Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №564/457/26 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 564/457/26

Провадження № 22-ц/4815/1841/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача – Шимківа С.С.,

суддів: – Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Дудкою Ігорем Олександровичем на додаткове рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 червня 2026 року (ухвалене у складі судді Цвіркуна О.С., повний текст рішення суду складено 24 червня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, –

в с т а н о в и в :

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 18 травня 2026 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітньої плати.

22 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області із заявою про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу посилаючись на положення ч.8 ст.141 ЦПК України, зазначив, що у зв`язку з розглядом зазначеної справи відповідач поніс судові витрати (правову допомогу) в сумі 10000 грн., які просить стягнути з позивачки ОСОБА_4 .

Додатковим рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22 червня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі №564/457/26 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 , через представника – адвоката Дудку І.О., оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що із заявою про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідача звернувся 21.05.2026 року.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що представник відповідача до закінчення судових дебатів зробив усну/письмову заяву про намір подати докази витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення ним рішення.

Вказує, що штучне створення доказової бази відповідачем та надання завідомо підробленого документа свідчить про грубе зловживання процесуальними правами.

За таких обставин стягнення з позивача витрат на правничу допомогу на користь відповідача, який діяв незаконно та вводив суд в оману, є абсолютно неправомірним та суперечить основним засадам цивільного судочинства, закріпленим у ст. 2 ЦПК України.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 .

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства – відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано: надано договір про надання правничої допомоги №10/26 від 10.03.2026, звіт про виконану правничу допомогу у справі №564/457/26, платіжну інструкцію від 21.05.2026 на суму 10000 грн., рахунок №10 від 18.05.2026, акт приймання-передачі наданих послуг №07 від 18.05.2026.

Як вбачається з відеозапису судового засідання Костопільського районного суду Рівненської області 18 травня 2026 року (09:55 хв), у судовому засіданні суду першої інстанції, до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача Мороз В.В. зробив заяву, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть подані до суду докази розміру витрат, які відповідач сплатив у зв`язку з представництвом його інтересів адвокатом.

Тобто, представником позивача надано всі необхідні документи, які передбачені ч. 3 ст.137, ст. 141 ЦПК та в термін відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Дудкою Ігорем Олександровичем залишити без задоволення, а додаткове рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 червня 2026 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.