Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 13 серпня 2026 р.
Справа: №343/1830/26
Суддя: Монташевич С. М.
Справа №: 343/1830/26
Провадження №: 3/343/400/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., за участю секретаря Шикор Г.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, який має двоє неповнолітніх дітей, працює в ТОВ "Мілвуд", не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
І. Опис обставин, які встановив суд під час розгляду справи:
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру відносно дружини, що спричинило емоційну невпевненість та завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілої.
Правопорушення вчинив за таких обставин.
09 серпня 2026 року близько 18 год ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював в її сторону погрози, нецензурну лексику, чим спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої.
ІІ. Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнав та пояснив, що вчинив правопорушення при викладених у протоколі обставинах, кається у вчиненому, просить суворо не карати.
ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:
крім визнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами та відеозаписами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 737117 від 09.08.2026, в якому викладена суть поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У протоколі наявні відмітки про відмову від надання пояснень та від отримання його копії (а.с. 1). Копію протоколу направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням, про що свідчить відповідний супровідний лист (а.с. 2);
- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, згідно з яким 09.08.2026 о 18:04 год зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її чоловік в стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання вчиняє домашнє насильство в сім`ї (а.с. 3);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.08.2026, в якому зазначено, що від ОСОБА_2 прийнято заяву про те, що 09.08.2026 її чоловік ОСОБА_1 вчинив конфлікт, під час якого шарпав за одяг, висловлювався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою (а.с. 4-5);
- поясненнями ОСОБА_2 від 09.08.2026, в яких остання вказала, що 09.08.2026 біля 18 год її чоловік ОСОБА_1 , прийшовши додому, почав виганяти її з будинку, виражався нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг (а.с. 6);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як середній (а.с. 7);
- даними із DVD-R диску із написом "Дрешер" (а.с. 10), на якому на нагрудну бодікамеру зафіксовано як 09.08.2026 поліцейські прибувають на місце події, де на вулиці їх зустрічає ОСОБА_1 , якого запрошують в службовий автомобіль для спілкування, а в будинку перебуває потерпіла, яка вказує, що її чоловік вчиняє щодо неї домашнє насильство, надає пояснення. У присутності потерпілої та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поліцейський складає адмінматеріали. ОСОБА_1 від дачі пояснень відмовляється.
Вказані вище докази є такими, що доповнюють один одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом, та не викликають сумніву в суду. Долучений рапорт поліцейського, зміст якого описаний вище, які хоч і не є безпосереднім доказами винуватості, однак його дані узгоджуються з іншими доказами та засвідчують правомірність дій працівників поліції щодо фіксування події, що сталася, та встановлення обставин вчинення правопорушення.
V. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Даний Закон передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії психологічного характеру відносно своєї дружини, що спричинило емоційну невпевненість та завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілої.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, те, що він працює, має на утриманні двох дітей.
Обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є визнання вини.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , у протоколі не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд уважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення.
V. Розподіл судових витрат:
відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: С.М.Монташевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua