 № 3334405359/1/13-07-436 та зареєстрував обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 27.06.2025 за № 32030043; зазначені документи вручено позивачу особисто 05.07.2025. Відповідач наголошує, що вказане податкове повідомлення-рішення є чинним та узгодженим, окремо не оскаржувалося, податкова вимога є дійсною протягом усього періоду існування податкового боргу, а станом на 09.10.2025 сума боргу не змінилася. Водночас відповідач підтверджує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 160/3490/24 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, це рішення набрало законної сили, а на його виконання інтегровану картку платника за кодом платежу 18010300 приведено у відповідність шляхом виключення скасованих нарахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Синельниківській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 28.08.2020 у виконавчому провадженні № 61537033, винесеною в ході примусового виконання виконавчого листа № 199/1079/13-ц від 29.04.2013, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення боргу з ОСОБА_2 , позивачу передано в рахунок часткового погашення заборгованості у розмірі 247 100,00 грн нежитлову будівлю, спальний корпус з прибудовою та терасою (незавершене будівництво) загальною площею 1389,6 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Про передачу майна складено акт від 28.08.2020 у виконавчому провадженні № 61537033.

Раніше вказаний об`єкт належав боржнику ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом об`єкту нерухомого майна від 16.01.2006, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Спіренковою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 16 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9943325 від 26.02.2006).

04.11.2020 приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дейнего С.І. видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 740, яким посвідчено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з нежитлової будівлі, спального корпусу з прибудовою та терасою (незавершене будівництво) загальною площею 1389,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 04.11.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13966412, номер відомостей про речове право 38997244.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №359732361 від 23.12.2023 тип об`єкта визначено як «нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні», а в описі об`єкта зазначено загальну площу 1389,6 кв. м, матеріал стін - будівля цементна, «Незавершене будівництво - будівля складається з чотирьох поверхів (4)». Внутрішні комунікації (електро-, водо- та газопостачання) відсутні, будівля перебуває в непрацюючому стані.

03.07.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області щодо цього самого об`єкта були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0592878-2415-0427-UA12100110000043499 на суму 3281,54 грн (податковий період - 2020 рік), № 0592879-2415-0427-UA12100110000043499 на суму 25 012,80 грн (податковий період - 2021 рік) та №0592880-2415-0427-UA12100110000043499 на суму 135 486,00 грн (податковий період - 2022 рік), якими згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 160/3490/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено та визнано протиправними і скасовано зазначені податкові повідомлення-рішення від 03.07.2023. Це рішення набрало законної сили 12.05.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення, роздрукованою з підсистеми «Електронний суд», і не заперечується відповідачем, який у відзиві підтвердив набрання рішенням законної сили та його виконання.

Указаним рішенням суду встановлено, зокрема, такі обставини: позивачу на праві власності належить майно - незавершене будівництво загальною площею 1389,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; ці відомості містяться в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом від 23.12.2023, у якому тип об`єкта зазначено як нежитлова будівля з відміткою «об`єкт житлової нерухомості: ні», а в описі об`єкта - незавершене будівництво; факт належності позивачу на праві власності майна загальною площею 1389,6 кв. м за вказаною адресою, яке є об`єктом незавершеного будівництва, відповідачем не заперечувався; доказів того, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач ввів цей об`єкт в експлуатацію та набув право власності саме на об`єкт нерухомого майна, який є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач суду не надав; позивач не має у власності об`єктів нерухомого майна, які є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та на момент виникнення спірних правовідносин таких об`єктів у власності також не мав.

21.02.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 0048001-2414-0412-UA12100110000043499, яким ОСОБА_1 визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» (код класифікації доходів бюджету 18010300) за податковий період 2024 року в розмірі 147992,40 грн з граничним строком сплати 04.06.2025.

Як вбачається з розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , нарахування здійснено на об`єкт із датою державної реєстрації права власності 04.11.2020, загальною площею 1389,6 кв. м, розміром частки у власності 1389,6 кв. м, за ставкою 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, що становить 106,50 грн за 1 кв. м, із помісячним розподілом по 12 332,70 грн за кожен з дванадцяти місяців, а всього 147 992,40 грн. Отже, нарахування за 2024 рік здійснено на той самий об`єкт незавершеного будівництва, який був предметом дослідження у справі № 160/3490/24.

