Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №646/761/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/761/25

№ провадження 2/646/1164/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

представник позивачки ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , представник ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 08 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції було зареєстровано шлюб.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 червня 2015 року шлюб між сторонами було розірвано.

На теперішній час ОСОБА_5 є повнолітньою, проте продовжує навчання у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» на першому курсі денної форми навчання за освітньою програмою «Маркетинг».

Позивачка здійснює оплату за навчання доньки кожного семестру у розмірі 15 235,00 гривень відповідно до договору № 2722 від 02 вересня 2024 року про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців.

Відповідач працює у 7 управлінні Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та отримує заробітну плату, тому, на переконання позивачки, має можливість надавати матеріальну допомогу та утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

З огляду на викладене позивачка просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» на першому курсі денної форми навчання за освітньою програмою «Маркетинг», у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення донькою 23 років, за умови продовження нею навчання.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова задоволено клопотання представника позивачки про виклик свідка; викликано у судове засідання у якості свідка ОСОБА_5 .

Засобами системи «Електронний суд» від представника позивачки адвоката Петренко О. М. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат, а саме: договору № 1 про надання юридичних послуг від 24 січня 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Петренко О. М., акта виконаних робіт від 14 травня 2025 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 8 від 24 січня 2025 року, а також, про стягнення зазначених судових витрат із відповідача.

До канцелярії суду від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення доказів, у якому останній зазначив, що доводи позивачки про проживання їхньої спільної доньки разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають дійсності з огляду на таке.

Позивачка, починаючи з кінця травня - початку червня 2024 року, проживає за межами міста Харкова разом зі своїм співмешканцем за адресою: АДРЕСА_2 .

За зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка фактично не проживає. Повнолітня донька ОСОБА_5 за зазначеною адресою проживає сама.

Відповідач проживає у цьому ж будинку, у іншій квартирі, тому, зазначає, що тривалий час не бачив позивачку за даною адресою.

Окрім того, відповідач посилався на те, що Червонозаводський районний суд м. Харкова в ухвалі від 08 листопада 2024 року у справі № 646/9250/23 про скасування судового наказу встановив факт утримання ним ОСОБА_1 та дітей, які станом на грудень 2023 року проживали разом. Відповідач забезпечував дітей грошовими коштами, що підтверджується квитанціями про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 із зазначенням цільового призначення платежу - сплата аліментів.

Після скасування судового наказу відповідач продовжив добровільно сплачувати аліменти у розмірі, необхідному для забезпечення та розвитку спільних дітей, а за необхідності додатково перераховував кошти на їхні потреби.

На теперішній час відповідач перераховує аліменти безпосередньо на особистий рахунок доньки, а також сплачує витрати на її навчання. Разом з тим, за твердженням відповідача, донька не зверталась до нього з проханням про надання додаткових коштів, зокрема, на оплату навчання.

Окрім того, відповідач просив суд урахувати, що на його утриманні перебувають його батьки та падчерка, а також він здійснює догляд за матір`ю дружини.

З огляду на викладене відповідач уважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова було задоволено заяву ОСОБА_3 про виклик свідків; викликано у судове засідання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

У судове засідання 30 липня 2026 року позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв/клопотань до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без їхньої участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06 лютого 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 червня 2015 року у справі № 646/2823/15-ц розірвано шлюб, укладений 08 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 1049.

02 вересня 2024 року між Національним технічним університетом «Харківський політехнічний університет» та ОСОБА_1 укладено договір № 2722 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців, для вступника вищої освіти ОСОБА_5 , 1 курсу БЕМ інституту, бакалавра денної форми навчання за освітньою програмою «Маркетинг».

Із змісту пункту 3.2. зазначеного договору встановлено, що загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 121 880,00 гривень. Вартість 1 семестру навчання становить 15 235,00 гривень.

Довідкою № 66-200/694, виданою 27 вересня 2024 року уповноваженою особою Національного технічного університету «Харківський політехнічних інститут», підтверджується, що ОСОБА_5 є студенткою першого курсу денної форми навчання, освітнього рівня «бакалавр», яка навчається за спеціальністю 075 «Маркетинг» за освітньою програмою «Маркетинг» групи БЕМ-924, Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу (БЕМ) Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», вищого навчального закладу IV рівня акредитації. ОСОБА_5 зарахована на перший курс денної форми навчання з 01.09.2024 згідно із наказом про зарахування № 1357 СТ від 12 серпня 2024 року. Форма сплати за навчання - контрактна. Термін навчання - 01.09.2024-30.06.2028.

Факт перерахування ОСОБА_3 грошових коштів на банківський рахунок своєї доньки ОСОБА_5 підтверджується платіжними інструкціями, а саме: № 4А3841227411D1264 від 26 січня 2025 року на суму 4 000,00 гривень; № Р24А3979051998D0766 від 27 лютого 2025 року на суму 4 500,00 гривень; № Р24А3979059315D4775 від 27 лютого 2025 року на суму 4 500,00 гривень; № Р24А4108460793D9309 від 27 березня 2025 року на суму 3 000,00 гривень; № Р24А4108456366D7160 від 27 березня 2025 року на суму 4 500,00 гривень; № 24А4181738777D6491 від 13 квітня 2025 року на суму 15 000,00 гривень; № Р24А4250957549D9825 від 29 квітня 2025 року на суму 3 000,00 гривень; № Р24А4250952678D1079 від 29 квітня 2025 року на суму 3 000,00 гривень.

Як встановлено із звіту про здійснені відрахування та виплати, складеного Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України, на виконання постанови від 19 березня 2024 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 74291767, у період із квітня 2024 року по січень 2025 року із заробітної плати ОСОБА_3 систематично здійснювались відрахування.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2024 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Червнозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2023 року задоволено; скасовано судовий наказ Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2023 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 05 грудня 2023 року та до досягнення старшою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стан здоров`я батька ОСОБА_13 , який, за твердженням відповідача, зумовлює необхідність несення витрат на його утримання, підтверджується листом лікаря ОСОБА_14 , адреса: АДРЕСА_3 .

18 травня 2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 18 травня 2024 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Як убачається з висновку щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю ОСОБА_17 № 71, складеного 15 січня 2025 року Департаментом служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із її матір`ю ОСОБА_17 .

Згідно із розрахунком заборгованості за виконавчим документом про стягнення з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_19 аліментів на утримання дітей - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 01 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_18 зі сплати аліментів за період з 24 травня 2024 року по 01 січня 2025 року становить 33 360,00 гривень.

З довідки № 169409 від 25 листопада 2024 року, складеної державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, встановлено, що ОСОБА_17 не отримувала аліментів з ОСОБА_18 за період з 24.05.2024 по 25.11.2024 згідно із судовим наказом № 641/3418/24, виданим 30 травня 2024 року Комінтернівським районним судом м. Харкова.

Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, складеним 26 вересня 2024 року комісією у складі керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Пісочинської селищної ради, начальника відділу соціального захисту населення Пісочинської селищної ради, начальника служби у справах дітей Пісочинської селищної ради, начальника відділу ЖКГ Пісочинської селищної ради, депутата Пісочинської селищної ради, встановлено факт здійснення ОСОБА_3 факту постійного догляду за матір`ю дружини ОСОБА_10 .

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримала вимоги позовної заяви та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог; зазначив суду, що позивачка на теперішній час не проживає разом із донькою, а мешкає у с. Пісочині разом із новою сім`єю; окрім того, він і після набуття донькою ОСОБА_21 повноліття продовжує їй фінансово допомагати, систематично перераховуючи кошти на картку доньки, також частково сплачує кошти на навчання.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що оплату за її навчання за контрактом здійснює мати. Точно не пам`ятає, приблизно з вересня 2023 року, коли батьки почали проживати окремо, батько сплачував аліменти місяця три. З січня, лютого 2025 року один раз перерахував гроші на навчання - 15000 гривень; також протягом трьох місяців перерахував 4500 гривень, 4500 гривень та 3000 гривень. Додала також, що зазначені кошти батько перерахував вже після подання матір`ю позовної заяви. Продукти харчування купують бабуся та мати. На запитання: «чи проживає ОСОБА_21 разом із матір`ю та її новою сім`єю?» ОСОБА_5 відповіла, що проживає не постійно.

Свідок ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , пояснив суду, що є другом дитинства відповідача та проживає на іншому поверсі від квартири позивачки; зі слів батьків ОСОБА_21 , йому відомо, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 ; бачив ОСОБА_21 у вересні 2025 року; позивачка ОСОБА_22 приїжджає та знову їде.

Свідок ОСОБА_11 , який є другом колишнього подружжя, проживає у с. Пісочині Харківського району Харківської області, пояснив суду, що періодично бачить ОСОБА_22 та її родину у с. Пісочині, ОСОБА_21 з ними не бачив; зі слів відповідача, він фінансово підтримує доньку ОСОБА_21 ; на запитання: «де проживає ОСОБА_21 ?» відповів: «наскільки мені відомо, з бабусею».

Свідок ОСОБА_10 , яка є родичкою відповідача з 2024 року, пояснила суду, що декілька разів бачила ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_5 ; проживає з нею у сусідньому під`їзді. Зазначила також, що проживає і у с. Пісочині поряд із позивачкою ОСОБА_22 , яку бачила у с. Пісочині разом із родиною декілька разів; ОСОБА_21 ніколи з ними не бачила. Також, зі слів ОСОБА_23 , він надає допомогу дочці.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, провадження № 61-16005св20, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно із статтею 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Як виснує Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, провадження № 61-16005св20, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17, провадження № 61-39201св18, згідно із яким на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов?язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

У визначенні розміру аліментів слід ураховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

З наведених вище положень законодавства та правових висновків Верховного Суду убачається, що виникнення у батьків обов`язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, пов`язується не лише з самим фактом досягнення дитиною повноліття та продовженням нею навчання, а з наявністю сукупності визначених законом юридичних фактів, зокрема, потребою повнолітньої дитини у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням та можливістю батьків надавати таку допомогу.

Разом з тим, положення статті 199 Сімейного кодексу України чітко визначають коло осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, сина, які продовжують навчання - таким правом наділений той із батьків, з ким проживає повнолітня дочка, син, які продовжують навчання.

Отже, право одного з батьків на звернення до суду з відповідним позовом Сімейний кодекс України пов`язує саме з фактом проживання повнолітньої дитини разом з цим із батьків.

З досліджених судом доказів у справі та встановлених відповідно ним обставин убачається, що ОСОБА_5 з позивачкою ОСОБА_1 не проживає.

Отже, позивачка не є тією особою, з якою проживає повнолітня дочка, яка продовжує навчання, тому, положення статті 199 Сімейного кодексу України щодо права такого з батьків на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки у даному випадку застосуванню не підлягають.

Водночас суд звертає увагу, що сама по собі відсутність у позивачки права на звернення до суду як у матері, з якою проживає повнолітня дочка, не позбавляє ОСОБА_5 права особисто звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки таке право прямо передбачене статтею 199 Сімейного кодексу України.

Окрім того, навіть за умови наявності у позивачки належного процесуального права на звернення до суду, для задоволення позову необхідним є встановлення передбаченої статтею 199 Сімейного кодексу України сукупності юридичних фактів, зокрема, потреби повнолітньої дочки у матеріальній допомозі саме у зв`язку з продовженням навчання.

Разом із тим, позивачкою не надано суду належних та достатніх доказів, які б дозволяли встановити фактичний розмір витрат, необхідних для утримання ОСОБА_5 у зв`язку з її навчанням, а також неможливість покриття таких витрат за рахунок її власних коштів та коштів, які надаються їй іншими членами сім`ї.

Сам факт навчання за контрактною формою та наявність плати за навчання безумовно свідчать про існування відповідних витрат, однак самі по собі не підтверджують наявності потреби повнолітньої дочки у матеріальній допомозі у конкретному розмірі, який просить стягнути позивачка.

Позивачкою не наведено конкретного розрахунку щомісячних витрат на утримання повнолітньої дочки, не надано доказів фактичного розміру витрат на харчування, проїзд, навчальні матеріали, проживання та інших витрат, безпосередньо пов`язаних із навчанням, які б свідчили про необхідність додаткового матеріального забезпечення саме за рахунок відповідача.

Сам по собі факт укладення договору про надання платної освітньої послуги та встановлення її вартості не є достатньою підставою для автоматичного покладення на одного з батьків обов`язку сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

При визначенні розміру такого утримання суд повинен ураховувати не лише вартість навчання, а й фактичні потреби повнолітньої дитини, можливість іншого з батьків брати участь у її утриманні, матеріальне становище обох батьків та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Оцінюючи можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, суд виходить із того, що відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів на повнолітню дочку суд має враховувати обставини, передбачені статтею 182 цього Кодексу, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

У даній справі судом встановлено, що відповідач має осіб, які перебувають на його утриманні, а саме батька, стан здоров`я якого, відповідно до наданих суду документів, потребує відповідних витрат та догляду.

Окрім того, актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 26 вересня 2024 року встановлено факт здійснення ОСОБА_3 постійного догляду за матір`ю дружини ОСОБА_10 .

Водночас судом встановлено, що відповідач не ухиляється від матеріальної підтримки своєї повнолітньої дочки. Навпаки, матеріалами справи підтверджується факт неодноразового перерахування ОСОБА_3 грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_5 .

Окрім того, як убачається зі звіту про здійснені відрахування та виплати, складеного Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України на виконання постанови від 19 березня 2024 року у межах виконавчого провадження № 74291767, у період із квітня 2024 року по січень 2025 року із заробітної плати ОСОБА_3 систематично здійснювались відрахування.

Отже, доводи про те, що відповідач не бере участі в матеріальному забезпеченні доньки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Навпаки, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач здійснює матеріальну підтримку ОСОБА_5 шляхом безпосереднього перерахування їй грошових коштів.

Отже, судом встановлено, що матеріальне забезпечення повнолітньої дочки фактично здійснюється обома батьками.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено наявності в сукупності всіх передбачених статтею 199 Сімейного кодексу України юридичних фактів, необхідних для покладення на відповідача обов`язку зі сплати аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Зокрема, позивачка не є тим із батьків, з ким проживає повнолітня дочка, а отже, не належить до визначеного законом кола осіб, які мають право звертатися з відповідним позовом у такому статусі; не доведено конкретного обсягу матеріальної потреби ОСОБА_5 у зв`язку з навчанням та необхідності її додаткового матеріального забезпечення саме за рахунок відповідача; не доведено також, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому без істотного погіршення власного матеріального становища та з урахуванням наявних у нього інших обов`язків з утримання сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними та достатніми доказами, а встановлені під час судового розгляду фактичні обставини не дають правових підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати аліментів на утримання повнолітньої дочки у заявленому позивачкою розмірі, тому, позовна заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі, сплачені позивачкою судові витрати по справі залишаються за нею.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 до досягнення ОСОБА_5 23 років - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2026 року.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефона: НОМЕР_4 ;

Представник позивачки: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 ; номер телефона: НОМЕР_6 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ; номер телефона: НОМЕР_8 ;

Представник відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_8 ; номер телефона: НОМЕР_10 .

Суддя О. В. Іщенко