Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №554/7409/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7409/25 Номер провадження 11-кп/814/1134/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025175420000233 за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду міста Полтави від 27 січня 2026 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

05.11.2025 Шевченківським районним судом міста Полтави за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки пробаційного нагляду.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 листопада 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

Згідно зі ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду, на підставі ч.1 ст.49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік ОСОБА_7 уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

05 травня 2025 року близько 12 години ОСОБА_7 , перебуваючи на території неподалік скейт-парку поблизу буд. 21 по вул. 23 Вересня, у м. Полтаві, на землі виявив згорток в клейкій стрічці червоного кольору з психотропною речовиною – PVP, у вигляді кристалічної речовини білого кольору, масою 0,332 г. Вказаний згорток в клейкій стрічці з кристалічною речовиною ОСОБА_7 забрав та помістив до своєї сумки, тим самим незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено. Надалі, 05 травня 2025 року, ОСОБА_7 незаконно зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину – PVP, масою 0,332 г, при собі, у своїй сумці.

На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 засудити за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки пробаційного нагляду.

На підставі ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 листопада 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

На підставі ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, на підставі ч.1 ст.49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік ОСОБА_7 уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України зарахувати у строк покарання частково відбуте покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.11.2025, з дня постановки на облік ОСОБА_7 уповноваженим органом з питань пробації за попереднім вироком до дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації за вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.01.2026.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Свою апеляційну скаргу обгрунтував тим, що суд при призначенні покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду не визначив ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

Окрім цього суд в строк призначеного покарання не зарахував покарання у виді пробаційного нагляду відбуте ОСОБА_7 за попереднім вироком.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого, який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

На підставі ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за обставин, встановлених судом та кваліфікація кримінального правопорушення, є правильними, учасниками провадження не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Оскільки обвинувачений під час розгляду провадження в суді першої інстанції визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин висунутого обвинувачення, місцевий суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, тому і з цих підстав апеляційна інстанція вказані обставини не перевіряє.

Місцевий суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризуючі дані, наявність обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, та дійшов обгунтованого висновку, що ОСОБА_7 може бути визначено покарання у виді пробаційного нагляду.

Разом з цим місцевий суд при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду за вчинене кримінальне правопорушення у даному провадженні, помилково не визначив обвинуваченому обов`язки, передбаченні ч.2 ст. 59-1 КК України.

Частиною 1 статті 59-1 КК України передбачено, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

При цьому, на підставі частини 2 вказаної вище статті, суд зобов`язаний покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки, передбачені у вказаній частині та може покласти на засудженого обов`язки, передбачені частиною 3 цієї статті.

Вказаних норм місцевий суд не дотримався та не визначив ОСОБА_7 жодних обов`язків, зокрема обов`язкових, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

Згідно зі ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, на підставі ч.1 ст.413 цього Кодексу, є, зокрема, не застосування закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_7 необхідно визначити покарання за вчинення кримінального правопорушення у даному провадженні у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 вчинено до попереднього вироку Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.11.2025, остаточне покарання ОСОБА_7 необхідно призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України.

До того ж, обгрунтованими є і доводи прокурора про необхідність відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, в строк призначеного покарання у виді пробаційного нагляду, зарахувати покарання у виді пробаційного нагляду, відбуте ОСОБА_7 за попереднім вироком.

Отже, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню в частині призначення покарання з ухваленням у цій частині нового вироку.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду міста Полтави від 27 січня 2026 року щодо ОСОБА_7 – скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки пробаційного нагляду.

На підставі ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 листопада 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

На підставі ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, на підставі ч.1 ст.49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік ОСОБА_7 уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України зарахувати у строк покарання частково відбуте покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.11.2025, з дня постановки на облік ОСОБА_7 уповноваженим органом з питань пробації за попереднім вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 листопада 2025 року, тобто з 12 січня 2026 року до дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації за даним вироком.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4