Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №752/13715/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13715/26

Провадження №: 1-кп/752/2124/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010000664 від 07 квітня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Володарка Київської області, має середню освіту, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив:

1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

У невстановлений час, але не пізніше 06 квітня 2026 року у ОСОБА_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням спеціально пристосованого предмета, заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

06 квітня 2026 року о 14:00 ОСОБА_3 , реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи поблизу будинку № 17 по вул. Стратегічне шосе у місті Києві, зустрів ОСОБА_5 , з яким у ОСОБА_3 виник словесний конфлікт.

Під час конфлікту ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському місці, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи нормами поведінки в суспільстві, поводячись агресивно та нахабно, дістав з кишені предмет, зовні схожий на пістолет, та здійснив близько 7 пострілів в сторону ОСОБА_5 , завдавши останньому тілесних ушкоджень у вигляді кульових поранень м`яких тканин лівого стегна та правого стегна з наявністю сторонніх тіл та загрожуючи своїми діями стороннім особам, які перебували на прибудинковій території.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням спеціально пристосованого предмета заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 4 ст. 296 КК України передбачено кримінальну відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо воно вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. З урахування повного визнання вини, щирого каяття та сприяння слідству, просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 3 роки.

Обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, розкаявся, попросив вибачення за вчинене. Повідомив, що усвідомив суспільну-небезпечність вчиненого, критично оцінює свою поведінку, зробив для себе належні висновки, зобов`язався виправитись та не вчиняти правопорушень у майбутньому. Просив не позбавляти волі та надати можливість продовжити проходження військової служби.

Потерпілий на неодноразові виклики в судові засідання не з`явився, клопотань не направив, а тому суд дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду без його участі.

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що за обставин, зазначених в обвинувальному акті, під час словесного конфлікту з потерпілим, який є його сусідом та з яким у нього склалися неприязні стосунки, перебуваючи у громадському місці, здійснив в область ніг останнього сім пострілів з малокаліберного пістолета «Флобер», який придбав та носив при собі для самооборони.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням спеціально пристосованого предмета заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

5. Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.

6. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до обвинувального акта в провину обвинуваченому не ставляться.

7. Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягається вперше, є військовослужбовцем, відповідно до службової характеристики характеризується посередньо, займаній посаді відповідає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю визнав вину розкаявся у вчиненому.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

При цьому, з огляду на належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та судового розгляду, висловлення жалю з приводу вчиненого, осуду своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, зобов`язання виправитись і не вчиняти правопорушень у майбутньому, бажання повернутися для продовження проходження військової служби, враховуючи позицію прокурора, який просив звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, а також зважаючи на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

8. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період його попереднього ув`язнення 07 квітня 2026 року по 09 квітня 2026 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 10 квітня 2026 року по 08 червня 2026 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, тривалістю 3 роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На час проходження військової служби нагляд за ОСОБА_3 покласти на командира військової частини, в якій ОСОБА_3 проходить військову службу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1