Згідно з даними інтегрованої картки платника Чернікова Р.С. за кодом класифікації доходів бюджету 18010300 (код за КАТОТТГ UA12100110000043499) 04.06.2025 проведено нарахування податку на нерухомість у сумі 147 992,40 грн на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») № 0048001-2414-0412-UA12100110000043499 від 21.02.2025 та збільшено недоїмку на цю саму суму; станом на 30.06.2025 заборгованість становить 147 992,40 грн.

26.06.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0020488-1307-0436, якою позивача повідомлено про наявність у нього станом на 24.06.2025 податкового боргу в сумі 147992,40 грн, попереджено про поширення на його майно права податкової застави починаючи з 05.06.2025 та висунуто вимогу терміново сплатити суму податкового боргу. Згідно з детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги увесь борг у сумі 147 992,40 грн становить податкове зобов`язання за кодом класифікації доходів бюджету 18010300 (код за КАТОТТГ UA12100110000043499); штрафні (фінансові) санкції та пеня не нараховувалися (0,00 грн).

27.06.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 0020488-1307-0436 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим складено акт опису майна від 27.06.2025 № 3334405359/1/13-07-436, за яким описано будь-яке рухоме майно платника податків, що перебуває у його власності, на суму, яка відповідає податковому боргу в розмірі 147 992,40 грн. 27.06.2025 о 15 год. 48 хв. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис № 32030043 про публічне обтяження (податкову заставу) з розміром основного зобов`язання 147 992,40 грн, обтяжувач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, боржник - ОСОБА_1 , об`єкт обтяження - майно платника податків згідно з актом опису майна від 27.06.2025 № 3334405359/1/13-07-436, що підтверджується витягом № 97984554 від 27.06.2025.

Податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу, акт опису майна та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна надіслано позивачу рекомендованим листом № 0601165396000 за його податковою адресою та отримано 05.07.2025.

11.08.2025 представник позивача адвокат Притула С.В. звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою про скасування нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у сумі 147 992,40 грн на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та про скасування публічного обтяження (податкової застави) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №32030043 від 27.06.2025, додавши копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 160/3490/24. Відповіді на вказану заяву позивач не отримав.

Не погоджуючись із податковою вимогою від 26.06.2025 № 0020488-1307-0436 та рішенням від 27.06.2025 № 0020488-1307-0436 про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України). Питання, пов`язані зі справлянням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовані ст. 266 ПК України.

Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток; база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Наведені норми пов`язують виникнення обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з перебуванням у власності платника саме об`єкта житлової або нежитлової нерухомості.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, п. 1 ч. 1 ст. 2 якого визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 18.12.2019 у справі № 916/633/19 зазначив, що об`єкт незавершеного будівництва за визначенням ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

Із системного аналізу наведених норм слідує, що об`єкти незавершеного будівництва не визначені ПК України як об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а до завершення будівництва (створення майна), введення об`єкта в експлуатацію та набуття права власності на окремий об`єкт нерухомого майна особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Обов`язок щодо обчислення та сплати податку виникає після завершення будівництва, введення в експлуатацію та набуття права власності на окремий об`єкт нерухомого майна.

Предметом доказування у цій справі є наявність або відсутність у позивача податкового боргу як обов`язкової передумови формування податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, а отже - і правомірність нарахування, покладеного в основу оскаржуваних рішень. Установлюючи ці обставини, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 160/3490/24 ухвалено в адміністративній справі у спорі між тими самими особами, що беруть участь і в цій справі: позивачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та відповідачем Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658). Це рішення набрало законної сили 12.05.2024, що підтверджується матеріалами справи та прямо визнається відповідачем у відзиві, який, окрім того, повідомив про виконання цього рішення шляхом приведення інтегрованої картки платника за кодом платежу НОМЕР_2 у відповідність з виключенням скасованих нарахувань.

