Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №758/4463/26
Суддя: Ларіонова Н. М.
Справа № 758/4463/26
3/758/2365/26
Категорія 453
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2026 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого діловодом відділення відбору у ВЧ НОМЕР_1 НГ України у АДРЕСА_1 , проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
З вказаного протоколу вбачається, що 10.03.2026 року комісією СБ України у ході контррозвідувального забезпечення військової частини НОМЕР_1 НГ України, під час проведення комплексу заходів, направлених на виявлення можливо наявних каналів витоку інформації службового характеру у сфері оборони країни виявлені та задокументовані факти порушення вимог законодавства у сфері захисту інформації з обмеженим доступом.
Зокрема, за адресою АДРЕСА_1 , у приміщені випробувальної лабораторії в\ч НОМЕР_1 НГ України проведено огляд мобільного пристрою «iPhone Xs», номер моделі: MT9G2FS/A, який належить ОСОБА_1 на зазначеному пристрої в застосунку "WhatsApp" в збережених файлах виявлено файл «Особовий_склад_2026.xls», який містить список 10 військовослужбовців (з відомостями про посади, військові звання, дату народження та статус бойової готовності), відділу (випробувальної лабораторії) ветеринарно-санітарної експертизи та контролю якості речового майна в\ч НОМЕР_1 НГ України, який має гриф обмеження доступу «Для службового користування».
Зазначений вище документ, що відноситься до сфери оборони країни був завантажений через мережу Інтернет до застосунку "WhatsApp".
Таким чином, під час підключення до мережі Інтернет вищезазначені файли, наявні на особистому телефоні старшого солдата ОСОБА_1 , що мають ступінь обмеження доступу та відносяться до сфери оборони країни, передавалися (розголошувалися) до закордонних серверів поза межі контрольованої зони.
Разом з тим, встановлено, що особистий мобільний пристрій
ОСОБА_1 , належним чином не зареєстрований у військовій частині та не перебуває на військовому обліку, не призначений для обробки таємної інформації та інформації з обмеженим доступом, комплексна система захисту інформації з відповідним атестатом на вказаному мобільному пристрої не створювалась. Вказаний мобільний пристрій ОСОБА_1 використовував в особистих цілях в тому числі з виходом в Інтернет мережу, та для незаконного зберігання, опрацювання та пересилання документів що містять службову інформацію.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив нижчезазначені вимоги законодавства в сфері захисту інформації, та нормативні документи, що призвело до розголошення службової інформації у сфері оборони країни:
абзацу 2 статі 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», відповідно до якого державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю;
пункту 38 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736, відповідно до якої забороняється записувати службову інформацію на електронний носій інформації, не внесений до журналу обліку електронних носіїв інформації, на які планується записувати службову інформацію, а також п. 14, 34, 35, 36, 37 зазначеної Інструкції.
п. 4, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 16, 20, 21 Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, які затверджені постановою КМ України від 29 березня 2006 року № 373.
Виходячи з вищевикладеного, в діях громадянина ОСОБА_1 вбачається порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації, тобто, скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 212-5 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 279 КУпАП, ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-5 КУпАП, а саме: порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації, з таких підстав.
Диспозиція ч. 1 ст. 212-5 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації.
Інформація з обмеженим доступом, у тому числі службова, яка знаходиться у володінні розпорядника, є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону.
Відповідно до пункту 38 «Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736 забороняється записувати службову інформацію на електронний носій інформації не внесений до журналу обліку електронних носіїв інформації, на які планується записувати службову інформацію.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення, з урахуванням особи правопорушника, та обставин, що пом`якшує та обтяжує відповідальність, вважає необхідним застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 п. 5,6,7 ст. 212-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що саме таке обране йому стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде мірою відповідальності та застосовано з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, та запобігати вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 212-2, 283, 284, 285, 287-289, 291 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. М. Ларіонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua