Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №205/2137/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/2137/26

Номер провадження3/205/895/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2026 року о 11 годині 43 хвилин, ОСОБА_1 , рухаючись по вулиці Кропивницького, біля будинку № 43 у місті Дніпрі, повторно протягом року, керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

17 березня 2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що працівниками поліції щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574984 від 25 січня 2026 року за частиною другою статті 130 КУпАП, відповідно до якого він нібито керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, що, на його думку, не відповідає фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 посилається на відсутність у матеріалах справи відеозапису, який би підтверджував наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та факт керування транспортним засобом у такому стані. Вважає, що відсутність належних доказів унеможливлює встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, у клопотанні зазначено, що під час складання протоколу працівники поліції не роз`яснили йому належним чином його права, а також порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. На думку ОСОБА_1 , йому не було роз`яснено порядок проведення огляду та можливість проведення медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Також ОСОБА_1 зазначає, що з матеріалів справи не вбачається належного роз`яснення йому права на проходження огляду у закладі охорони здоров`я, а також відсутні докази його направлення до такого закладу. При цьому матеріали справи, на його думку, не містять направлення на медичний огляд, акта медичного огляду або відмови від його проходження. Зазначає, що огляд було проведено лише на місці із використанням технічного засобу, без забезпечення альтернативного способу перевірки результату

Окремо у клопотанні звернуто увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574984 від 25 січня 2026 року та матеріалах справи відсутні відомості про модель, серію та номер технічного засобу, за допомогою якого здійснювався відеозапис. У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважає, що такий відеозапис не може бути визнаний належним та допустимим доказом.

Також ОСОБА_1 зазначає про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо притягнення його раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, що, на його думку, має значення для вирішення питання щодо наявності або відсутності повторності вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, у клопотанні зазначено, що працівником патрульної поліції не було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, а вимога про пред`явлення документів була висунута без зазначення відповідної причини. У зв`язку з цим ОСОБА_1 посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.

Також ОСОБА_1 звертає увагу на те, що направлення на медичний огляд, яке міститься у матеріалах справи, на його думку, оформлено неналежним чином, оскільки не містить підпису поліцейського, який його склав. Вважає, що зазначена обставина ставить під сумнів достовірність та допустимість цього документа як доказу.

08 квітня 2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі у зв`язку з його перебуванням на військовій службі у Збройних Силах України. У клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що був мобілізований та проходить військову службу, у зв`язку з чим не має можливості прибути в судове засідання та брати участь у подальшому розгляді справи, оскільки виконує завдання на ділянці державного кордону та не має можливості залишити місце служби або отримати відпустку. ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з інкримінованим йому правопорушенням та бажає особисто брати участь у розгляді справи, дослідженні доказів, допиті свідків і особи, яка склала протокол, а також надавати пояснення. Посилаючись на положення статті 268 КУпАП, статті 335 КПК України, практику ЄСПЛ та запровадження в Україні воєнного стану, просив зупинити провадження у справі до його звільнення з військової служби або закінчення воєнного стану.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Мороз В.Ю. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, аналогічні викладеним у клопотанні від 17 березня 2026 року.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 від 08 квітня 2026 року про зупинення провадження у справі.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи та реалізує своє право на захист, зокрема користується правовою допомогою захисника – адвоката Мороза В.Ю., який бере участь у судових засіданнях, висловлює позицію сторони захисту, заявляє клопотання та надає відповідні пояснення. Крім того, ОСОБА_1 має можливість реалізовувати свої процесуальні права шляхом подання до суду письмових пояснень, заперечень, клопотань та інших документів, а також надавати докази на підтвердження своєї позиції. За таких обставин суд не вбачає, що перебування ОСОБА_1 на військовій службі саме по собі унеможливлює реалізацію ним права на захист та участь у розгляді справи. При цьому суд враховує необхідність дотримання встановлених статтею 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення. Враховуючи викладене, суд не знаходить достатніх підстав для зупинення провадження у справі та вважає клопотання ОСОБА_1 від 08 квітня 2026 року таким, що задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутність ОСОБА_1 у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за повторне протягом року керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за наявності законної вимоги працівника поліції є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Для встановлення складу такого правопорушення суду необхідно встановити факт керування транспортним засобом, наявність законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду та факт відмови водія від його проходження

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні досліджено письмові докази у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574984 від 25 січня 2026 року, складений відповідно до вимог статті 256 КУпАП; рапорт працівника поліції; направлення водія транспортного засобу на огляд; картку обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 постановою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 вересня 2025 року за адміністративним протоколом серії ЕПР1 № 341838 від 26 травня 2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівників поліції.

Судом досліджено відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора Управління патрульної поліції в м. Дніпрі, на якому зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу та подальшого оформлення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574984.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що працівником поліції було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , та повідомлено останньому причину зупинки, а саме не ввімкнення покажчика повороту під час перестроювання. Під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 повідомив, що йому відомо про позбавлення права керування транспортними засобами, тобто був обізнаний про наявність відповідного обмеження щодо права керування. У подальшому працівником поліції у ОСОБА_1 було виявлено та озвучено ознаки, які, на думку поліцейського, свідчили про можливе перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, при цьому працівником поліції йому було роз`яснено порядок проведення огляду та наслідки відмови від його проходження. Незважаючи на роз`яснення працівника поліції, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

Досліджений судом відеозапис фіксує послідовність подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , повідомлення йому причини зупинки транспортного засобу, озвучення виявлених ознак наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти відповідний огляд та відмову ОСОБА_1 від його проходження.

Таким чином, відеозапис узгоджується з відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, повідомлення йому працівником поліції про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти відповідний огляд та відмову від його проходження.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 , викладені у клопотанні від 17 березня 2026 року, про відсутність належних доказів факту керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Отже, для кваліфікації дій за цією ознакою не вимагається встановлення фактичного стану наркотичного сп`яніння шляхом проведення медичного огляду, оскільки юридично значущою обставиною є саме факт відмови водія від проходження огляду на законну вимогу поліцейського.

Доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції йому не було роз`яснено порядок проходження огляду та наслідки відмови від нього, спростовуються дослідженим судом відеозаписом. Із нього вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд та повідомив про наслідки відмови від його проходження. При цьому ОСОБА_1 після отримання відповідної пропозиції свідомо відмовився від проходження огляду.

Не знаходять свого підтвердження і доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не було забезпечено можливості пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Відмова особи від проходження огляду, зафіксована у встановленому порядку, порядок огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння регулюється спеціальною Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у матеріалах справи відомостей про модель, серію та номер технічного засобу відеозапису також не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574984 від 25 січня 2026 року та рапорту працівника поліції, у зазначених документах містяться відомості про технічні засоби відеозапису, а саме № 475557 та № 473363. Крім того, зазначені відеозаписи були досліджені судом безпосередньо. Їх зміст узгоджується з іншими доказами у справі та містить відомості щодо обставин зупинки транспортного засобу, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, пропозиції пройти огляд та відмови від його проходження. За таких обставин твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо технічних засобів відеозапису спростовується матеріалами справи..

Щодо посилань ОСОБА_1 на відсутність відомостей про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що такі доводи спростовуються наявною у матеріалах справи карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначене рішення прийнято менш ніж за рік до події, яка є предметом розгляду у цій справі, що має значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначав, що наявна у матеріалах справи картка обліку адміністративного правопорушення сама по собі не є належним підтвердженням факту повторного вчинення адміністративного правопорушення протягом року.

Суд погоджується з тим, що сама по собі картка обліку адміністративного правопорушення не є рішенням суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності та не може підміняти собою відповідну постанову суду. Разом із тим, зазначена картка містить відомості про постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказані відомості судом перевірено, а факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підтверджується відповідною постановою суду, яка набрала законної сили.

Посилання ОСОБА_1 на те, що працівником поліції не було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, також не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом під час дослідження відеозапису. Як убачається з відеозапису, причину зупинки, а саме не ввімкнення покажчика повороту під час перестроювання, працівником поліції було повідомлено.

Таким чином, доводи, викладені ОСОБА_1 у клопотанні від 17 березня 2026 року, суд вважає такими, що не спростовують сукупності доказів, наявних у матеріалах справи, та не дають підстав для висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд виходить із того, що протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції, направлення на огляд, відомості про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відеозапис із нагрудного відеореєстратора узгоджуються між собою щодо істотних обставин події. Сукупність зазначених доказів є достатньою для висновку про те, що 25 січня 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, щодо нього працівником поліції була висунута законна вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак від проходження такого огляду він відмовився.

Отже, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд виходить з такого.

За положеннями ст. 33 КУпАП адміністративне стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність відповідно до ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строк притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, обставин справи та відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Оскільки санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає оплатне вилучення транспортного засобу, який перебуває у приватній власності порушника, а відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574984 від 25.01.2026 року транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , суд вважає за можливе не застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ч. 2 ст. 130 КУпАП України, керуючись ст.ст. 8, 33, 36,40-1, 280, 282, 283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Про сплату штрафу правопорушник зобов`язаний повідомити суд шляхом надання відповідних платіжних документів (квитанцій).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.

Суддя: Шиян В.В.