Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №496/2070/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2070/26

Провадження № 3/496/1001/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

05.03.2026 року о 17:15 год. в с. Дачне, по трасі Київ-Одеса, 452 км, Одеського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився під відеозапис.

Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом неодноразово викликався у судові засідання ОСОБА_1 27.03.2026 року, 30.04.2026 року, 04.06.2026 року, 16.07.2026 року, 22.07.2026 року та 29.07.2026 року, а також його представник адвокат Сидорук Р.А., шляхом телефонограми та повідомленням у додатку «Viber».

14.07.2026 року від адвоката Сидорук Р.А. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з наступних підстав, а саме: притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у частині відмови від проходження огляду має бути не формальним записом про відмову, а відмова повинна бути чіткою, однозначною, добровільною, усвідомленою та відбуватися після належної і зрозумілої пропозиції пройти огляд саме в установленому законом порядку. При цьому, посилається, що на відеозаписі ОСОБА_1 спочатку (06:50 хв. – 07:40 хв.) не заперечував пройти огляд та висловив готовність проїхати до медичного закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду. Однак, під час розмови із поліцейським, у водія ОСОБА_1 сформувалось уявлення, що відмова від проходження медичного огляду є способом уникнення від негайного відсторонення у керуванні транспортним засобом та подальшого продовження руху. А тому, зафіксована у протоколі відмова не може розцінюватися як чітке, добровільне та усвідомлене ухилення від проходження огляду в установленому порядку. Також, адвокат Сидорук Р.А. акцентує увагу, що відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння. Однак, ОСОБА_1 , після складання адміністративного протоколу, було відпущено і він продовжив рух на транспортному засобі, а тому, у сукупності з іншими доказами, ставить під сумнів послідовність та переконливість позиції органу поліції щодо наявності реальних підстав вважати ОСОБА_1 таким, що перебував у стані наркотичного сп`яніння. Враховуючи викладене, адвокат просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До судового засідання 29.07.2026 року адвокат Сидорук Р.А. та ОСОБА_1 не з`явились, про причини не явки суд не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи від них не надходило.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що особа зобов`язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).

Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи (при цьому, звертає увагу на те, що клопотань про відкладення розгляду справи від адвоката Сидорук Р.В. та ОСОБА_1 не надходило), і вважає можливим здійснити судовий розгляд у відсутності адвоката Сидорук Р.В. та ОСОБА_1 на підставі наявних у матеріалах доказів.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд, ставиться критично до позиції адвоката Сидорука Р.В. про те, що у діях ОСОБА_1 неможливо дійти висновку про наявність саме складу адміністративного правопорушення у формі умисної, усвідомленої відмови від проходження огляду в установленому законом порядку, а тому просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, незалежно від того, чи перебуває у стані сп`яніння чи під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій ОСОБА_1 , у якого поліцейські виявили ознаки наркотичного сп`яніння, відмовився виконувати вимоги п. 2.5 ПДР України, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння наступає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебував водій у такому стані, керуючи транспортним засобом.

Доводи адвоката Сидорука Р.В. про порушення вимог ст. 266 КУпАП є безпідставними, оскільки огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою водія від такого огляду, саме тому останній не був відсторонений від права керування транспортним засобом.

У даному випадку водій ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, і таке порушення містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, за змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особи, яка керує транспортним засобом, наступає незалежно від того, чи перебувала ця особа у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом, а чи лише мала ознаки сп`яніння.

Переконання адвоката Сидорука Р.В. про те, що ОСОБА_1 нібито бажав пройти медичний огляд, але, через роз`яснення поліції, водій створив для себе уявлення про можливе уникнення від негайного відсторонення від керування транспортним засобом та продовження руху, якщо відмовиться від медичного огляду – суд до уваги не бере, оскільки вказане твердження не підтверджується будь-якими доказами, а те, що ОСОБА_1 невірно сприйняв діалог із поліцейськими, то це є його особистим внутрішнім мисленням, яке його не виправдовує та не звільняє від відповідальності.

Також, матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Об`єктивних та логічних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння - судом не встановлено.

А тому, обставини, зазначені в протоколі, повністю узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому достатньо повно відображені події, що відбувались 05.03.2026 року за участі ОСОБА_1 .

Відеозапис, долучений до матеріалів справи, є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано подію правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 607113 від 05.03.2026 року, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; направленням до КНП «ООМЦПЗ» ООР на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.03.2026 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Огляд в медичному закладі не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився від такого проходження; оглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, відмовився.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як вбачається з довідки старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області капітана поліції І. Саютіна про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 , видавалася Департаментом ТСЦ 0742.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортними засобами.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №702/301/20 суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд приймає до уваги: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи; відомості про його особу, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Суд переконаний, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283-284, 287-288 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

На підставі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.М. Горяєв