Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №212/9046/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/9046/26

3/212/1359/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дехта Р.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 травня 2026 року о 00 годинні 24 хвилин керував транспортним засобом марки «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Електрозаводська, біля будинку № 31 в Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Від проходження медичного огляду в медичному закладі КЗ КПЛПД ДОР відмовився в повному обсязі, для встановлення стану сп`яніння, вчиняв дії щодо ухилення проходження медичного огляду, не надав біологічний матеріал сечу, що підтверджується висновком лікаря нарколога 584 від 29.05.2026. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення не з`явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представником ОСОБА_1 , адвокатом Заборським О.В. подано до суду заяву про зупинення розгляду справи, посилаючись на те, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що відповідно до ст.335 КПК України, є підставою для зупинення судового провадження до закінчення його перебування на військовій службі.

Суддя, розглянувши подане клопотання, приходить до такого висновку.

Представник Шулякіна О.С. у своєму клопотанні посилається на норми КПК України щодо зупинення провадження у справі, оскільки нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ за ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Також необхідно зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Водночас, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою при розгляді даної справи, та мав процесуальну можливість подати суду пояснення, клопотання та докази, про що свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, військовослужбовець ОСОБА_1 не позбавлений можливості захищати свої права у передбачений законний спосіб. Відтак вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Адвокат Заборський О.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 надав суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в тому числі передбачена і за керування транспортними засобами особами під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 678343 від 29.05.2026р.; - направленням на медичний огляд водія; - висновком щодо результатів медичного огляду № 584 від 29.05.2026 року, де зазначено: Діагноз – не пройшов медичний огляд у встановленому законом порядку; - рапортом інспектора поліції; - довідкою облікових даних; відеозаписами з бодікамер працівників поліції.

З огляду на викладене, суддя вважає, що ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду, оскільки не здав сечу для проведення аналізу. Дані обставини також встановлені у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння № 584 від 29.05.2026 року лікаря.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він фізично не зміг здати сечу на аналіз, є способом його захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення, тому його посилання в цій частині суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння шляхом здачі біологічного матеріалу - сечі. Однак, останній від здачі біологічного матеріалу відмовився, мотивуючи відсутністю фізіологічної потреби. Таким чином, ОСОБА_1 фактично ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 надавався час здати біологічне середовище – сечу, а саме одна година.

Тобто водію медичним співробітником надавався період часу впродовж години, протягом якого він повинен був здати біологічні середовища.

Загально-правовий принцип розумності строків передбачає, що певна дія повинна бути зроблена протягом розумного строку. Суб`єктом, який вирішує питання щодо розумності строку проведення певної дії, є особа, яка її проводить.

З огляду на обставини справи, вважаю що лікар-нарколог, який проводив медичний огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , повинен був самостійно визначати розумний строк, протягом якого обстежувана особа має виконати дії для реалізації положень Інструкції № 1452/735 в частині збору біологічного середовища для лабораторного дослідження.

Даний висновок підтверджується зокрема тим, що вищевказана Інструкція не містить правового регулювання процедури медичного огляду в частині фіксування часу, необхідного для здачі біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження.

За таких підстав, вважаю, що дії працівника медичного закладу охорони здоров`я відповідали положенням закону та були проведені з урахуванням медичної специфіки обстеження осіб на стан сп`яніння.

Враховуючи, що як лікарем-наркологом так і поліцейськими було підтверджено реальну об`єктивну можливість ОСОБА_1 пройти медичний огляд у повному об`ємі, а також в законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов`язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав, дії лікаря-нарколога та поліцейських в даній ситуації є законними та обґрунтованими, ОСОБА_1 було надано достатньо часу для здачі аналізу.

З урахуванням вказаних вище обставин, суддя вважає, що у ОСОБА_1 не було підстав в умовах медичного закладу, не здати біологічний зразок у вигляді сечі для проведення відповідного огляду на факт вживання наркотичних речовин, виходячи з фізіологічних властивостей людського організму і для цього йому було надано достатньо часу.

Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

Суддя вважає, що надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та адвокат не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

При призначенні покарання суддя враховує фактичні обставини справи, дані про особу порушника, і вважає, що можливо призначити стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 24, 130, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Р. В. Дехта