Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №938/1046/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1046/26

Провадження № 2-а/938/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

за участю: секретаря судового засідання Александрової А.О.

представника позивача - адвоката Науменко В.В., який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання постанови протиправною, її скасування та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Науменко В.В., звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання постанови № R591552 від 24.06.2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень протиправною, її скасування, та закриття провадження у справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що 24.06.2026 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесена відносно позивача постанова № R591552 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що позивач, начебто, порушив правила військового обліку, а саме не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначена повістка позивачу не вручалася, на військовому обліку він постійно перебував у ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого мешкання. Яким чином позивач став рахуватися за ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому не відомо. Таких заяв про зміну реєстрації до органів ТЦК він не подавав. Вказана постанова №R591552 від 24.06.2026 року не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню. Постанова не відповідає ст.283 КУпАП та вимогам адміністративного законодавства, оскільки за порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність за ст.210 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно позивача не складався. Копію вказаного протоколу йому взагалі не надали. Про дату та час розгляду справи позивача ніхто не повідомляв, і йому не було відомо, що справа стосовно нього про притягнення до адміністративної відповідальності буде розглядатися 24.06.2026 року. Справа у його присутності не розглядалася, чим грубо порушено право на захист від необґрунтованого обвинувачення. Крім того, у десятиденний строк вказана постанова позивачу не була вручена, чим грубо порушено право на оскарження необґрунтованої постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Лише через мобільний додаток «Резерв+» позивачу стало відомо про винесення вказаної постанови. Адвоката також не допустили до участі в розгляді справи, чим грубо були порушені права позивача на захист від необґрунтованого обвинувачення. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянув тво. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , який наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень відносно позивача. Дана постанова поштою позивачу не направлялася. Зокрема, у постанові у справі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, без поважної причини не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, визначений повісткою, для уточнення даних. Разом з цим не зазначено, за якою саме повісткою та ким вона видана і чи одержана у належний спосіб позивачем, також не зазначено, які саме облікові дані військовозобов`язаного відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, не було оновлено чи уточнено, чи які невідповідності було виявлено, і які можливо чи не можливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами тощо. ОСОБА_1 уточнив свої дані через Центр надання адміністративних послуг. Крім того, проходив військово-лікарську комісію, проходження якої завершив 17.06.2026 року. Тому необхідності явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 не було. Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок «Резерв+» надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг. Також на час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_4 не встановлено даних про направлення повістки на адресу позивача, доказів обізнаності позивача щодо наявності поштового відправлення, тобто відповідач в постанові не навів даних про належне оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Таким чином, оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ним не було порушено абз. 1 ч.1 та абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а оскаржувану постанову залишити без змін. Відзив обгрунтовно тим, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є громадянином України, а відтак користується правами та несе обов`язки згідно Конституції України. Позивач, будучи військовозобов`язаним, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 до 21.00 год. згідно з повісткою № 7928243 від 17.06.2026 року. Надалі 24.06.2026 року відносно позивача було винесено постанову № R591522 від 24.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, оскільки від позивача надійшла заява в електронній формі, в якій він повідомив про допущене порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Позивач визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав добровільну згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Таким чином, позивач виявив намір як свідомий громадянин понести відповідальність та скористатися правом на сплату адміністративного штрафу у розмірі 50 відсотків розміру штрафу у разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили. Крім того, позивач одразу був виключений зі списків осіб, що підлягають доставленню для складання адміністративного протоколу. Позивач був ознайомлений зі змістом постанови № R591552 від 24.06.2026 року, шляхом надсилання постанови в електронній формі через застосунок «Резерв+». З огляду на викладене протокол про адміністративне правопорушення не складався, матеріали справи в паперовій формі не формувалися. За таких обставин, рішення у даній справі (винесення постанови № R591552 від 24.06.2026 року) приймалося за відсутності позивача, який був належним чином поінформований. Неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за наявності належного повідомлення свідчить про умисне невиконання встановленого законом обов`язку. Крім того, позивач не надав жодного доказу існування об`єктивних перешкод для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 , що відповідно до вимог ст. 77 КАС покладає на нього обов`язок доказування таких обставин. Особливої уваги заслуговує та обставина, що позивач власноруч ініціював процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності шляхом подання відповідної електронної заяви, в якій визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та висловив згоду на розгляд справи без його участі. Лише після цього уповноваженою посадовою особою було прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення. За таких обставин доводи позивача про порушення процедури та строків є взаємовиключними з його власною процесуальною поведінкою. Окремо наголошуємо, що уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_6 , діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жодних протиправних дій перелічених у позовній заяві позивача не вчинялося.

Від представника позивача до суду поступила відповідь на відзив, в якому він вказав, що не погоджується з поданим відповідачем відзивом, просив визнати постанову № R591552 від 24.06.2026 року протиправною та скасувати її, а провадження в справі закрити. Станом до 12.06.2026 року ОСОБА_1 як військовозобов`язаний постійно перебував на військовому обліку за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 . До теперішнього часу свого місця проживання та реєстрації не змінював, зареєстрований і проживає в с.Катеринівка Лозівського району Харківської області. Повістку № 7928243 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв`язку йому ніхто не направляв, тому йому було невідомо про винесення вказаної повістки. Враховуючи той факт, що він постійно перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , не зрозуміло, з яких підстав йому необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, відповідно до військово-облікового документу, який долучений до матеріалів справи, ОСОБА_1 17.06.2026 року, проходив військово-лікарську комісію, відповідно до якої визнаний придатним до військової служби. Таким чином, незрозумілим є твердження ІНФОРМАЦІЯ_6 , що він не з`явився за повісткою до 21.00 години 17.06.2026 року. Як підтверджено матеріалами справи, повістки на медичний огляд (проходження ВЛК) на ім`я позивача вручено не було. Постанова також не містить обставин щодо вручення та отримання повістки на проходження ВЛК, належного направлення на проходження ОСОБА_1 . Відповідно до обставин справи, 17.06.2026 року ОСОБА_1 був супроводжений для проходження військово - лікарської комісії. Від проходження військово-лікарської комісії відмовлявся, оскільки бажав пройти ВЛК за місцем перебування на військовому обліку із наданням медичних виписок. Чинним законодавством встановлено імперативний обов`язок перед походженням військово-лікарської комісії надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну документацію, яка стосується стану його здоров`я, у тому числі медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о. Вищезазначене положення чинного законодавства об`єктивно не може бути дотримано особою, оскільки коли медичний огляд слідує одразу після доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це свідчить про ненадання йому достатньої кількості часу для збору та підготовки медичної документації, яку неможливо носити з собою на постійній основі, не маючи попередньої інформації щодо необхідності її термінового пред`явлення в межах військово-лікарської комісії. Таким чином, проходженню особою військово-лікарської комісії має обов`язково слідувати вручення йому відповідної повістки на таку дату, з метою надання часу належним чином звернутися до лікаря для отримання медичної карти амбулаторного хворого формою № 025/о, а також підготувати та зібрати виписки з медичної документації тощо. Повістка № 7928243 ОСОБА_1 не вручалася. На військовому обліку він постійно перебував у ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого мешкання.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задоволити з підстав наведених у ньому та у відповіді на відзив.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ІНФОРМАЦІЯ_8 у відзиві на позовну заяву вказав про розгляд справи за відсутності представника.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч.3 ст.268 КАС України).

Згідно зі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до такого висновку.

У ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, уповноважені особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки мають право складатипостанови про правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

Відповідачем до відзиву на позов до суду надано:

- копію електронної заяви від імені ОСОБА_1 , поданої на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що ним повідомляється про визнання факту допущення порушення законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибуття за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства, відповідальність за ці дії передбачена ст. 210-1 КУпАП, про визнання факту вчинення правопорушення та згода на притягнення його до адміністративної відповідальності, також у заяві зазначено, що дата та час накладення кваліфікованого підпису 09.17.57 годин 22.06.2026 року; одночасно відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердженння того, що ця заява підписана КЕПом заявника;

- постанову №R591552 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 24.06.2026 року, з якої вбачається, що тво. начальника Тепляков І.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 , від якого 22.06.2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста поступило повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку, установив: за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, внаслідок чого на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень із зазначенням про набрання постановою законної сили 04.07.2026 року.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у відзиві на позовну заяву посилається на те, що правопорушник визнав факт вчинення правопорушення подавши заяву в електронній формі через застосунок «Резерв +» про добровільну згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Внаслідок чого протокол про адміністратвине правопорушення не складався та матеріали справи в паперовій формі не формувалися.

Дійсно статтею 279-9 КУпАП передбачено розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до долученої ІНФОРМАЦІЯ_9 заяви ОСОБА_1 від 22.06.2026 року, адреса місця проживання якого АДРЕСА_1 , її подано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що заявником допущено порушення законодавста про оборону, мобілізаційну підготовку, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП.

Із аналізу ст. 279-9 КУпАП вбачається, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, зі заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Матеріали справи не місять інформації про те, що ОСОБА_1 , адреса місця проживання якого АДРЕСА_1 , перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Крім того, хоча у заяві зазначено дата та час накладення кваліфікованого підпису 09.17.57 годин 22.06.2026 року, однак відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердженння того, що ця заява підписана кваліфікованим електронним підписом заявника.

Також, як вбачається змісту оскаржуваної постанова №R591552 від 24.06.2026 року вона складена тво. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яким встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Положеннями ч.1. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.

Відповідно до п.28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно з п.31 Порядку, повістки мають право вручати, зокрема представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Відповідно до п.36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

У п. 41 Порядку закріплено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці. Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 належним чином оповіщений або отримав повістку про його виклик до ТЦК та СП, йому було відомо про необхідність явки до ТЦК таСП на певну дату і час. Вказаних доказів також не отримано і під час розгляду справи.

Положенням ст. 283 КУпАП, визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУпАП настає за за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до оскаржуваної постанови дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, однак в суті обвинувачення відсутня кваліфікуюча ознака правопорушення щодо вчинення правопорушення в особливий період.

Відповідно до норм КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

У ч. 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За наведених обставин, позов слід задовольнити та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №R591552 від 24.06.2026 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити

Керуючись ст. ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання постанови протиправною, її скасування та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову №R591552 в справі про адміністративне правопорушення від 24.06.2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУПАП на ОСОБА_1 в вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Наталія ЧЕКАН