Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №755/24124/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/24124/25

Провадження №: 2-а/755/799/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позовОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва, як місцевого адміністративного суду, просив: «поновити строк звернення до суду з даним позовом;

постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення порушення в особливий період) № Б/1651 від 17.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 210-1КУпАП - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Положеннями частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

12 лютого 2026 року (вх. № 6762) від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а наведені ним обставини не свідчать про поважність причин його пропуску. Представник відповідача вказує на те, що позивач не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну місця проживання у встановленому порядку, у зв`язку з чим повістку було направлено за адресою, наявною в розпорядженні ТЦК та СП. З огляду на це позивач вважався належним чином повідомленим про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак у визначені дату і час не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Також представник відповідача заперечує доводи позивача щодо порушення його процесуальних прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зазначаючи, що позивач належним чином повідомлявся про місце, дату і час її розгляду та про прийняте за результатами розгляду рішення. За таких обставин представник відповідача вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а позовні вимоги - такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, 17 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесена постанова № Б/1651 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явився 17 жовтня 2024 року за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період. Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності підтверджується матеріалами адміністративної справи: інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повісткою за № 424622, довідкою за Ф.20 «про причини повернення» відправлення адресату. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явилась, про день, місце та час розгляду повідомлялась належним чином. Враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, прийнято постанову № Б/1651 від 17 січня 2025 року про накладення штрафу у сумі 17 000 гривень.

За статтями 118-120 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються по проспекту процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

За статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З врахуванням предмета спору, а саме оскарження рішення суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, строки встановлені статтею 286 КАС України, а саме позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, для оскарження даної постанови законодавством визначено десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Судом встановлено, що вищевказану постанову № Б/1651 винесено 17 січня 2025 року, тоді як із цим позовом позивач звернувся до суду лише 09 грудня 2025 року, тобто після спливу строку, встановленого статтею 289 КУпАП для її оскарження.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати причини пропуску строку, встановленого для оскарження постанови № Б/1651 від 17 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, поважними та поновити строк звернення до суду з позовом, з огляду на те, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише 04 грудня 2025 року після отримання відповіді на адвокатський запит та копії зазначеної постанови. Зважаючи на вказані обставини ним і був пропущений строк звернення для оскарження постанови.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно неможливо, то строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Водночас термін «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Наведене дає підстави стверджувати, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, й такий строк, у разі його пропуску, може бути поновлений лише з поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із того, що поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та унеможливлюють своєчасне вчинення процесуальної дії.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви долучено копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 січня 2025 року № Б/1651, паперову копію електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 , сформованого за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» 12 серпня 2025 року, копію відповіді на адвокатський запит адвоката Домітращук І. від 20 листопада 2025 року, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, оформлене АТ «Укрпошта». Зі змісту зазначеного поштового повідомлення вбачається, що 07 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу позивача було направлено поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 06 002 938 812 16. Вказане поштове відправлення позивачу не було вручено та повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку його зберігання, що підтверджується відповідною довідкою АТ «Укрпошта».

Отже, матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем дій щодо направлення позивачу поштового відправлення.

Крім того, зі змісту ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року, долученої представником відповідача до відзиву, установлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 винесено 12 серпня 2025 року та направлено боржникові засобами поштового зв`язку.

З огляду на наведене, посилання позивача на те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо лише 04 грудня 2025 року після отримання відповіді на адвокатський запит та копії постанови, саме по собі не підтверджує наявності об`єктивних обставин, які перешкоджали йому дізнатися про таку постанову раніше.

При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до 04 грудня 2025 року він був позбавлений можливості отримати інформацію про оскаржувану постанову або в інший спосіб з`ясувати обставини її прийняття.

За частинами 1, 3 статті 121, частиною 3 статті 123 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Оцінивши наведені позивачем доводи у сукупності з установленими у справі обставинами, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження постанови № Б/1651 від 17 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення не є поважними та не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на судовий захист. За таких обставин підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121-123, 241, 250, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у поновленні ОСОБА_1 строку для оскарження постанови № Б/1651 від 17 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, - залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десять днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я :