Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї,пристроїв для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії,в нас. пунктах і в не відведених для цього місцях
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №339/310/25
Суддя: Шигірт Ф. С.
Справа № 339/310/25
Провадження № 33/4808/517/26
Категорія ст. 174 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Сметанюк В. Б.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження за його апеляційною скаргою на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2025 року відносно нього,-
в с т а н о в и в:
Постановою суду, ОСОБА_1 визнано винуватим за ст.174 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження. На обґрунтування поновлення строку вказує, що розгляд справи відбувся без його участі та без його належного повідомлення про час і місце розгляду справи, а подану ним 11 вересня 2025 року заяву про відкладення розгляду у зв`язку з терміновою госпіталізацією, суд не врахував. Крім того, як мобілізований військовослужбовець та учасник бойових дій, ОСОБА_1 проходив службу у військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , у тому числі із залученням до виконання завдань на Сумському напрямку, що сполучалося з тривалим стаціонарним лікуванням, проведеними хірургічними операціями на хребті та подальшою медичною реабілітацією аж до моменту його звільнення з військової служби за станом здоров`я 20 травня 2026 року. Одразу після повернення додому, апелянт 02 червня 2026 року звернувся за безоплатною вторинною правничою допомогою до Долинського бюро правничої допомоги. Однак збір необхідних медичних і військово-облікових документів, процедура призначення адвоката та підготовка обґрунтованої правової позиції вимагали додаткового часу, що в сукупності свідчить про відсутність його вини та наявність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши обставини викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновків, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.
З матеріалів справи вбачається, що 27 жовтня 2025 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс оскаржувану постанову.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 31 липня 2026 року оскаржив її в апеляційному порядку.
Доводи апелянта, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, не знайшли свого підтвердження.
Зокрема, доводи про неврахування судом клопотання від 11 вересня 2025 року про відкладення судового засідання є безпідставним, оскільки судовий розгляд неодноразово відкладався, а про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 належним чином повідомлявся. За таких обставин він мав можливість у розумний строк проявити належну процесуальну активність, поцікавитися результатами розгляду справи та реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Обставини проходження ОСОБА_1 військової служби та його лікування самі по собі не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки згідно медичних виписок з лікувальних закладів, апелянт проходив лікування з 10.09.2025 року по 22.09.2025 року у неврологічному відділенні КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» (Виписка № 3036/п), з 22.09.2025 року по 02.10.2025 року у КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (Виписка № 38808/2025), з 03.11.2025 року по 11.11.2025 року проходив оперативне лікування у КНП «ОКЛ ІФОР» (Виписка № 45130/2025) та курс реабілітації з 11.11.2025 року по 16.12.2025 року у ЛРЦ «Смерічка» (Виписка № 46595/2025).
Отже, у період з 2 жовтня 2025 року по 3 листопада 2025 року ОСОБА_1 на лікуванні не перебував, зокрема на момент розгляду справи судом першої інстанції 27 жовтня 2025 року. Таким чином, наведені апелянтом обставини щодо стану здоров`я не підтверджують наявності об`єктивних непереборних перешкод для його участі у судовому розгляді або своєчасного з`ясування результатів розгляду справи та оскарження прийнятого судового рішення.
Крім того, сам факт проходження військової служби, лікування у попередні та наступні періоди не може автоматично визнаватися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Особа, яка бере участь у провадженні, повинна добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, виконувати процесуальні обов`язки та з розумним інтервалом часу цікавитися станом провадження у своїй справі.
Посилання апелянта на те, що після повернення з військової служби він лише 02 червня 2026 року звернувся за безоплатною вторинною правничою допомогою до Долинського бюро правничої допомоги, не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав лише 31 липня 2026 року, тобто майже через два місяці після такого звернення, а тому наведені ним обставини не пояснюють необхідності такого тривалого зволікання з реалізацією права на апеляційне оскарження та не підтверджують наявності об`єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги.
З цього приводу Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України», суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини зауважує, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.289, 294 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2025 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.174 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Шигірт Ф.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua