Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №646/5064/24 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/5064/24

№ провадження 1-кп/646/269/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia)кримінальне провадження № 12023221100002604 від 15.09.2023 з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Тавільжанка Дворічанського району Харківської області, з вищою освітою, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 , документованої паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 18.03.1996 Дворічанським РВ УМВСУ в Харківській області;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

У С Т А Н О В И В :

Під час окупації м. Куп`янськ Харківської області ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду «исполняющей обязанности заместителя начальника Управления пенсионного фонда Харьковской области» за таких обставин.

24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою змін меж території та державного кордону України всупереч порядку, встановленому Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Воєнний стан на території України неодноразово продовжувався.

Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє правовий режим воєнного стану на території України.

Відповідно до Закону України № 2265-ІХ від 22.05.2022 «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» визначено, що російська федерація (далі - рф) є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

У результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, точного часу в ході судового розгляду не встановлено, але не раніше 01 березня та не пізніше 20 березня 2022 року збройними формуваннями рф окуповано м. Куп`янськ Куп`янського району Харківської області з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту.

Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів зс рф, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, підрозділів Національної гвардії України для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії рф, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення військових підрозділів ЗС України пересування та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії зс рф; пошкодження військових об`єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.

Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил російської федерації, не пізніше як з 15.08.2022 у громадянки України ОСОБА_4 виник кримінальний протиправний умисел, направлений добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території.

У період часу з 15.08.2022 по 09.09.2022, більш точний час та дата в ході судового розгляду не встановлені, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, маючи досвід роботи у сфері лісового господарства, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме за адресою: м. Куп`янськ Куп`янського району Харківської області, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою надання допомоги державі-агресору рф, вступила у контакт з невстановленими в ході судового розгляду представниками збройних формувань рф на території міста Куп`янськ Харківської області та добровільно погодилась зайняти посаду, пов`язану виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме: «исполняющей обязанности заместителя начальника Управления пенсионного фонда Харьковской области».

Перебуваючи на вказаній посаді в період часу з 15.08.2022 по 09.09.2022, ОСОБА_4 , використовуючи свої знання та досвід у сфері державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, з метою забезпечення і функціонування управління пенсійного фонду на тимчасово окупованій території, здійснювала організаційно-розпорядчі функції, а саме: координування та керівництво діяльністю незаконно створеного «управления пенсионного фонда Харьковской области», організацію роботи з формування та погодження заяв від місцевих мешканців для подальшої виплати пенсіонерам матеріальної допомоги від окупаційної влади рф у російських рублях, керування підлеглими працівниками незаконно створеного «управления пенсионного фонда Харьковской области» та надання їм вказівок щодо складання поточної звітності, формування списків особових рахунків та виплатних відомостей, здійснення контролю за виконанням розпоряджень начальника управління про преміювання підлеглих працівників, здійснення інформування «военно-гражданской администрации Харьковской области» про стан та кількість отриманих заяв пенсіонерів та виданої їм матеріальної допомоги, складення службових документів.

ОСОБА_4 обізнана про розпочате щодо неї кримінальне провадження, повістки про виклик публікувались в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газетах "Урядовий кур`єр" на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Проте, ОСОБА_4 до органів досудового слідства не з`явилася, що підтверджено ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 10.04.2024, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 , оскільки вона з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується від органів слідства на території російської федерації.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

За приписами ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

З метою дотримання прав обвинуваченої, суд неодноразово здійснював виклик ОСОБА_4 у судові засідання шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та "Голос України", на офіційному веб-сайті суду.

Крім того, судові виклики направлялася на адресу місця проживання ОСОБА_4 , які повернуті відділенням поштового зв`язку «Укрпошта» на зворотну адресу суду без вручення адресату. На виконання вимог ст. 135 КПК України копія повістки на ім`я обвинуваченої ОСОБА_4 надіслана та кожного разу вручена її захиснику.

Разом з тим, ОСОБА_4 після належного та завчасного повідомлення про виклики до суду жодного разу не з`явилася, внаслідок чого ухилилася від явки на виклик суду: не прибула на виклик без поважної причини більш як два рази, що є визначеною законом процесуальною умовою для здійснення спеціального судового провадження.

Аналіз цих фактів свідчить про те, що ОСОБА_4 мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, була обізнана зі своїми правами, які їй неодноразово роз`яснювалися. Держава Україна під прискіпливим і далеко неформальним контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право при розгляді пред`явленого йому кримінального обвинувачення на стадії призначення справи до судового розгляду як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред`явленого обвинувачення; b) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним самим ним захисником; с) бути судженим без невиправданої затримки; d) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Натомість ОСОБА_4 скористалася своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

За таких обставин суд розцінює такі дії як відмову ОСОБА_4 , яка перебуває на території рф, але знає про розпочате щодо себе кримінальне провадження, від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само як і про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.

Сукупність вказаного переконує суд у тому, що ОСОБА_4 переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам демократичного суспільства, стандартам судового розгляду, закріпленим, зокрема, в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи від 19.01.1973 «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого».

При цьому, суд зазначає, що ч. 4 ст. 323 КПК України визначено, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Судом роз`яснювалося обвинуваченій ОСОБА_4 її право з`явитись до суду на будь-якій стадії кримінального провадження та реалізувати всю сукупність прав обвинуваченої, гарантованих міжнародно-правовими актами, Конституцією України та кримінальним процесуальним законом, в тому числі і право на участь в судовому проваджені.

Крім того, судом додатково вжиті заходи щодо повідомлення обвинуваченої ОСОБА_4 про виклик до суду по телефону, а також шляхом направлень відповідних повідомлень у месенджери, які прив`язані до абонентського номеру, яким вона користувалася на території України. Такі повідомлення містили не тільки інформацію про необхідність з`явитися до суду, а й роз`яснення, що в разі неявки до суду розгляд буде проведено за її відсутності.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.02.2025 вирішено здійснювати спеціальне судове провадження у відсутності обвинуваченої ОСОБА_4 (in absentia), яка показань суду не давала та будь-яких клопотань від останньої за весь час перебування в провадженні суду цієї справи на адресу суду не надходило.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX з 25.04.2025 змінено назву Червонозаводського районного суду міста Харкова на Основ`янський районний суд міста Харкова. Цим законом пункт 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено підпунктом 3, відповідно до якого зміна найменування місцевого загального суду не призводить до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

При цьому, судом вживалися заходи для забезпечення обвинуваченій ОСОБА_4 права на захист та доступ до правосуддя, у зв`язку з чим остання викликалася в судові засідання в порядку ст.323 КПК України. Обвинуваченій направлялися повістки про виклик за останньою відомою адресою проживання та шляхом публікації інформації про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур`єр», а також шляхом публікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Червонозаводського (Основ`янського) районного суду міста Харкова. Відтак з моменту опублікування повістки про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачена вважається належним чином ознайомлена з її змістом.

Суд вважає, що наявні у справі чисельні документи свідчать про відмову ОСОБА_4 належним чином повідомленої про розпочате щодо неї кримінальне провадження, від реалізації права предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її намір ухилитися від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_4 від правосуддя суд розцінює як реалізацію останньою невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за обов`язковою участю захисника, що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, - адвоката ОСОБА_8 , яка брала участь на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження.

Захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченої ОСОБА_4 під час судового розгляду: приймала активну участь у допиті свідків, заявляла певні клопотання та у судових дебатах висловила свою позицію щодо недоведеності вини останньої у даному кримінальному провадженні, посилаючись на відсутність доказів вини обвнуваченої в інкримінованому злочині та на те, що добровільність дій обвинуваченої щодо зайняття посади у незаконному органі, створеному окупаційною адміністрацією рф, та реалізація нею його функцій на тимчасово окупованій території не доведена під час судового розгляду. Обвинувачена не була допитана та не надавала пояснень щодо мотивів своїх дій. Крім того, захисник висловила позицію про необ`єктивність та неповноту проведеного досудового розслідування, в ході якого не було з`ясовано причини зазначеної поведінки обвинуваченої, а саме чи діяла вона добровільно і чи не є її дії наслідком погроз чи шантажу з боку представників окупаційної влади. Таким чином, на думку захисника, прокурором під час судового розгляду не доведено наявність в діях ОСОБА_4 ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого його кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, захисник просила постановити відносно обвинуваченої виправдувальний вирок.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Разом з тим, суд враховує, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, у зв`язку з чим ці факти не потребують окремого доказування в межах даного кримінального провадження.

За відповідними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» місто Куп`янськ Харківської області (фактичне місце розташування управління пенсійного фонду) є територією, яка з 24.02.2022 по 10.09.2022 була тимчасово окупованою територією України.

Також загальновідомим є факт створення на окупованих територіях України окупаційних адміністрацій, правоохоронних та інших владних органів, які не потребують окремого судового доказування.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, допитавши свідків, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, повністю підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 15.09.2023 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023221100002604 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за фактом того, що згідно повідомлення Куп`янського РВП в Харківській області встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно зайняла посаду «заместителя начальника Купянского отдела Управления пенсионного фонда Харьковской области» у незаконно створенорму органі владі на тимчасово окупованій території.

У подальшому, постановою керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 02.11.2023 здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження доручено слідчому відділу Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області .

Згідно повідомлення начальника відділу Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області на адресу Куп`янської окружної прокуратури від 17.01.2024, після прибуття на робоче місце до будівлі Куп`янського відділу УПФ в Харківській області, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. П.Іванова, 1 співробітниками виявлено документи та речі, які використовувалися окупаційною владою «управления пенсионного фонда ВГА Харьковской области», зокрема: «распоряжение главы временной гражданской администрации Харьковской области №РГ080/20 «О выплате материальной помощи»; распоряжение и.о. начальника управления пенсионного фонда Харьковской области «Об организации работы в управлении пенсионного фонда Харьковской области в выходные дни №5»; положение о государственном учреждении- управлении пенсионного фонда Харьковской области; структура и штатная численность государственного учреждения- управления пенсионного фонда Харьковской области; распоряжение №33 «о выплате материальной помощи»; указ «о создании государственного учреждения - управления пенсионного фонда Харьковской области»; распоряжение №8 «об утверждении сотрудников управления пенсионного фонда Харьковской области»; указ «об утверждении положения о государственном учреждении - управлении пенсионного фонда Харьковской области»; распоряжение №8 «об утверждении сотрудников управления пенсионного фонда Харьковской области»; распоряжение №15 «о премировании работников пенсионного фонда Харьковской области»; отчет о работе по принятым заявлениям и получении материальной помощи пенсионерам по Харьковской области ( 4 шт); служебная записка ( 5 шт); запрос №21 от 01.08.2022; распоряжение «об ответственных по обеспечению пожарной безопасности в административных зданиях управления пенсионного фонда Харьковской области и его территориальных отделениях, а также на прилегающих территориях»; запрос; штатное расписание.

Вказані документи були оглянуті слідчим СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області та постановою від 18.01.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а саме:

-документ з назвою «распоряжение главы временной гражданской администрации Харьковской области №РГ080/20 «О выплате материальной помощи», складений російською мовою вказує на виплату матеріальної допомоги пенсіонерам, які зареєстровані на «освобожденних териториях» в размере 10000 росийських рублів;

-документ з назвою «распоряжение и.о. начальника управления пенсионного фонда Харьковской области «Об организации работы в управлении пенсионного фонда Харьковской области в выходные дни №5» встановив режим роботи працівників на вихідні дні 23,24,30,31 липня 2022року;

-документ з назвою «положение о государственном учреждении- управлении пенсионного фонда Харьковской области» визначив, що вказане управління є юридичною особою та у своїй діяльності керується в тому числі указами та розпорядженнями «главы ВГА Харьковской области»;

-документ з назвою «структура и штатная численность государственного учреждения- управления пенсионного фонда Харьковской области» встановив оклад « заместителя начальника управления» 50000 руб.;

-документ з назвою «распоряжение №33 «о выплате материальной помощи» для «пенсионеров, проживающих на территории Купянского района» за підписом «и.о. главы ВГА Купянского района ОСОБА_11 »;

-документ з назвою «указ главы военно-гражданской администрации Харьковской области ОСОБА_12 «о создании государственного учреждения- управления пенсионного фонда Харьковской области» визначає створення вказаної установи з підпорядкуванням її «главе военно-гражданской администрации Харьковской области»;

-документ з назвою распоряжение №8 «об утверждении сотрудников управления пенсионного фонда Харьковской области»;

- документ з назвою «об утверждении положения о государственном учреждении- управлении пенсионного фонда Харьковской области» містить печатку вказаної адміністрації та підпис ОСОБА_12 ;

-документ з назвою распоряжение №7 от 15.08.2022 «об утверждении сотрудников управления пенсионного фонда Харьковской области» затвердив список працівників, де п.2 зазначено «заместителем начальника управления назначить ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «распоряжение №15 «о премировании работников пенсионного фонда Харьковской области» вказує, що «контроль за исполнением распоряжения возложить на и.о. заместителя начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «отчет о работе по принятым заявлениям и получении материальной помощи пенсионерам по Харьковской области 29.07.2022» містить підпис и.о. заместителя начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «служебная записка о выплате материальной помощи по состоянию на 29.07.2022» містить підпис и.о. заместителя начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «служебная записка о выплате материальной помощи по состоянию на 30.07.2022» містить підпис и.о. заместителя начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «служебная записка о выплате материальной помощи по состоянию на 31.07.2022» містить підпис и.о. начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_14 »; документ з назвою «служебная записка» о выплате материальной помощи по состоянию на 01.08.2022» містить підпис и.о. начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_14 »; документ з назвою «служебная записка о выплате материальной помощи по состоянию на 05.08.2022» містить підпис и.о. начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_14 »; документ з назвою «служебная записка о выплате материальной помощи по состоянию на 09.08.2022» містить підпис и.о. начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_14 »; документ з назвою «служебная записка» о выплате материальной помощи по состоянию на 08.08.2022» містить підпис и.о. начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_14 »;

-документ з назвою «отчет о работе по принятым заявлениям и получении материальной помощи пенсионерам по Харьковской области 30.07.2022» містить підпис и.о. заместителя начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «отчет о работе по принятым заявлениям и получении материальной помощи пенсионерам по Харьковской области 31.07.2022» містить підпис и.о. заместителя начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «отчет о работе по принятым заявлениям и получении материальной помощи пенсионерам по Харьковской области 01.08.2022» містить підпис и.о. заместителя начальника УПФ в Харьковской области ОСОБА_13 »;

-документ з назвою «распоряжение «об ответственных по обеспечению пожарной безопасности в административных зданиях управления пенсионного фонда Харьковской области и его территориальных отделениях, а также на прилегающих территориях» зазначає ОСОБА_4 як відповідальну особу за кабінет №21;

-документ з назвою «штатное расписание» містить відомості «заместитель начальника управления ОСОБА_13 ».

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що вона під час тимчасової окупації Куп`янської громади російськими військовими вона працювала спеціалістом з призначення пенсій в Управлінні Пенсійного фонду, що був створений окупаційними органами влади у м. Куп`янську. Там працювала ОСОБА_4 , яка була заступником начальника до початку вересня 2022 року. Остання вела прийом громадян, у неї були у підпорядкуванні інші співробітники, окупаційна адміністрація надавала вказівки виплачувати пенсіонерам матеріальну допомогу, яка виплачувалася згідно складених в управлінні списків. Будь-які факти про примус по відношенню до ОСОБА_4 свідку не відомі.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що також вона під час тимчасової окупації Куп`янської громади російськими військовими працювала спеціалістом з призначення пенсій в Управлінні Пенсійного фонду, що був створений окупаційними органами влади у м. Куп`янську. ОСОБА_4 була заступником начальника управління з кінця червня або початку липня по вересень 2022 року. ОСОБА_4 контролювала прийом громадян, давала вказівки реєструвати заяви, приймала участь у нарадах, які проводилися в окупаційній адміністрації, заробітну плату працівники вказаного управління отримували в російських рублях.

Свідок ОСОБА_17 також у судовому засіданні пояснила, що вона під час тимчасової окупації Куп`янської громади російськими військовими працювала спеціалістом з призначення пенсій в Управлінні Пенсійного фонду, що був створений окупаційними органами влади у м. Куп`янську з червня 2022 року. ОСОБА_4 була заступником начальника вказаного управління. Працівники управління формували списки громадян, яким виплачували матеріальну допомогу. Безпосередньо ОСОБА_4 свідок не підпорядковувалась, тому чим остання займалася, детально свідку не відомо.

Надаючи оцінку показанням свідків суд вважає, що ці показання є послідовними, логічними, не мають суперечностей, узгоджуються між собою в частині тих подій, які свідки сприймали безпосередньо та з іншими доказами по даному кримінальному провадженню. Мотивів для обмови свідками обвинуваченої ОСОБА_4 не встановлено, всі свідчення надавалися під присягою, свідки не відмовилися від надання показань, попереджені про кримінальну відповідальність. З матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав вважати, що свідки, показання яких узгоджуються з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, оговорюють обвинувачену або є зацікавленими в результатах розгляду. Крім того, зазначені показання свідків відповідають письмовим доказам, наданими стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченої, що досліджені судом у судовому засіданні.

Таким чином, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, отже, їх показання підтверджують обставини, які підлягають доказуванню по даному кримінальному провадженню.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними, узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини та винуватість у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 Кримінального кодексу України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора, створеній на тимчасово окупованій території.

Документи, що є речовими доказами, пов`язані із адміністративно-господарською діяльністю незаконно створеного управління, у своїй сукупності повністю узгоджуються між собою та беззаперечно, поза розумним сумнівом свідчать про те, що ОСОБА_4 зайняла посаду «исполняющей обязанности заместителя начальника Управления пенсионного фонда Харьковской области» та вчиняла дії, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

На свідомий і добровільний характер дій обвинуваченої із зайняття посади, пов`язаної з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій та реалізації його функцій вказує безпосередньо характер таких дій, їх тривалість, активність, системність, послідовність та динаміка розвитку.

Вищезазначене є беззаперечним свідченням невимушеності її поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій. Крім того, воєнний напад рф на Україну, що почався 24.02.2022, окупація частини території Харківської області, зокрема міста Куп`янська та Куп`янського району, та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мали відкритий характер, а тому ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, працівником державної установи, з огляду на її достатній життєвий досвід, очевидно усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ознака добровільності, суд також враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст досліджених судом доказів, а також показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , допитаних в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасового окупованій території України у м. Куп`янськ, зайняла посаду «исполняющей обязанности заместителя начальника Управления пенсионного фонда Харьковской области», яке незаконно утворене окупаційною адміністрацією держави-агресора - добровільно, при цьому вона мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними.

Позиція сторони захисту щодо того, що у діях обвинуваченої відсутня така обов`язкова ознака складу злочину, як добровільність, є недоведеною, оскільки не узгоджується з дослідженими судом показаннями свідків та письмовими доказами. Докази того, що примушували до скоєння протиправних дій на тимчасово окупованій території, за встановлених вище судом обставин, відсутні. Правові підстави вважати, що встановлені обставини вчинення ОСОБА_4 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у суду відсутні. Лише самого факту добровільного зайняття посади, пов`язаної з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, цілком достатньо для кваліфікації дій за ст. 111-1 КК України, при цьому суспільна небезпечність таких дій є цілком очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень держави-агресора, оскільки саме така вертикаль загалом є основою функціонування державного механізму.

Отже, сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченої, її свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території та безпосередньої участі в реалізації рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.

З огляду на викладене, доводи захисника щодо відсутності в діях обвинуваченої ОСОБА_4 суб`єктивної та об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд досліджував дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, заміжня, має вищу освіту, станом на 24 лютого 2022 року обіймала посаду головного бухгалтера «Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство».

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд не встановив.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої, судом також не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинуваченою вчинено злочин, родовим об`єктом якого є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави. ОСОБА_4 , будучи до окупації працівником Дворічанського управління соціального захисту населення, маючи необхідні життєві навички та професійні знання, у тому числі в галузі української державності, будучи обізнаною про необхідність дотримання в професійній діяльності законів України, мала проявити високі моральні якості та дотриматися базової соціальної установки, суть якої полягає у готовності особистості свідомо приймати і відповідально виконувати закони та вимоги своєї держави. Натомість, вчиняючи злочин, обвинувачена діяла всупереч суспільним та державним інтересам.

З урахуванням викладеного, дотримуючись загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, принципів співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки, зважаючи на відсутність пом`якшуючих її покарання обставин, з урахуванням даних про її особу, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч.5 ст. 111-1 КК України, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю та без конфіскації належного їй майна.

При цьому, щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_4 обов`язкового додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України - позбавленням права займатися певною діяльністю, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.02.2022 у справі №344/16025/18, відповідно до якої, у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції та має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, суд призначає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах, а також в органах, що надають публічні послуги, та займатися фінансово-господарською діяльністю, що у свою чергу є фактичною конкретизацією обсягу застосованих обмежень, з чітким визначенням виду (роду) тієї діяльності, права займатися якою позбавляється обвинувачена.

Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме положенням статей 65-68 КК України, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої, його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, а також є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні судом не встановлено.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009).

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування нею покарання слід рахувати з часу її фактичного затримання.

Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2024 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах, а також в органах, що надають публічні послуги та займатися фінансово-господарською діяльністю строком на 10 (десять) років без конфіскації належного їй майна.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту її фактичного затримання.

Строк відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Обраний ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2024 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити незмінним.

Речові докази, а саме: документи з назвами: «распоряжение главы временной гражданской администрации Харьковской области №РГ080/20 «О выплате материальной помощи»; распоряжение и.о. начальника управления пенсионного фонда Харьковской области «Об организации работы в управлении пенсионного фонда Харьковской области в выходные дни №5»; положение о государственном учреждении- управлении пенсионного фонда Харьковской области; структура и штатная численность государственного учреждения- управления пенсионного фонда Харьковской области; распоряжение №33 «о выплате материальной помощи»; указ «о создании государственного учреждения- управления пенсионного фонда Харьковской области»; распоряжение №8 «об утверждении сотрудников сотрудников управления пенсионного фонда Харьковской области»; указ «об утверждении положения о государственном учреждении- управлении пенсионного фонда Харьковской области»; распоряжение №8 «об утверждении сотрудников управления пенсионного фонда Харьковской области»; распоряжение №15 «о премировании работников пенсионного фонда Харьковской области»; отчет о работе по принятым заявлениям и получении материальной помощи пенсионерам по Харьковской области ( 4 шт); служебная записка ( 5 шт); запрос №21 от 01.08.2022; распоряжение «об ответственных по обеспечению пожарной безопасности в административных зданиях управления пенсионного фонда Харьковской области и его территориальных отделениях, а также на прилегающих территориях»; запрос; штатное расписание– залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку вручити прокурору, захиснику негайно після його проголошення, ОСОБА_4 - не пізніше наступного дня після ухвалення цього судового рішення надіслати за місцем реєстрації.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини третьої статті 400 КПК України якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий ОСОБА_1