Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №569/12139/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м. Рівне

Справа № 569/12139/26

Провадження № 33/4815/815/26

Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,

з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Власюка П. О.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду є незаконною, винесеною з порушенням норм законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП не підтверджено належними та допустимими доказами по справі. Зазначає, що він, рухаючись транспортним засобом 30.04.2026 року у м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, 19, не порушував будь-яких Правил дорожнього руху, тому його зупинка працівниками поліції була незаконна. Вказує, що на супровідному листі УПП в Рівненській області про направлення матеріалів відносно ОСОБА_1 до суду зазначена дата 05.05.206 року, а відеозапис події здійснено на диск 12.05.2026 року, матеріали справи надійшли до суду 19.05.2026 року, а тому невідомо як оптичний диск потрапив до справи, яка 05.05.206 року направлена до суду. Вважає, оптичний диск неналежним доказом, а також безпідставною зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Судом не враховано практику ЄСПЛ. Також вказує, що його не було повідомлено про розгляд справи, у справі відсутні будь-які документи, які підтверджують такий виклик, справу розглянуто без його участі, копію постанови отримано його захисником – адвокатом Власюком П. О. лише 12.06.2026 року. З огляду на зазначене просить: поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП.

У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справ про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена – 22.05.2026 року, апеляційна скарга подана – 18.06.2026 року, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. У справі відсутні відомості про направлення копії постанови ОСОБА_1 та отримання останнім її копії. Згідно письмового клопотання, захисник ОСОБА_1 – адвокат Власюк П. О. ознайомився з матеріалами справи – 12.06.2026 року, про що засвідчив своїм підписом (а.с. 8).

Зазначене свідчить, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Власюк П. О., доводи апеляційної скарги підтримав, пояснив, що у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП не має, оскільки останньому було віддомо тільки щодо наявності виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів, а про те, що у виконавчому провадженні винесена постанова, він не знав, копію постанови йому не направлено для ознайомлення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653908 від 30.04.2026 року водій ОСОБА_1 цього дня о 20 год. 31 хв. в м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, 19,керував транспортним засобом «Ford Scorpio», н.з. НОМЕР_1 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Шевченко В. М. від 17.02.2025 року ВП № 57992537, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУпАП. В протоколі міститься відмітка, що проводилась відеофіксація на технічний пристрій: 469376. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 пояснення по суті порушення надасть в суді. Протокол про адміністративне правопорушення Бакшиним Д. І. підписано, копію протоколу ним отримано.

В матеріалах справи міститься копія постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами від 17.02.2025 року ВП № 57992537, з якої вбачається, що боржнику ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №486/1583/18 виданого 12.12.2018 року Южноукраїнським міським судом (заборгованість за період з 01.03.2020р. по 01.02.2025р. становить 239320,50 грн.) (а.с. 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП грунтуються на тому, що матеріали справи містять постанову державного виконавця, якою обмежено його у праві керування.

Апеляційний суд не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи, а тому є необґрунтованими враховуючи таке.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, умисел включає в себе інтелектуальний момент (усвідомлення особою протиправного характеру своєї дії чи бездіяльності, а також передбачення нею шкідливих наслідків свого діяння) та вольовий момент (особа бажає настання шкідливих наслідків або свідомо допускає їх настання).

За особливостями конструкції об`єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП є формальним, тобто є закінченим з моменту початку керування особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, відповідним транспортним засобом. Тривалість, характер та інші характеристики руху, ставлення особи до ймовірних наслідків такого керування чи реальне настання будь-яких суспільно шкідливих наслідків діяння особи не мають значення для кваліфікації за цією статтею.

Враховуючи викладене, у правопорушеннях із формальним складом, які не передбачають як необхідну ознаку настання суспільно шкідливих наслідків діяння, змістом умислу є передбачення особою протиправного характеру свого діяння та бажання його вчинення або свідоме його вчинення за умов, коли особа могла і повинна була уникнути його вчинення. Тобто вольовий момент умислу перенесено з наслідків на сам факт вчинення діяння.

Водночас одним із головних елементів суб`єктивної сторони цього правопорушення є усвідомлення особою протиправного характеру свого діяння (встановлення стосовно неї тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами).

Разом із тим матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про винесення державним виконавцем постанови від 17 лютого 2025 року про встановлення стосовно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами до моменту зупинки його працівниками поліції 30.04.2026 року.

Сама по собі наявність у матеріалах справи копії постанови державного виконавця про встановлення такого обмеження підтверджує факт її винесення, однак не доводить факту доведення цієї постанови до відома боржника та, відповідно, не підтверджує, що на момент керування транспортним засобом ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій. Згідно відеозапису, зробленого нагрудною камерою поліцейськог, копія якого є у матеріалах справи, ОСОБА_1 повідомляє полійейських, що йому відомо про виконавче провавдження і про заборгованість.

Жодним доказом у справі не доведено, що ОСОБА_1 ознайомлений з постановою державного виконавця від 17 лютого 2025 року про встановлення стосовно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Не вбачається, що постанова державного виконавця була вручена ОСОБА_1 особисто, отримана ним поштовим відправленням, направлена йому засобами електронного зв`язку, через автоматизовану систему виконавчого провадження, застосунок «Дія» чи іншим способом, який би давав підстави для висновку про його обізнаність зі встановленим обмеженням.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно ототожнив обізнання ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження та заборгованості із визнанням ним вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Водночас факт керування транспортним засобом сам по собі не підтверджує, що особа знала про встановлене стосовно неї тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та усвідомлювала протиправність такого керування.

Отже, за відсутності доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про встановлення щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами відсутні достатні підстави для висновку про наявність у його діях умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній інтелектуальний момент умислу, тобто усвідомлення протиправного характеру свого діяння, що виключає наявність суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а отже і складу адміністративного правопорушення загалом.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2026 року скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судя Рівненського

апеляційного суду Ковальчук Н. М.