Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №703/3093/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/566/26 Справа № 703/3093/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю захисника Карпова С.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 09 травня 2026 року близько 10 години 58 хвилин в м. Сміла по вул. Євгена Саражі, керував автомобілем «Ланос», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

1.Постанову Смілянського міськрайонного суду від 25.06.2026 року - скасувати.

2.Справу стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Вважає, що зазначене рішення є незаконним та не обгрунтованим.

Вказує, що при перегляді відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, незаконність зупинки транспортного засобу працівниками поліції, так поліцейський зазначає причину зупинки ОСОБА_1 це: складання раніше на нього протоколу за ст. 130 КУпАП та притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України, що суперечить вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

У працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , а також не було підстав для підозри у вживанні ним наркотичних засобів. Однак, цим доводам суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Вказує, що що висновок лікаря №224, який мається в матеріалах справи та не має дати заповнення і складений він на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному о 12:00 годині 09.05.2026 року.

Акт медичного огляду особи на підставі якого складався Висновок № 224 не міг бути фізично складений о 12:00 годині, оскільки ОСОБА_1 тільки о 12:00 годині працівники поліції доставили до кабінету лікаря, після чого лікарка, проводила відповідні дослідження, які закінчила об 12:06 годині, а потім повідомила ОСОБА_1 що він повинен «помочитися», на що останній повідомив, що не може здати сечу, після чого ОСОБА_1 разом з працівниками поліції вийшли з кабінету лікаря, щоб ОСОБА_1 через деякий час міг здати сечу. Таким чином, огляд не був закінчений. Продовження огляду розпочалось о 13:12 годині і закінчилось 13:34 годині.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 09 травня 2026 року близько 10 години 58 хвилин в м. Сміла по вул. Євгена Саражі, керував автомобілем «Ланос», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661403 від 09 травня 2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 09 травня 2026 року близько 10 години 58 хвилин в м. Сміла по вул. Євгена Саражі, керував автомобілем «Ланос», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.(а.с.1);

- даними рапорту ВП №2 (м.Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області грпп інспектора поліції Вертипороха А.М. від 09.05.2026 року. де зазначено, що 09.05.2026 року об 11:26 хвилин в м. Сміла по вул. Євгена Саражі, зупинено автомобіль «Ланос», номерний знак НОМЕР_2 , під керуваннм пузіна Н.Г.. який перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.(а.с.3);

- висновком №224 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в повному обсязі ухилився ( не здав сечу).(а.с.4);

- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, запис якого здійснено на компакт-диску, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.9);

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661403 від 09 травня 2026 року, даними рапорту ВП №2 (м.Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області грпп інспектора поліції Вертипороха А.М. від 09.05.2026 року, висновком №224 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння щодо ОСОБА_1 , відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частина четверта статті 266 КУпАП передбачає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.

Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З відеозапису вбачається, факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . В подальшому на вимогу працівників поліції для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу. На відеозаписі зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 в медичній установі, а також пропозицію працівника закладу здати біологічний матеріл з метою визначення/спростування стану наркотичного сп`яніння. Однак, зі спливом значного часу ОСОБА_1 біологічний матеріал, (сечу), для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння так і не надав. На відеозаписі зафіксовано, що лікар, з метою можливості ОСОБА_1 здачі біологічного середовища, сечі, пропонувала вживати воду, однак поведінка ОСОБА_1 була пасивною. На підставі чого лікарем був складений медичний висновок в якому вказано, що ОСОБА_1 від медичного огляду в повному обсязі ухилився (не здав сечу).

Аналізуючи досліджений відеозапис суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 , під час перебування у медичному закладі, з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, поводив себе вкрай пасивно, що явно проявлялося у його небажанні здати відповідне біологічне середовище, зокрема, сечу.

Отже, зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не мав на меті пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, був пасивним, тобто вчиняв свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення нормам КУпАП, є необґрунтованими та оцінюються критично, оскільки наданий суду протокол містить відомості про місце вчинення правопорушення, пункт Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не зміг здати біоматеріал у вигляді сечі через відсутність фізіологічної можливості, а лікарем не було відібрано інше біологічне середовище, зокрема кров, є необґрунтованими.

Так, згідно п.п. 11, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 зазначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Отже, інші біологічні середовища, зокрема і аналіз крові в медичному закладі обов`язково проводиться у випадках, коли неможливо взяти зразки біологічних середовищ та якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

Отже, положення Інструкції №1452/735 не встановлюють безумовного обов`язку лікаря здійснювати відбір крові у кожному випадку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Використання крові як об`єкта дослідження є альтернативним способом, який застосовується лише за неможливості відібрання інших біологічних зразків, визначених Інструкцією.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що з метою лабораторної діагностики стану наркотичного сп`яніння, відповідно до вимог чинного законодавства, лікарем було запропоновано ОСОБА_1 здати біологічний матеріал, а саме сечу. Проте, ОСОБА_1 цього не зробив посилаючись лише на відсутність фізіологічної потреби.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не демонстрував жодної з ознак неможливості за тяжким станом здати зразок біологічного середовища у вигляді сечі, чи наявної у нього хвороби, яка б перешкоджала йому здати такий матеріал для дослідження, його дії були вірно розцінені як відмова від проходження медичного огляду.

Таким чином, доводи про те, що лікар був зобов`язаний відібрати у ОСОБА_1 інше біологічне середовище ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень Інструкції №1452/735 та не свідчать про порушення процедури проведення медичного огляду.

Доводи апелянта про те, що справа розглянута з порушенням правил підсудності, так як ОСОБА_1 відмовився проходити медогляд в «ЧОНД», а відтак справа підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси, є необґрунтованими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння в м. Сміла, тому справа підсудна Смілянському міськрайонному суду Черкаської області і в даному випадку немає значення де ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду.

Доводи апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 проводився більше ніж через 2 (дві) години після зупинки транспортного засобу та про те, що у висновку лікаря невірно вказаний час проведення огляду, є необґрунтованими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зупинено близько 10 год. 58 хв., а у висновку лікаря вказано час огляду 12:00 год., що також підтверджується часом вказаним на відеозаписі, тобто медичний огляд ОСОБА_1 проводився через 1 (одну) годину після зупинки транспортного засобу, при цьому лікар у висновку вказала час початку проведення огляду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що немає необхідності лікарю вказувати з якого часу і до якого часу проводився огляд, оскільки це зумовлено об`єктивними причинами та поведінкою ОСОБА_1 під час медогляду.

Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.

Аналізуючи досліджені докази у сукупності, у суду апеляційної інстанції не має об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 25 червня 2026 року, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок