Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №676/2752/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/2752/26

Номер провадження 2/676/3174/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді – Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору підряду та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Федусь Л.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору підряду та стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач проживає у будинку АДРЕСА_1 . У літку 2025 року позивач почала проводити ремонт у вказаному будинку, а також є заміну меблів на кухні. З цією метою у липні 2025 року вона домовилася із відповідачем ОСОБА_2 про виготовлення меблів на замовлення у зв`язку із чим 08.07.2025 року між сторонами було укладено договір на виготовлення меблів. За цим договором відповідач зобов`язався на замовлення позивачки виготовити та встановити замовлені нею меблі на загальну вартість 109000 грн., позивач оплатила аванс у розмірі 55000 грн. та зобов`язалася прийняти та оплатити решту обумовленої суми у розмірі 54000 грн. після встановлення меблів. Строк виконання договору сторони узгодили тривалістю два місяці до 01.09.2025 року. Позивач виконала умови договору та сплатила попередню оплату за замовлення меблів. Однак відповідач у визначений строк зобов`язання не виконав. На неодноразові звернення позивача щодо виконання їх домовленості, відповідач просив зачекати. На теперішній час зобов`язання відповідача залишаються не виконаними.

Просить суд розірвати договір про виготовлення меблів від 08 липня 2025 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену передоплату за договором у сумі 55000 грн., моральну шкоду у сумі 10000 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 року справу визначено судді Пилипенко І.О.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2026 року по справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року по справі закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та її представник адвокат Федусь Л.В. у судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали письмову заяву у якій розгляд справи просили здійснювати у їх відсутність, позовні вимоги в частині вимог про розірвання договору про виготовлення меблів від 08 липня 2025 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену передоплату за договором у сумі 55000 грн., моральну шкоду у сумі 10000 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився через канцелярію суду подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково не заперечував щодо стягнення з нього 55000 грн., моральну шкоду визнав на суму 2000 грн., а також просив зменшити витрати на правничу допомогу.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

За приписом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Із копії договору на виготовлення меблів від 08.07.2025 року слідує, що ОСОБА_2 отримав замовлення від ОСОБА_1 на виготовлення кухні із матеріалу MDF із підсвіткою на загальну суму 109000 грн., сплачений аванс 55000 грн., залишок 54000 грн. Термін виконання замовлення до 01 вересня 2025 року.

Відповідно до копії талона-повідомлення Єдиного обліку №47856 від 07.11.2025 року про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, 07.11.2025 року до чергової частини надійшла письмова заява ОСОБА_1 про те, що 08.07.2025 року в м. Кам`янець-Подільський ОСОБА_2 не виконує умови усного договору.

Згідно відповіді Кам`янець-Подільського районного управління поліції від 19.11.2025 року, яка адресована ОСОБА_3 щодо поданої нею заяви від 07.11.2025 року про невиконання умов усного договору встановлено, що у липні 2025 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість щодо виготовлення та встановлення кухонної стінки у зв`язку із чим було передано грошові кошти на оплату виконання замовлення. Під час опитування ОСОБА_2 підтвердив факт отримання коштів, а також пояснив, що розпочав підготовчі роботи та замовив необхідні матеріали. Завершити виготовлення меблів у попередньо узгоджений термін не зміг через стан здоров`я. За результатами проведеної перевірки встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини. Ознак кримінального правопорушення не виявлено.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даній справі між сторонами виникли правовідносини з договору підряду.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями статті 849 ЦК України передбачено, що у випадку якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до частини першої статті 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду (побутового підряду) є складним зобов`язанням, оскільки включає як права, так і обов`язки кожної із його сторін (обов`язок підрядника виконати певну роботу і право вимагати її оплати, обов`язок замовника оплатити виконану роботу і право вимагати виконання обов`язку підрядником).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз положень частини п`ятої статті 653 ЦК України свідчить, що тільки при розірванні договору у зв`язку з істотним його порушенням однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист прав споживачів» (далі Закон).

Відповідно до визначень, викладених у статті 1 цього Закону, виконавець це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Робота діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Належна якість товару, роботи або послуги властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Судом встановлено, що 08.07.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір на виготовлення меблів, відповідно до умов якого позивач замовила у ОСОБА_2 виготовлення кухні із матеріалу MDF з підсвіткою на загальну суму 109000 грн. На виконання умов договору ОСОБА_1 сплатила відповідачу ОСОБА_2 аванас на суму 55000 грн., що підтверджується заявою останнього про визнання позову в цій частині. Термін виконання замовлення до 01 вересня 2025 року.

Таким чином, ОСОБА_1 доведено, що відповідачем порушені умови договору щодо термінів виготовлення та передачі позивачці у власність меблів відповідно до умов укладеного договору. Будь-яких доказів на підтвердження належного виконання умов договору відповідач не надав. Враховуючи, що умови договору ОСОБА_2 не виконані, меблі у передбачений договором строк не виготовлені, сплачені позивачкою кошти в розмірі 55000 грн підлягають стягненню на її користь з відповідача, а укладений договір – розірванню.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд виходить із наступного.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Моральна шкода полягає:у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;-у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства(зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема:коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень;у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди;

-при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.Тобто, статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Таким чином, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, слід враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц, який підлягає застосуванню у відповідності до ч. 4 ст. 263 та ч.2 ст. 416 ЦПК України.

Як встановлено судом не отримання позивачем замовленої кухні, створювало протягом тривалого часу незручності у її житті, і порушило її справедливі очікування виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду, який сама позивач добросовісно виконувала.

З огляду на викладене, суд виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, визначає розмір моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору у розмірі 5000 грн., які підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Позивач у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від оплати судового збору за подання позову, а тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, який розраховується таким чином: позивачем заявлено 3 позовні вимоги - дві вимоги немайнового характеру та одна вимоги майнового характеру, кожна з яких згідно із Законом України «Про судовий збір» становить на час звернення до суду з позовом 1331 грн. 20 коп., а всього 2 662,40 грн. (1331,20*2).

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивач ОСОБА_1 висувала вимогу про стягнення з ОСОБА_2 65000 грн., судом задоволено на загальну суму 60000 грн., що становить 92,31% від заявленої суми, а тому судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави з урахуванням принципу пропорційності становить у розмірі 2457,60 грн. (2662,40 грн *60000 /65000).

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої вказаної статті до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частин першої третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надало договір про надання правничої допомоги №22/26 від 20 лютого 2026 року, укладеного між адвокатом Федусь Л.В. та ОСОБА_1 , акт виконаних робіт від 06 серпня 2026 року із детальним описом наданих послуг: вивчення матеріалів, складання позовної заяви, направлення адвокатських запитів, участь у судових засідання, суму наданих послуг складає 10000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то при вирішенні питання розподілу судових витрат суд ураховує принцип пропорційності (стаття 141 ЦПК України), а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 92,31% понесених нею судових витрат на правничу допомогу, що становить 9231 грн. (10000 х 92,31%).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору підряду та стягнення коштів задовольнити частково.

Розірвати договір про виготовлення меблів, укладений 08 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 ) завдану матеріальну шкоду у виді сплаченої передоплати за договором у розмірі 55000 грн., завдану моральну шкоду у сумі 5000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9231 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2457,60 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя І.О. Пилипенко