Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №177/2116/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2230/26 Справа № 177/2116/26 Суддя у 1-й інстанції - Березюк М. В. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Страха В.О. на постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, ОСОБА_1 , 13.06.2026 о 21 год 54 хв., на вул. Тополина, буд. 4 с. Надія Лозуватської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, млява мова, зіниці, що не реагують на світло, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Страх В.О. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що суд не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, неправильно застосував положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП, а також не забезпечив дотримання гарантій справедливого судового розгляду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що суд залишив поза увагою безпідставність зміни працівниками поліції підстав направлення ОСОБА_1 на огляд. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише ставив під сумнів законність зміни працівниками поліції підстав направлення на медичний огляд та наполягав на дотриманні передбаченої законом процедури. Наголошує, що матеріалами справи не підтверджено висловлювання ОСОБА_1 чіткої, категоричної та однозначної відмови від проходження медичного огляду у порядку, визначеному законом.

ОСОБА_1 та його захисник Страх В.О. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, захисником подано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд із дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував всі обставин справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, а також повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692337 від 13.06.2026 року, згідно якого 13.06.2026 року о 21:54:00 на вул. Тополина, буд. 4 с. Надія Лозуватської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, млява мова, зіниці очей, що не реагують на світло, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21063 днз НОМЕР_1 , факт виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Рапортом інспектора, згідно якого 13.06.2026 року близько 21:54 год. під час патрулювання по вул. Тополина, 4 в с. Надія Криворізького району Дніпропетровської області згідно ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21063 днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, млява мова, зіниці очей, що не реагують на світло, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від подальшого керування відсторонено.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, вважаю, що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

З оглянутого відеозапису вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 21063 днз НОМЕР_1 зупинено через увімкнення дальнього світла фар, що фактично засліплювало зустрічний транспорт, причину зупинки повідомлено водію. Під час перевірки документів працівником поліції висловлено підозру про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, на що останній повідомив, що не вживає спиртне 15 років та поспішає. Після подальшого спілкування та роз`яснення наслідків відмови від огляду працівником поліції виявлено ознаку наркотичного сп`яніння – зіниці очей не реагують на світло та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі для виявлення ознак наркотичного сп`яніння. Водій повідомляє, що необхідно проконсультуватися з адвокатом, закриває вікно автомобіля та телефонує останньому. Під час розмови по телефону та отримуючи консультацію ОСОБА_1 повідомляє, що згоден пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Працівники поліції роз`яснюють, що огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння проводиться виключно у закладі охорони здоров`я та знов пропонують проїхати до медичного закладу. На неодноразові пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовляється проїхати до медичного закладу з працівниками поліції мотивуючи це різними причинами, зокрема, він їх боїться, з ними не поїде, зараз поїде і пройде огляд самостійно, готовий продути прилад на місці зупинки.

Таким чином, на відеозапису відображені дії ОСОБА_1 щодо ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, які вірно розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду, отже доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише ставив під сумнів законність зміни працівниками поліції підстав направлення на медичний огляд та наполягав на дотриманні передбаченої законом процедури на увагу не заслуговують, оскільки виявлення ознак сп`яніння покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм, що в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд.

Апеляційний суд звертає увагу, що незгода водія із причинами зупинки, або діями працівників поліції, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР.

Доказів про оскарження дій працівників поліції, або визнання їх дій незаконними матеріали справи не містять.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Страха В.О. залишити без задоволення.

Постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя