Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №390/367/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 390/367/26

провадження № 22-ц/4809/1678/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С.М. (суддя-доповідач), суддів: Карпенка О.Л., Письменного О.А.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2026 року у складі головуючого судді Ревякіної О.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Кропивницького районного суду Кіровоградської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою 15 травня 1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського районного управління юстиції м. Кіровограда, актовий запис №226.

Ухвалою судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд вказав, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, зокрема: не зазначено точне місце проживання (реєстрації) відповідача (за яким він може отримати судовий виклик), що в подальшому позбавить суд можливості належним чином повідомити відповідача про розгляд справи та здійснити його виклик до суду (отримати судове рішення).

Вказано, що долучені до матеріалів справи письмові докази не містять жодних відомостей щодо місця реєстрації відповідача (копія паспорта та довідка з місця проживання відсутні), що не дає можливості суду встановити зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, що впливає на визначення підсудності вказаної справи.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд керувався тим, що станом на 15 червня 2026 року позивачем вимоги ухвали суду не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто у встановлений судом строк, тому матеріали позовної заяви слід повернути позивачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2026 року та ухвали Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2026 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, позивач просить постановити окрему ухвалу про допущення суддею Компаніївського районного суду Кіровоградської області Ревякіною О.В. грубих порушень норм процесуального права (ч.11 ст. 128, ч.10 ст. 187 ЦПК України) та направити її до Вищої ради правосуддя з метою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Позивач зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 22 травня 2026 року про залишення його позовної заяви без руху, він надав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що не має доступу до жодного з реєстрів, де фіксуються дані про фізичну особу, не має копії паспорта відповідачки, а також не має повноважень щодо здійснення розшукових дій по встановленню місця перебування відповідачки.

Вказує, що законодавством визначений чіткий порядок дій суду в тому випадку, коли не вдається встановити точне місце перебування або реєстрації відповідача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Пунктом 6 частини 1 статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не встановлено обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, провадження № 61-15126св21).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд керувався тим, що станом на 15 червня 2026 року позивачем вимоги ухвали суду не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто у встановлений судом строк.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Апеляційним судом з`ясовано, що звертаючись до Кропивницького районного суду Кіровоградської області із цим позовом, позивач зазначив, що останнім відомим йому місцем мешкання відповідачки є АДРЕСА_1 , а зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 .

До позовної заяви ОСОБА_1 долучив копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копію заяви про видачу паспорта ОСОБА_2 .

При цьому, в копії заяви про видачу паспорта від 13 травня 1981 року зазначено місце проживання ОСОБА_2 – АДРЕСА_2 , Компаніївка (а.с.12).

Згідно отриманої судом інформації №2578916 ЄДДР від 08 квітня 2026 року убачається, за вказаними параметрами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу не знайдено.

З відповіді Компаніївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, відомості про реєстрацію ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

Згідно відповіді з Департаменту надання Адміністративних послуг Кропивницької міської ради, відомості про задеклароване місце проживання та/або знаття із задекларованого місця проживання громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрально - південного управління ДМС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться.

Проте, з відповіді № 2576196 від 07 квітня 2026 року, щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у розділі «Відомості про місце проживання» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться: АДРЕСА_2 .

Тобто за результатами отриманої судом інформації встановлено, що останнє відоме місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_2 , що за адміністративно-територіальним не відноситься до підсудності Кропивницького районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд вказав, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, зокрема: не зазначено точне місце проживання (реєстрації) відповідача (за яким він може отримати судовий виклик), що в подальшому позбавить суд можливості належним чином повідомити відповідача про розгляд справи та здійснити його виклик до суду (отримати судове рішення).

Вказано, що долучені до матеріалів справи письмові докази не містять жодних відомостей щодо місця реєстрації відповідача (копія паспорта та довідка з місця проживання відсутні), що не дає можливості суду встановити зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, що впливає на визначення підсудності вказаної справи.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказану вище ухвалу суду від 22 травня 2026 року позивачем отримано 06 червня 2026 року (а.с.37).

09 червня 2026 року, на виконання вимог вказаної ухвали, позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що не має доступу до державних реєстрів, не має засобів розшуку громадян, а тому не може самостійно встановити місце проживання відповідачки. Зауважив, що він виконав усі вимоги, передбачені ст.175, 177 ЦПК України (а.с.38).

Однак не зважаючи на заяву позивача, подану на виконання вимог ухвали про залишення його позову без руху, суд визнав неподаною та повернув позовну заяву, вказавши, що станом на 15 червня 2026 року вимоги ухвали суду не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто.

Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс (частина третя статті 175 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до абзацу 2 частини першої та дев`ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України).

Частиною 11 ст. 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Як визначено ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У позовній заяві позивачем зазначено останню відому йому адресу реєстрації відповідачки. Проте, залишаючи без руху та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не врахував зазначеного.

Апеляційний суд зауважує, що чинний ЦПК України не встановлює обов`язку для позивача встановлювати зареєстроване у встановленому порядку місце проживання відповідача та додавати до позовної заяви відповідні докази, тому в даному випадку суд першої інстанції не наділений повноваженнями щодо залишення позовної заяви без руху з підстав відсутності письмових відомостей щодо відповідача у справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 569/2295/19 (провадження № 61-14212св19) зазначено, що «повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваних судових рішеннях підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі».

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 501/2443/18 (провадження № 61-12785св19), від 12 травня 2022 року у справі № 552/3486/20 (провадження № 61-19159св20).

За таких обставин суд першої інстанції зробив помилковий висновок про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, та в подальшому визнання неподаною позовної заяви та її повернення позивачу.

Аналізуючи наведене колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви є передчасною, постановлена з порушенням норм процесуального права.

За викладених вище обставин, доводи апеляційної скарги позивача в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний суд приходить до висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, а відтак оскаржуване судове рішення не може вважатися законним, обґрунтованим та таким, що відповідає завданням цивільного судочинства, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Стосовно постановлення окремої ухвали.

В апеляційній скарзі позивач просить постановити окрему ухвалу про допущення суддею Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_3 грубих порушень норм процесуального права (ч.11 ст. 128, ч.10 ст. 187 ЦПК України) та направити її до Вищої ради правосуддя з метою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

У частині першій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд вищої інстанції може постановити ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина десята статті 262 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року в справі № 800/500/16 (провадження №11-1156заі18) зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Заявлене клопотання не свідчить про наявність підстав, за яких апеляційний суд у порядку статті 262 ЦПК України має право постановити окрему ухвалу. Тому в задоволенні клопотання про постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з наведеним, ухвала Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повна постанова складена 14.08.2026.

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко

О. А. Письменний