Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №559/5187/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 559/5187/25

Провадження № 22-ц/4815/1054/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство "Акцент-Банк",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року (ухвалене у складі судді Жуковської О.Ю.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року АТ "Акцент-Банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 30.10.2023 року ОСОБА_3 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

У цей же день відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої відкрито поточний рахунок, встановлено на нього кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, в свою чергу відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, внаслідок чого, станом на 28.11.2025 року виникла заборгованість у розмірі 24 224,79 грн., яка складається з наступного: 19 997,70 грн. – заборгованість за кредитом, 4 227,09 грн. – заборгованість за відсотками, 0,00 грн. – штрафи, 0,00 грн. - пеня, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року позов задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_4 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 30.10.2023 у розмірі 19 997 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 70 копійок станом на 28.11.2025, яка складається з наступного: 19 997,70 грн. – заборгованість за кредитом; 0,00 грн. – заборгованість по відсотках; 0,00 грн.- пеня та 0,00 грн. – штраф.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь АТ «А-Банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 999 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 70 копійок.

Рішення суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість та тілом кредиту у розмірі 19 997,70 грн. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку банку не повернуті і банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення нарахованих відсотків суд зазначає наступне.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами повинен бути розрахований в межах погодженої сторонами процентної ставки 3,4 % в місяць або 40,8 % річних та на строк дії договору, як це погоджено сторонами при укладенні кредитного договору. Однак банк не надав суду належного розрахунку заборгованості відповідно до погодженої процентної ставки. Самостійно здійснити розрахунок заборгованості у даній справі суд позбавлений можливості. Тому позовні вимоги в цій частині є недоведеними належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із рішенням суду, АТ "Акцент-Банк" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що із розрахунку заборгованості вбачається, що боржник користувалася кредитом, отже, ознайомилася із Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку та погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.

До матеріалів справи долучено не тільки тарифи із сайту банку та паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка", а й заяву щодо встановлення кредитного ліміту, у якій чітко зазначено усі умови кредитування, строки, процентна ставка.

Просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити їх у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У розумінні положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Рішення суду в частині стягнення тіла кредиту не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Судом встановлено, що 30.10.2023 року Кодирова Нарґіза підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг.

30.10.2023 року Кодирова Нарґіза підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. У Заяві сторони погодили наступні умови: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок, мета отримання кредиту споживчі цілі; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,00001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн. й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит (а.с.10 зворот-11).

У матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний Кодировою Нарґіз електронним підписом та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та інші умови (а.с.11 зворот-12).

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки за картками, виданої АТ «Акцент-Банк», Кодировій Нарґізі відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року та № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року.

Згідно довідки за лімітами ОСОБА_6 відповідно до договору № б/н від 30.10.2023 року за період з 30.10.2023 року по 28.11.2025 року було здійснено старт кредитного рахунку та встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 000 грн., який в подальшому було збільшено до 20 000 грн. (а.с.22 зворот).

Із виписки по особовому рахунку боржника за період з 30.10.2023 року по 28.11.2025 року вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, періодично погашаючи заборгованість.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості по договору б/н від 30.10.2023 у Кодирової Нарґізи станом на 28.11.2025 року існує заборгованість у розмірі 24 224,79 грн., яка складається з наступного: 19 997,70 грн. – заборгованість за кредитом, 4227,09 грн. – заборгованість за відсотками та 0,00 – заборгованість за пенею.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, звернувшись до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості по відсоткам, надав суду розрахунок заборгованості станом на 28.11.2025, при цьому розмір відсоткової ставки, визначений у Договорі в односторонньому порядку змінено банком.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору та визначено строк його дії, в тому числі пільговий період користування кредитним лімітом, який становить до 62 днів, визначено пільгову ставку 0,00001%, та процентну ставку після закінчення пільгового періоду - 3,4% на місяць, 40,8% на рік.

У паспорті споживчого кредиту одночасно зазначено реальну річну процентну ставку, відсотків річних – 49,34%.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що доказів погодження між сторонами розміру поточної процентної ставки у 44,4% протягом періоду, за який позивач просив стягнути відсотки, матеріали справи не містять, а розмір відсотків за користування кредитними коштами повинен був бути розрахований в межах погодженої сторонами процентної ставки – 3,4% в місяць або 40,8% річних.

Розрахунку заборгованості, відповідно до погодженої сторонами процентної ставки, матеріали справи не містять.

Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження того, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та, виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" - залишити без задоволення.

Заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.