Рішення від 17 серпня 2008 р. у справі №2-5838/2008 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-5838

2008 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2008 р. м. Білгород – Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Ступакової І.Г.

при секретарі Мамончик К.І.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі - продажу дійсним і визнання права власності на відчужуване майно за договором, вказуючи, що укладений 20 липня 2008 року між нею і відповідачем договір не був нотаріально засвідчений, хоча всі умови угоди з обох сторін були виконані повністю, наслідком не завірення нотаріально договору стала його недійсність, що спричинило порушенню майнових прав позивачки, в зв`язку з чим вона звертається до суду.

Відповідач в судовому засіданні з позовом погодився, заперечень проти позову не має, пояснивши, що в дійсності договір укладений між ним та позивачкою не був нотаріально засвідчений, хоча всі умови були виконані і ним була переданий житловий будинок у власність позивачки, за який він отримав від позивачки гроші.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 20 липня 2008 року між позивачкою і відповідачем був укладений договір купівлі — продажу нерухомого майна, згідно якого відповідач продав, а позивачка купила житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600кв.м (земельна ділянка приватизована, державний акт на право власності на землю 1-ОД № 004147, виданий міським відділом земельних ресурсів держкомзему м. Білгород-Дністровський 26.03.1998 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 31) та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 32,2кв.м, житловою площею 10,2кв.м, ганок з козирком літ. «а2», прибудова літ. «а», підвал літ. «а1», сарай літ. «Б», споруди № 1-4, за який позивачкою була цілком здійснена оплата, що підтверджується п. 2.2 вищевказаного договору (а.с. 6-7). Відповідач продав приналежний йому житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600кв.м (земельна ділянка приватизована, державний акт на право власності на землю 1-ОД № 004147, виданий міським відділом земельних ресурсів держкомзему м. Білгород- Дністровський 26.03.1998 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 31) та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 32,2кв.м, житловою площею 10,2кв.м, ганок з козирком літ. «а2», прибудова літ. «а», підвал літ. «а1», сарай літ. «Б», споруди № 1-4, на підставі договору купівлі-продажу серія ВЕВ № 214037 від 14.08.2006 року, згідно якого він являвся власником житлового будинку (а.с. 14) та договору купівлі продажу земельної ділянки серія ВЕВ № 214038 від 14.08.2006 року (а.с. 15).

Внаслідок того, що угода була укладена з порушенням ст.ст. 209, 657 ЦК України, а саме: не була нотаріально засвідчена, також відповідачкою не було зареєстровано право власності в належному порядку, даний факт став перешкодою позивачу в оформленні його майнових прав.

У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Після укладення договору позивачкою було повністю прийнято у своє володіння та розпорядження спірний житловий будинок, що являється складовою права власності на яке позивачка має право як суб`єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317,318,325 ЦК України.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи вищевикладене, а також, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, про які сторонами не заперечуються, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 20.07.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнавши за останьою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600кв.м (земельна ділянка приватизована, державний акт на право власності на землю 1-ОД № 004147, виданий міським відділом земельних ресурсів держкомзему м. Білгород-Дністровський 26.03.1998 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 31) та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 32,2кв.м, житловою площею 10,2кв.м, ганок з козирком літ. «а2», прибудова літ. «а», підвал літ. «а1», сарай літ. «Б», споруди № 1-4, обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209, 220 ч. 2, 317, 318, 325, 334, 638, 657 ЦК Україна, ст. ст. 10, 11,130, 174 209,213,214- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 20.07.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600кв.м (земельна ділянка приватизована, державний акт на право власності на землю 1-ОД № 004147, виданий міським відділом земельних ресурсів держкомзему м. Білгород-Дністровський 26.03.1998 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 31) та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 32,2кв.м, житловою площею 10,2кв.м, ганок з козирком літ. «а2», прибудова літ. «а», підвал літ. «а1», сарай літ. «Б», споруди № 1-4 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600кв.м (земельна ділянка приватизована, державний акт на право власності на землю 1-ОД № 004147, виданий міським відділом земельних ресурсів держкомзему м. Білгород-Дністровський 26.03.1998 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 31) та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 32,2кв.м, житловою площею 10,2кв.м, ганок з козирком літ. «а2», прибудова літ. «а», підвал літ. «а1», сарай літ. «Б», споруди № 1-4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20- днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя