Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №165/4200/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 165/4200/25 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М. М.

Провадження № 22-ц/802/1115/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 03 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь, як правонаступника ТОВ «Слон Кредит», 34 500 грн заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1730016 від 24.07.2024, а також відшкодувати судові витрати: 2 422,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочним рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 03 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1730016 від 24.07.2024 у загальному розмірі 34 500 грн та 2 422,40 грн судового збору.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити у цій частині нове судове рішення – про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10 000 грн, а також відшкодувати такі витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 8 000 грн.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині, що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційним судом у решті рішення суду першої інстанції не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду в оскаржуваній частині скасувати з таких підстав.

Відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі витрати не можуть бути стягнуті, оскільки не підтверджені доказами про їх реальну сплату.

Проте, до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких в апеляційній скарзі зазначено наступний – 10 000 грн у зв`язку із зверненням з позовом та 8 000 грн за подання апеляційної скарги.

Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначене узгоджується з положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.

Жодних заяв чи клопотань із запереченнями щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач не подав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у п. 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за ст. 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі ст. 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У п. 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем приєднано до позовної заяви: договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а. с. 92-93), заявку № 12772 від 21.10.2025 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а. с. 31-32), згідно яких ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» і адвокат Столітній М. М. погодили перелік надання правових послуг за договором та їх вартість у загальному розмірі 10 000 грн, акт від 19.11.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а. с. 26) .

Так, із укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» і адвокатом Столітнім М. М. договору про надання правничої допомоги встановлено, що сторонами погоджено сплату гонорару товариством адвокату протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду першої інстанції у справі законної сили (п. 4.8 договору і п. 5.2 заявки на виконання договору).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Із підписаного позивачем і адвокатом акту прийому-передачі виконаних робіт вбачається, що в цей перелік включено послуги, які не є такими у розумінні поняття «правнича допомога», а тому їх вартість необхідно виключити зі стягнення з відповідача.

Виключенню підлягають послуги, зазначені в п. п. 3, 4, 5, 6, 10 акта на загальну суму 4 600 грн.

Так, пункт 3 (затрачено 0,5 год, вартість 440 грн) та пункт 4 (затрачено 1 год, вартість 840 грн) – це не правнича допомога, а самостійне вивчення адвокатом законодавства та підготовка до надання правничої допомоги.

Пункт 5 (затрачено 1 год, вартість 840 грн) – не надано суду письмового консультаційного висновку.

Пункт 6 (затрачено 1 год, вартість 840 грн) – матеріали справи не містять жодних інших доказів, які б адвокат самостійно збирав, крім наданих йому самим позивачем.

Пункт 10 (затрачено 2 год, вартість 1 640 грн) – справу розглянуто без участі представника позивача.

Щодо пункту 9 (затрачено 2 год, вартість 1640 грн) – адвокатом не здійснювалася підготовка будь-яких інших процесуальних документів, крім клопотання про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк», яке є узагальненим та на підготовку якого суд погоджується, що адвокат міг затратити 0,5 год, що становить 420 грн.

Таким чином, за надання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції із відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати у розмірі 4 180 грн (п. п. 1 /440 грн/, 2 /840 грн/, 7 /1640 грн/, 8 /840 грн/ та частково п. 9 /420 грн/.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу зроблені з порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в цій частині.

В апеляційній скарзі позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000 грн.

На підтвердження цих витрат до апеляційної скарги приєднано довіреність у порядку передоручення Сівеком С. С. своїх повноважень Крюковій М. В. представляти інтереси ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» в судах України, яка подала договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, ордер на надання правничої допомоги серії АН № 2022784 від 08.07.2026, складений 10.07.2026 звіт про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 та платіжну інструкцію від 10.07.2026 про оплату 8 000 грн.

Апеляційний суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимоги про стягнення витрат з таких підстав.

У звіті зазначено такі види послуг:

- Правова експертиза документів та написання апеляційної скарги;

- Подання до суду апеляційної скарги.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено види адвокатської діяльності.

Зазначена норма закону не містить такого виду, як «правова експертиза документів».

Крім того, апеляційну скаргу не подано особисто адвокатом через фізичну присутність у суді, а подано через систему «Електронний суд», що не потребувало будь-яких додаткових витрат коштів.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що реально обґрунтованим по наданому позивачем звіту є розмір за подання апеляційної скарги, який становить 2 000 грн.

Однак, оскільки апеляційну скаргу задоволено лише на 41,8 %, то з урахуванням принципу пропорційності на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 836 грн (41,8 % від 2 000 грн).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 03 червня 2026 року в оскаржуваній частині щодо відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 4 180 (чотири тисячі сто вісімдесят) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 836 (вісімсот тридцять шість) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий – суддя

Судді