Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №176/3181/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №176/3181/26

Суддя: Павловська І. А.

справа №176/3181/26

провадження №1-кп/176/555/26

В И Р О К

Іменем України

05 серпня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сусумак Російської Федерації, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків — НОМЕР_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 липня 2026 року за № 12026046220000040,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи батьком, маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), достовірно знаючи, що відповідно до виконавчого листа Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області № 176/653/17 від 19.06.2017 він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їх малолітнього сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а саме з 05 травня 2017 року до 07 квітня 2033 року, умисно ухилився від їх сплати.

Постановою головного державного виконавця Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 07.06.2024 відкрито виконавче провадження № 75243341 з виконання виконавчого листа № 176/653/17 від 19.06.2017 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після відкриття виконавчого провадження ОСОБА_3 неодноразово запрошувався до Жовтоводського-П`ятихатського відділу ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для вирішення питання щодо сплати аліментів. ОСОБА_3 направлялись розрахунки заборгованості зі сплати аліментів.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про свій обов`язок сплачувати аліменти та виконувати виконавчий лист Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.06.2017, будучи працездатним, офіційно не працевлаштувався, інших заходів для виконання рішення суду в період із 07.06.2024 по 31.03.2026 не вживав, доходи від тимчасових заробітків не декларував, про джерела доходів державного виконавця не повідомляв, тобто добровільно рішення суду не виконував та, таким чином, умисно злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

Таким чином, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи ухилитись від сплати аліментів, систематично і наполегливо не сплачував кошти на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості за період із 07.06.2024 по 31.03.2026 у сумі 95 770 грн 00 коп., що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

За викладених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Згідно зі змістом письмової заяви, складеної у присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, висловив згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомився з обмеженнями права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та вказав, що згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Крім того, до обвинувального акта долучено письмову заяву законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 про те, що вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, а також заяву законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Проаналізувавши викладене, дослідивши обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а саме у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості, особу винного, його характеристику, сімейний стан та фактичні обставини провадження.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При цьому суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання, зазначену в обвинувальному акті обставину – вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачених частиною першою цієї статті, є ознакою кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її як обставину, що обтяжує покарання.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання малолітнього сина – ОСОБА_5 , тобто саме невиконання обов`язку щодо утримання дитини є предметом кримінально-правової оцінки за ч. 1 ст. 164 КК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що додаткове врахування як обставини, що обтяжує покарання, факту малолітнього віку дитини, на утримання якої обвинувачений зобов`язаний сплачувати аліменти, призведе до подвійного врахування одних і тих самих фактичних обставин кримінального правопорушення при вирішенні питання про покарання.

За таких обставин суд не визнає вказану в обвинувальному акті обставину такою, що обтяжує покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, раніше не судимий.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді одного року обмеження волі.

При цьому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на іспитовий строк 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Кримінальним правопорушенням спричинено матеріальну шкоду малолітньому потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 95 770 грн 00 коп.

Цивільний позов заявлений не був.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua