Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №758/11050/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11050/26

3/758/3784/26

Категорія 190

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2026 року

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ларіонова Н.М., за участю захисника - адвоката Кукенко К.С. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч. 3 ст. 154 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880795 від 24.06.2026 року, встановлено, що 06.06.2026 року о 12 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул. Братська, 10, що у Подільському районі міста Києва, допустив можливість вкусити громадянина ОСОБА_2 та нанести вкушені рани в/з правого передпліччя, вкусила собака породи «борзая», на кличку «Пожар». За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що того дня він повертався з прогулянки зі своїми собаками, які були навкороченому повідку, навпроти ішов чоловік з собакою на повідку, розуміючи, що його собака буде гавкати, він обійшов чоловіка із собакою, але раптово підбіг чоловік та почав бити його собаку, в нижню щелепу, в неї почали іти кров. Будь яких правил утримання собак вона не порушував.

В судовому засіданні адвокат Кукенко К.С. просила закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , зазначила, що у протоколі не зазначено, яке саме порушення правил тримання собак допустив ОСОБА_1 : не вказано, що тварина вигулювалася без повідка чи намордника, у забороненому або невизначеному для цього місці, що вона є незареєстрованою тощо. Формулювання протоколу - «допустив можливість вкусити...та нанести вкушені рани» - має характер припущення (імовірності) і не описує ані конкретної протиправної дії (бездіяльності) особи, ані самого факту вчинення правопорушення. Разом з тим, в матеріалах справи не міститься жодного беззаперечного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно того дня і в той час здійснював саме вигул собак без повідків і намордників, внаслідок чого було заподіяно шкоду здоров`ю гр. ОСОБА_2 . Слід зауважити, що спричинення шкоди здоров`ю потерпілого укусом собаки не є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. За таких обставин об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, не встановлена.

Крім того, під час розгляду адміністративного матеріалу була допитана ОСОБА_3 в якості свідка, яка показала, що вона була свідком того, чоловік похилого віку прогулювався з двома собаками, як мені потім стало відомо, що дані собаки належить ОСОБА_1 , а інший молодий чоловік який був також з собакою поводив себе агресивна та почав бити ногами одну із собак ОСОБА_1 , в якої почалася кровотеча, вона викликала поліцію, тому як молодий чоловік поводив себе дуже агресивно та не уникнув насильницьке погодження. ОСОБА_1 з собаками пішов надавати допомогу одній із собак, коли приїхали працівники поліції. Крім того, зазначила, що моменту укусу вона не бачила, а рану, як подряпину бачила на молодому чоловікові.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника та свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частина 3 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені ч.1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Таким чином, об`єктивною стороною даного правопорушення є:

- утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами,

- утримання незареєстрованих собак,

-приведення їх у громадські місця,

- вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях,

-неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях),

що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Разом з тим, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові, не наведено жодної дії або бездіяльності, що становить об`єктивну сторону вказаного правопорушення.

Окрім того, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.

Проте, працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , всупереч вимогам КУпАП, не вказано, у чому полягає суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, яка характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 10 Закону України «Про утримання домашніх тварин у населених пунктах», дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір`я, організацій, підприємств тощо лише на повідку, а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними - обов`язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.

З матеріалів справи (ветеринарного паспорта тварини) вбачається, що ОСОБА_1 є власником собаки породи Хорт (Борза).

Перелік небезпечних порід собак затверджений чинним законодавством (Постанова КМУ № 1164). Собаки породи Хорт (Борза) не відносяться до категорії потенційно небезпечних або небезпечних порід.

Таким чином, вимоги ст. 10 Закону України «Про утримання домашніх тварин у населених пунктах», щодо обов`язкового вигулу тварини в наморднику на вказану породу собак не поширюються. Перебування тварини у громадському місці на повідку повністю відповідає встановленим правилам вигулу. За таких обставин, у діях особи відсутній факт порушення правил тримання та вигулу домашніх тварин, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В протоколі серії ВАД №880795 від 24 червня 2026 року не зазначено конкретний пункт порушення Порушення правил утримання собак, який допустив ОСОБА_1 .

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд не має права відшукувати докази на наявність або відсутність винуватості вини особи, яка притягається до відповідальності, тобто не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Оскільки суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення та у будь- який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у статті 129 Конституції України, відсутня можливість дійти висновку про порушення ОСОБА_1 іншого відповідного пункту Правил утримання собак.

Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, та переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ст. 154 КУпАП і прийти до висновку чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення. Встановлення інших обставин правопорушення, за межами обвинувачення, порушує право на захист від конкретного адміністративного обвинувачення.

Отже, встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд не має права у будь який спосіб істотно змінювати зміст обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, закріпленим у ст. 129 Конституції України та порушує право на захист.

Таким чином, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно ньогоеї підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.247, 283-285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП- закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н. М. Ларіонова