За таких умов обставини, встановлені рішенням у справі № 160/3490/24, у силу ч.4 ст. 78 КАС України не доказуються при розгляді цієї справи, а саме: що позивачу на праві власності належить майно - незавершене будівництво загальною площею 1389,6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; що це майно є об`єктом незавершеного будівництва і зазначений факт відповідачем не заперечувався; що доказів введення позивачем цього об`єкта в експлуатацію та набуття ним права власності саме на об`єкт нерухомого майна, який є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач не надав; що позивач не має у власності об`єктів нерухомого майна, які є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та на момент виникнення спірних правовідносин таких об`єктів у власності також не мав.

Водночас суд розмежовує правові наслідки, передбачені ч. 4 ст. 78 та ч. 5 ст. 242 КАС України. Преюдиційне значення в силу ч. 4 ст. 78 КАС України мають саме обставини (факти), встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, а не правові висновки, викладені у мотивувальній частині такого рішення; правова кваліфікація встановлених обставин та вибір норми права, що підлягає застосуванню, здійснюються судом у цій справі самостійно. Натомість згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Саме в такому порядку судом ураховано наведений вище висновок Верховного Суду щодо правової природи об`єкта незавершеного будівництва.

Матеріалами справи підтверджено, що податкове зобов`язання за 2024 рік у сумі 147992,40 грн визначено позивачу податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2025 №0048001-2414-0412-UA12100110000043499 щодо того самого об`єкта, який був предметом дослідження у справі № 160/3490/24: розрахунок податку за 2024 рік здійснено виходячи із загальної площі 1389,6 кв. м та дати державної реєстрації права власності 04.11.2020, за тим самим кодом класифікації доходів бюджету 18010300 і тим самим кодом за КАТОТТГ UA12100110000043499.

Доказів того, що після ухвалення рішення у справі № 160/3490/24 та станом на податковий (звітний) 2024 рік будівництво цього об`єкта було завершене, об`єкт введено в експлуатацію, а позивач набув право власності саме на об`єкт нерухомого майна, який є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач суду не надав. Не надано відповідачем і доказів наявності у позивача будь-яких інших об`єктів житлової чи нежитлової нерухомості, які могли б бути об`єктом оподаткування цим податком.

Отже, податкове зобов`язання за 2024 рік у сумі 147 992,40 грн нараховано позивачу на майно, яке не є об`єктом оподаткування у розумінні пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, тобто за відсутності передбачених законом підстав.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, а опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 300/2859/22 зазначив, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення.

Наведене свідчить, що і податкова вимога, і рішення про опис майна у податкову заставу є актами похідного характеру: єдиною підставою для їх формування (прийняття) є наявність у платника податків податкового боргу, тобто суми грошового зобов`язання, правомірно визначеної контролюючим органом і не сплаченої у встановлений строк. Відсутність правомірно нарахованого грошового зобов`язання виключає виникнення податкового боргу, а отже - і підстави для застосування передбачених главою 9 розділу II ПК України заходів, спрямованих на його погашення.

Оскільки грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у сумі 147 992,40 грн визначено позивачу на майно, яке не є об`єктом оподаткування, ця сума не могла набути статусу податкового боргу в розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Відповідно у контролюючого органу були відсутні правові підстави як для формування та надіслання позивачу податкової вимоги від 26.06.2025 № 0020488-1307-0436 на суму 147 992,40 грн, так і для прийняття рішення від 27.06.2025 № 0020488-1307-0436 про опис майна у податкову заставу, складення на його підставі акта опису майна від 27.06.2025 № 3334405359/1/13-07-436 та реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 32030043.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу зазначеним критеріям не відповідають, оскільки прийняті без урахування обставин, які мають значення для їх прийняття та які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, у справі за участю тих самих осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних податкової вимоги від 26.06.2025 № 0020488-1307-0436 та рішення від 27.06.2025 №0020488-1307-0436 про опис майна у податкову заставу, тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1479,92 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) № 0020488-1307-0436 від 26.06.2025 року на суму 147 992,40 грн, винесену відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) № 0020488-1307-0436 від 27.06.2025 року про опис майна у податкову заставу відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1479 (одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять) грн 92 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова