Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №723/3569/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Суд: Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №723/3569/26

Суддя: Бужора В. Т.

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3569/26

Провадження № 3/723/5014/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м.Сторожинець

Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужора В.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м.Сторожинець) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , не працюючого,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2026 року о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме завдав одного удару вилами в область голови, чим завдав шкоди фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , та порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Європейський суд з прав людини констатував, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, серед яких, стаття 173-2 КУпАП – відсутня.

Враховуючи, що у цій категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, за наявності в матеріалах справи ґрунтовних письмових пояснень щодо суті події, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані у ній докази, надав їм відповідну правову оцінку та доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року (зі змінами та доповненнями). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство –діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; батьки (мати, батько) і дитина (діти), тощо.

Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 653436 від 27.07.2026, який складений відповідно до вимог КУпАП та містить виклад обставин і суті вчиненого правопорушення, що підтверджується долученими до нього доказами; заяви потерпілої ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями, у яких остання зазначила, що її брат ОСОБА_1 27.07.2026 в ході виниклого конфлікут вчинив щодо неї домашнє насильство фізичного характеру, а саме вдарив вилами по голові чим спричинив їй біль і пішов в невідомому напрямку; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; заборонним приписом стосовно ОСОБА_1 .

Із матеріалів справи встановлено, що подія відбувалася за місцем проживання ОСОБА_1 , де він з потерпілою ОСОБА_2 проживає разом з батьками.

Провівши аналіз доказів у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.

Вирішуючи питання накладення адміністративного стягнення на правопорушника враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Вважаю, що щодо ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини статті, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

В даному конкретному випадку не вбачаю підстав для направлення ОСОБА_1 у порядку ст. 39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, а також відсутність доказів існування небезпеки вчинення ним домашнього насильства повторно.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Підстав для звільнення від сплати судового збору не встановлено.

Керуючись ст. ст. 34, 35, 36, 40-1, 173-2, 278, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягувач відділення поліції №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області (м.Сторожинець, вул.Б.Хмельницького, 45, Чернівецького району, Чернівецької області, 59000).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 665,60 гривень судового збору в дохід держави.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд Чернівецької області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Суддя Сторожинецького районного суду Василь БУЖОРА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua