Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №682/2205/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/2205/26

Провадження № 3/682/513/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м.Славута

Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєва Н.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, особи з інвалідністю 1 групи, раніше судимого, не притягувався до адміністративної відповідальності,

- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА № 139824 від 02.08.2026 року слідує, що ОСОБА_1 02.08.2026 року в АДРЕСА_1 , близько 01:00 год. вчинив домашнє насильство, а саме ображав словами нецензурної лайки, принижував честь та гідність свого брата - ОСОБА_2 , чим завдав шкоду психічному здоров`ю та вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав, зазначив, що його брат постійно його принижує, наносить тілесні ушкодження, намагається виселити з квартири. 02.08.2026 року близько 01.00 год. він вже спав у своїй кімнаті, його брат ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов до його кімнати і почав наносити тілесні ушкодження, а потім викликав поліцію і повідомив, що він його нібито ображав нецензурними словами та вчинив домашнє насильство відносно нього.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП надані наступні докази :

-протокол про адміністративне правопорушення від 02.08.2026 року серія ВБА №139824, в якому зазначено дату, час, місце та обставини вчинення адмінправопорушення;

-рапорт помічника чергового ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 02.08.2026 року;

-протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.08.2026 року;

-письмові поясненнями ОСОБА_2 від 02.08.2026 року, в яких він зазначив, що 02.08.2026 року о 01.00 год. його брат ОСОБА_1 ображав його словами нецензурної лайки, чим принизив його честь і гідність, виганяв з квартири, на зауваження не реагував;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.08.2026 року, відповідно до якої рівень небезпеки є середнім.

Натомість ОСОБА_1 долучив до протоколу про адміністративне правопорушення аудіозаписи, фотознімки та відеозаписи, на яких відображено як ОСОБА_2 ображає його словами нецензурної лайки, вимагає виселитися з квартири, погрожує фізичною розправою, а також на фотознімках датованих 02.08.2026 року зображений ОСОБА_1 із видимими тілесними ушкодженнями на тілі та закривавленим обличчям.

Крім того, за фактом спричинених йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 звертався до Шепетівської окружної прокуратури, про що свідчить відповідь від 28.07.2026 року.

Також ОСОБА_1 долучив медичний висновок №3 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися, виданий 30.04.2026 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи.

Разом з тим, під час складання протоколу працівником поліції ОСОБА_3 не взято до уваги та не перевірено пояснення, надані ОСОБА_1 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень братом ОСОБА_2 по всьому тілу 02.08.2026 року, в той час коли він перебував у своїй кімнаті і спав.

Відповідно до п. 3, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати в чому саме полягає вчинення домашнього насилля психологічного характеру.

В силу ст.283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 ЗУ №2229-VIII).

Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі(п.8 ч.1 ст.1 ЗУ №2229-VIII).

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї - особі, яка постраждала від домашнього насильства.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

ОСОБА_1 в своїх поясненнях, долучених до протоколу, а також у суді під час розгляду протоколу вказав, що свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнає, пояснив, що хворіє на невиліковну хворобу, обмежений у пересуванні, є особою із інвалідністю 1 групи, перебуває в неприязних відносинах із братом ОСОБА_2 , який постійно ображає його, наносить йому тілесні ушкодження, виганяє з квартири. У них постійно виникають конфліктні ситуації, які провокує брат, а потім звинувачує його у вчиненні домашнього насильства та викликає поліцію.

Вважаю, що долученими до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173-2 ч.1 КУпАП доказами не доведена вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 .

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2 , з яким у ОСОБА_1 існують неприязні відносини, та вважає, що їх недостатньо, за відсутності інших доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП. Окрім того, з доказів наданих ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_2 постійно ображає свого брата та провокує конфліктні ситуації, зважаючи на хворобливий стан ОСОБА_1 .

Відповідно до п.39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 33-36, ч.1 ст.173-2, 247 ч.1 п.1, 285, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Суддя Н.В.Матвєєва