Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №716/1025/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21.07.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.130 ч.1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно постанови суду, 03.06.2026 року о 19.00 год. в с. Василів по вул. Буковинська, 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Посилався на те, що судом було розглянуто справу за його відсутності без надання йому можливості довести свою невинуватість, а його неявка в судове засідання була викликана поважними причинами, про які суд був повідомлений.

Вказував, що суд першої інстанції не встановив чи дійсно у нього були зовнішні ознаки, які могли свідчити про алкогольне сп`яніння, а почервоніння обличчя автоматично не свідчить про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. На думку апелянта, працівники поліції не є лікарями та не можуть за зовнішнім виглядом встановити причину почервоніння обличчя.

Стверджував, що він є особою з інвалідністю та страждає на захворювання

ЄУНСС 716/1025/26 НП 33/822/361/26 головуючий у 1 інстанції Пухарєва О.

серцево-судинної системи, яке супроводжується почервонінням обличчя.

Зазначав, що сама по собі відмова пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу ще не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Поліцейський був зобов`язаний направити його на огляд в заклад охорони здоров`я та доставити його в цей заклад.

Наполягав, що він не заявляв про небажання встановлювати свій стан. Навпаки, він пояснював, що бажає пройти огляд в закладі охорони здоров`я самостійно, оскільки був впевнений, що не перебуває в стані сп`яніння та прагнув отримати об`єктивний медичний висновок. Вважає, що така його позиція не може довільно тлумачитися як відмова від проходження будь-якого огляду, однак суд не навів належного обґрунтування, чому його бажання пройти огляд самостійно було розцінене саме як остаточна відмова.

Вказував, що після спілкування з поліцейськими він добровільно звернувся до КНП «Заставнівська багатопрофільна лікарня» та пройшов огляд на стан сп`яніння. Згідно виданої довідки лікарем цієї установи він був тверезим.

Вважає, що за відсутності належних і достатніх доказів його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, від нього не надходило клопотань про відкладення судового розгляду.

Перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683112 від 03.06.2026 року вбачається, що в цей день о 19.00 год. ОСОБА_1 в с. Василів по вул. Буковинська, 44, керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки.

Вказаний протокол складено у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, оформлено компетентним органом, в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в ньому чітко викладено суть правопорушення, а тому він є належним і допустимим доказом у справі.

Згідно п.п. 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

За змістом п.п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: наявність запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; почервоніння обличчя.

З системного аналізу вище наведених норм законодавства вбачається, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що суд при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення позбавлений можливості підтвердити або спростувати наявність ознак алкогольного чи іншого сп`яніння, які були виявлені працівниками поліції у водія. Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівників поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, законодавець зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.06.2026 вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду за допомогою приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810 відмовився (а.с. 4).

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що ОСОБА_1 направлявся в Заставнівську БЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. (а.с. 5).

З відеозаписів, що долучені до матеріалів справи та були досліджені судом апеляційної інстанції, вбачається, що ОСОБА_1 поліцейські неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, але ОСОБА_1 відмовився. Також йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 також відмовився від проходження такого огляду. Крім того, ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що випив пива.

Твердження апелянта про те, він бажав пройти огляд в закладі охорони здоров`я є неправдивими та спростовується дослідженими відеозписами.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Що стосується доводів апелянта про висновок лікаря за наслідками проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, то необхідно зазначити наступне.

Згідно з приписами ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Оскільки ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а огляд ОСОБА_1 був проведений в КНП «Заставнівська багатопрофільна лікарня» з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, тому довідка від 03.06.2026 року щодо результатів огляду на стан сп`яніння, є недійсним доказом в цьому провадженні.

Той факт, що ОСОБА_1 03.06.2026 р. о 21.50 год. не перебував в стані алкогольного сп`яніння не свідчить про відсутність в його діях порушення п. 2.5 ПДР України, оскільки вказаний медичний огляд ОСОБА_1 пройшов за власною ініціативою та без супроводу поліцейських, та більш як через дві години з моменту зупинки його працівниками поліції.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Кифлюк

Копія. Згідно з оригіналом: судді