Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №753/15016/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15016/26

провадження № 3/753/4598/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

20 червня 2026 року о 00 годині 01 хвилини, ОСОБА_1 , рухаючись по вулицею 164-Садовою в місті Києві, керуючи автомобілем «Ауді» н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку, в подальшому його було зупинено шляхом переслідування та блокування, чим порушив п. 2.4 ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, просив суворо не карати.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.2026 серії ЕПР1 № 697756, складений відносно ОСОБА_1 , відеозапис з бодікамери поліцейського, відеозапис з відеореєстратора патрульного автомобіля.

Частиною 1 ст. 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

У п. 2.4 ПДР встановлюється, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. У свою чергу у п. 8.9 ПДР зазначається, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Отже, у разі подання працівниками поліції вимоги про зупинку транспортного засобу в один або декілька способів, що визначені у п. 8.9 ПДР, водій відповідного транспортного засобу зобов`язаний зупинитися у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Порушення вказаного юридичного обов`язку тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

З відеозапису з відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі працівників поліції, вбачається, що автомобіль «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , було зупинено працівниками поліції. Однак, на законну вимогу працівників поліції про зупинку ОСОБА_1 не відреагував, не зупинив транспортний засіб, а, навпаки, збільшив швидкість руху та почав маневрувати.

У подальшому працівники поліції, увімкнувши спеціальні світлові та звукові сигнали, здійснювали переслідування транспортного засобу з метою його зупинки. При цьому ОСОБА_1 вимогу про зупинку не виконував та продовжував рух. Зупинив транспортний засіб він лише після того, як його рух було фактично припинено шляхом блокування службовим автомобілем працівників поліції.

Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не заперечував того, що не виконав вимогу працівників поліції про зупинку, посилаючись при цьому, на його думку, безпідставність такої вимоги. Разом із тим зазначені пояснення не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не звільняють водія від обов`язку виконати законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу. Навпаки, характер його поведінки та тривалість переслідування свідчать про те, що ОСОБА_1 усвідомлював вимогу працівників поліції про зупинку, однак умисно її не виконував.

За таких обставин суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території держави запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до сьогоднішнього дня.

При цьому в умовах воєнного стану органи Національної поліції України, Збройні Сили України та інші військові формування мають право встановлювати та здійснювати контроль на блокпостах, у тому числі перевіряти документи осіб, транспортні засоби та інші обставини, що мають значення для забезпечення безпеки.

За таких обставин, на підставі наведеного, суд вважає, що докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, як невиконання водієм транспортного засобу вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк чотири місяці.

Суд вважає, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому, адже поведінка ОСОБА_1 до, під час і після вчинення правопорушення є демонстративною зневагою як до закону, так і до елементарних норм співжиття.

Враховуючи характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, зокрема демонстративне ігнорування правопорушником законної вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу та тривале невиконання такої вимоги, суд дійшов до висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на чотири місяці відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та є необхідним і достатнім заходом відповідальності для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір на користь держави.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 122-2, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами строком на чотири місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.

Судовий збір має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником судового збору у зазначений строк, постанова про накладення стягнення надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: