Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №636/10897/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10897/25 Провадження№ 3/636/395/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гніздилов Ю. М., розглянувши в залі суду в м. Чугуїв справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ст. 124 КУпАП,

встановив:

17 грудня 2025 року до провадження Чугуївського міського суду Харківської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками ст. 124 КУпАП.

10 лютого 2026 року постановою Чугуївського міського суду Харківської області клопотання адвоката Бережного Г.В. про призначення інженерно-транспортної експертизи задоволено.

Згідно з протоколом серії ЕПР 1 № 525492 від 27.11.2025 року, який складено відносно ОСОБА_1 , в графі «опис установлених даних» зазначено, далі мовою оригіналу: «27.11.2025 року 14:15:00, м. Чугуїв, дорога Київ Харків-Довжанський 546 км. керував автомобілем Volkswagen, д.н. НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Харків-Довжанський на 546 км. перед початком обгону не переконався в тому, що автомобіль Mitsubishi д.н. НОМЕР_2 , який рухався позаду розпочав обгін, внаслідок чого відбулось зіткнення між автомобілями Volkswagen та Mitsubishi із послідуючим зіткненням автомобіля Volkswagen з автомобілем Протект д.н. НОМЕР_3 та послідуючим наїздом автомобіля Протект на автомобіль Nissan д.н. НОМЕР_4 , після чого автомобіль Mitsubishi з`їхав в кювет та перекинувся. Автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 14.3. ПДР – Водій ТЗ, якого обганяли створив перешкоду обгону шляхом підвищення швидкості чи іншими діями, п. 14.2.а. ПДР – Водій не переконався, що жоден з водіїв ТЗ, які рухаються за ним, не розпочав обгону.

У подальшому, відповідно до зазначених у протоколі обставин, відбулося послідовне зіткнення автомобіля Volkswagen з автомобілем Mitsubishi, автомобіля Volkswagen з автомобілем Protest, а також автомобіля Protest з автомобілем Nissan. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Дії водія ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП як порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву в якій просив справу закрити, оскільки вважає, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення правил дорожнього руху іншим учасником.

Суд дослідивши, надані письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив наступне.

Дослідження матеріалів справи свідчить про наявність істотних суперечностей щодо безпосереднього механізму дорожньо-транспортної пригоди, послідовності дій її учасників та причин виникнення зіткнення.

Зокрема, у матеріалах справи міститься також окремий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525511 від 27 листопада 2025 року, складений відносно іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди — ОСОБА_2 , який керував автомобілем Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_2 .

У зазначеному протоколі органом поліції викладено іншу версію причин дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, водієві автомобіля Mitsubishi ставиться у вину те, що перед початком маневру він не переконався у безпечності такого маневру та не подав сигнал про намір перестроювання ліворуч, унаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Volkswagen.

Таким чином, матеріали справи містять дві різні версії одного й того самого дорожньо-транспортного випадку, відповідно до яких причинно значущі порушення Правил дорожнього руху ставляться у вину різним водіям.

При цьому з наданих суду матеріалів не вбачається, що наявні суперечності були належним чином усунуті органом, який склав протоколи, або що суду надано беззаперечні, об`єктивні та достатні докази, які б дозволили встановити саме дії ОСОБА_1 як безпосередню та єдину причину виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Суд звертає увагу, що сам факт настання дорожньо-транспортної пригоди та наявність механічних пошкоджень транспортних засобів не є достатньою підставою для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, необхідно встановити не лише факт дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів, а й конкретне порушення особою Правил дорожнього руху, її вину та причинний зв`язок між допущеним порушенням і наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, обов`язковим є встановлення вини саме тієї особи, щодо якої здійснюється провадження.

Суд не може ототожнювати факт ДТП із доведеністю вини конкретного учасника цієї ДТП.

У даному випадку наявні в матеріалах справи докази не дозволяють дійти однозначного та безсумнівного висновку про те, що саме порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням зіткнення та заподіянням механічних пошкоджень транспортним засобам.

Навпаки, матеріали справи містять протокол щодо іншого учасника ДТП, у якому органом поліції викладено інший механізм виникнення зіткнення та зазначено про порушення Правил дорожнього руху саме водієм автомобіля Mitsubishi.

Таким чином, фактично органом поліції щодо однієї дорожньо-транспортної пригоди сформульовано дві взаємопов`язані, однак різні за змістом версії щодо того, дії якого саме водія спричинили первинне зіткнення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не має наперед встановленої сили та підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами.

Схема дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення учасників та інші матеріали справи також мають оцінюватися судом у сукупності. При цьому жоден із доказів не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи, якщо він не усуває об`єктивні суперечності щодо механізму ДТП.

Суд враховує, що відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначений конституційний принцип підлягає застосуванню і під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини також виходить із необхідності дотримання принципу презумпції невинуватості та того, що висновки про винуватість особи не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

У цьому випадку суд не має права заповнювати наявні у доказовій базі прогалини власними припущеннями щодо того, хто саме із водіїв допустив порушення Правил дорожнього руху, яке перебуває у причинному зв`язку з ДТП.

Наявність двох протоколів щодо одного дорожньо-транспортного випадку, у яких фактично викладено різні механізми виникнення первинного зіткнення та ставиться у вину порушення Правил дорожнього руху різним учасникам, сама по собі не свідчить про невинуватість будь-якого з них, однак зобов`язує суд особливо ретельно перевірити, чи доведено склад адміністративного правопорушення саме щодо особи, яка притягується до відповідальності.

У матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази, які б усували зазначені суперечності та дозволяли встановити поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 порушив конкретну норму Правил дорожнього руху, що це порушення стало безпосередньою причиною зіткнення та що між його діями і наслідками існує необхідний причинний зв`язок.

За таких обставин суд приходить до висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведений.

При цьому суд не встановлює та не вирішує питання про винуватість іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, оскільки предметом цього провадження є виключно перевірка наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Судова практика також виходить із того, що у випадку, коли наявні у справі протиріччя між доказами не дають можливості достовірно встановити порушення Правил дорожнього руху конкретною особою та причинний зв`язок між її діями і наслідками ДТП, провадження за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на орган (посадову особу), який склав протокол про адміністративне правопорушення. Недоведеність вини особи тлумачиться на її користь, що узгоджується з принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України та застосовним у провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

З огляду на наведене, у справі відсутні докази, які б давали підстави визнати наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (відсутність події адміністративного правопорушення) та з урахуванням принципів матеріальної справедливості і забезпечення невтручання держави у випадках, коли відсутній склад адміністративного правопорушення,

У відповідності зі ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 245, 251, 252, 280, 283, 284, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

постановив:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Чугуївський міський суд Харківської області.

Суддя Ю. М. Гніздилов