Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №344/4941/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/4941/26

Провадження № 22-ц/4808/1347/26

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Регей Любов Юріївна, на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Антоняком Т.М. 13 травня 2026 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 18 травня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів та додаткових витрат на дитину.

Позов мотивовано тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2024 року у справі № 344/7896/23 стягнено з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження № 74895537. Проте відповідач належним чином рішення суду не виконує, у зв`язку з чим станом на 09.02.2026р. утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 134 282 грн. За твердженням позивачки, загальна сума нарахованих аліментів за період з травня 2023 року по лютий 2026 року становить 181 557 грн, а здійснені відповідачем у 2025 році часткові платежі не звільняють його від відповідальності за прострочення їх сплати.

Посилаючись на статтю 196 Сімейного кодексу України та правові висновки Верховного Суду, позивачка зазначає, що розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2023 по 10.03.2026 становить 167 368,44 грн.

Крім того вказує, що після початку повномасштабної збройної агресії рф разом із сином тимчасово проживає у Чеській Республіці, де дитина проходить комплексне ортодонтичне лікування, необхідність якого підтверджується медичними документами. Загальна вартість лікування становить 87 188,39 грн. Оскільки відповідач участі у фінансуванні лікування не бере, позивачка просить стягнути з нього половину понесених додаткових витрат на дитину у сумі 43594,20 грн як таких, що пов`язані з особливими обставинами та не охоплюються аліментами, пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 167 368,44 грн, а також судові витрати у розмірі 13 100 грн, з яких 10 000 грн-витрати на професійну правничу допомогу, а 3 100 грн - витрати на переклад документів.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду:

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.06.2023 по 10.03.2026 у розмірі 134 282,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 6 550,00 грн, а також стягнув на користь держави 1331, 20 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

ОСОБА_1 з рішенням суду в частині відмови у стягненні додаткових витрат на дитину не погодилася, подала апеляційну скаргу у якій зазначила, що спірні правовідносини стосуються не звичайних витрат на утримання дитини, які покриваються аліментами, а додаткових витрат, безпосередньо зумовлених станом її здоров`я та необхідністю проведення спеціалізованого ортодонтичного лікування. Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують як наявність у дитини патології зубощелепної системи, так і медичну необхідність її лікування, його обсяг, етапність та фактичне понесення позивачкою відповідних витрат.

Вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині, фактично не надав належної оцінки медичним документам, плану лікування, рахункам та платіжним документам, а також безпідставно дійшов висновку про естетичний характер ортодонтичного лікування. Такий висновок не ґрунтується на доказах, наявних у матеріалах справи, та суперечить їх змісту, оскільки медичними висновками підтверджено наявність у дитини скелетного звуження верхньої щелепи, травматичного прикусу, функціональних порушень та необхідність проведення комплексного лікування з метою усунення патологічних змін і недопущення їх подальшого розвитку.

Зазначені витрати не можуть розцінюватися як звичайні витрати на утримання дитини, оскільки вони виникли саме внаслідок особливих обставин, передбачених статтею 185 Сімейного кодексу України, а саме - через стан здоров`я дитини та необхідність спеціалізованого медичного втручання. Саме такі витрати закон покладає на обох батьків незалежно від сплати аліментів, оскільки аліменти забезпечують звичайне утримання дитини, тоді як додаткові витрати компенсують потреби, викликані особливими життєвими обставинами.

Зазначила, що відповідач протягом тривалого часу не лише не брав участі у фінансуванні лікування сина, а й систематично ухилявся від виконання свого основного обов`язку щодо сплати аліментів, унаслідок чого утворилася значна заборгованість та стягнуто пеню за прострочення їх сплати. Усі витрати на лікування дитини фактично понесені виключно позивачкою, яка самостійно забезпечила дитині своєчасне отримання необхідної медичної допомоги.

Вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування статті 185 Сімейного кодексу України не відповідають установленим фактичним обставинам справи, зроблені без повного та всебічного дослідження доказів і є наслідком неправильного застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене, особа, яка подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача додаткових витрат на утримання дитини та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 43 594, 20 грн.

Позиція інших учасників справи:

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався, хоча повідомлений про розгляд справи через підсистему «Електронний суд» 13.06.2026 р. об 10:44:15 год, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, позивачка ОСОБА_1 оскаржує рішення суду лише в частині відмови у стягненні з відповідача додаткових витрат на утримання дитини. Вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів не є предметом апеляційного перегляду, оскільки відповідач рішення суду не оскаржує.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Встановлені обставини справи:

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29 березня 2010 рокународився син ОСОБА_3 (а.с.10).

06 березня 2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 344/7896/23, ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку(доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11-12).

Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист № 344/7896/23, виконавче провадження № 74895537 виконується Галицьким відділом державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі.

Згідно розрахунку із сплати аліментів за виконавчим листом № 344/7896/23 станом на 09.02.2026 року борг відповідача становить 134 282 гривні. Відповідач протягом 2025 року здійснив декілька платежів на погашення своєї заборгованості на загальну суму 47 275 гривень.

На підтвердження необхідності лікування позивачка подала діагностику дитини ОСОБА_4 від 27.10.2025 року, проведену стоматологічною клінікою ТОВ «Смайл Центрум» 190 00,м.Прага, вул.Фреова, 983/25, ідентифікаційний код: 03496902, медичний висновок та план лікування з підписом лікаря (а.с.29-36).

На підтвердження фактичного понесення додаткових витрат на дитину позивачка подала квитанції та платіжні документи про оплату лікування:

Рахунок № 2250038749 від 27.10.2025 та квитанція про оплату на суму 2 750 чеських крон (5 511 грн за курсом НБУ станом на день оплати) - первинна консультація (1-й візит) та цифрова обробка даних (2-й візит);

Рахунок № 2250042701 від 25.11.2025 та квитанція про оплату на суму 3 490 чеських крон (7063,06 грн за курсом НБУ станом на день оплати) - консультація щодо ортодонтичного плану (3-й візит);

Рахунок № 2250044720 від 09.12.2025 та касовий ордер на суму 399 чеських крон (806,5 грн за курсом НБУ) - інструктаж щодо особливостей гігієни та використання апарату;

Рахунок № 2250044718 від 09.12.2025 та касовий ордер на суму 34 900 чеських крон (70 543,37 грн за курсом НБУ станом на день оплати) - вартість металевого фіксованого апарату «OKOV2»;

Рахунок № 2260003503 від 27.01.2026 та підтвердження оплати на суму 1 550 чеських крон (3 264,46 грн за курсом НБУ станом на день оплати) - ортодонтична дуга NiTi.

Загальна вартість лікування сина у клініці «Smile Centrum Eliska - Zubni klinika» склала 87 188,39 гривень.

Застосовані норми права:

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Наведені висновки щодо застосування статті 185 СК України підлягають врахуванню у кожній справі про стягнення додаткових витрат на дитину.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення додаткових витрат на дитину, не врахував, що у дитини існує медична проблема, яка потребує ортодонтичного лікування: нижня губа западає під верхні різці, асиметрія правої та лівої половини обличчя, зміщення нижньої середньої лінії вліво, в тому числі, зміщення щелепи вліво, при оклюзії співвідношення зубних дуг: AII(M1,C), але пацієнт спонтанно при відкриває зі зміщенням нижньої щелепи вентрально, накушування на слизову оболонку піднебіння, уступ різців = 15 мм, глибокий прикус = 80%, виражений1 оральний нахил верхніх бічних зубів, екструзія нижньої фронтальної ділянки, медіальна інклінація нижніх бічних зубів, скелетне звуження верхньої щелепи, постійно відкритий рот та інші. Лікування призначене лікарем-ортодонтом, а не придбане за бажанням позивачки, і має медичну мету – усунення/корекцію ортотонтичної патології та запобігання подальшим негативним наслідкам для здоров`я дитини. Витрати на таке лікування є додатковими, оскільки аліменти спрямовані на повсякденне утримання дитини, а ортодонтичне лікування виникає через конкретну особливу обставину. Витрати підтверджені документально: планом лікування ортодонта, рахунками та розрахунковими документами.

Отже висновки суду першої інстанції про те, що ці витрати були спрямовані лише на естетику, помилкові.

Розмір таких витрат, який має понести відповідач в сумі 43 594,20 підтверджується матеріалами справи, сплачений позивачкою у національній валюті Чеської Ресубліки, обчислений у національній валюті України еквівалентно.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права , тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення додаткових витрат на дитину підлягає скасуванні.

Позивачка у апеляційній скарзі просить стягнути на її користь з відповідача витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 7 000 грн, відповідач не подав заперечень на це.

Послуги адвоката Регей Л.Ю., надані позивачці, полягали у складанні апеляційної скарги, що підтверджується матеріалами справи.Необхідності участі адвоката у судових засіданнях, подання інших процесуальних документів, здійснення додаткових процесуальних заходів чи виконання інших дій, які б свідчили про значний обсяг наданої правничої допомоги, матеріали справи не містять.

Суд враховує, що дана справа не належить до категорії особливої складності, не вимагала значного обсягу правового аналізу чи вчинення представником великої кількості процесуальних дій.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Аналогічних висновків Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов у додатковій постанові від 19 червня 2024 року у справі №357/7395/20.

Надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, врахувавши, складність справи, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 2000 грн, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, узгоджується з конкретними обставинами справи, з урахуванням її складності, необхідності процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Регей Любов Юріївна, задовольнити.

Скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення додаткових витрат на дитину заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року.

В цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в розмірі 43 594, 20 грн (сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто чотири гривні двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в суді апееляційної інстанції, в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок)

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: О.В.Пнівчук

О.О.Томин