Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №607/12967/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2026 Справа №607/12967/26 Провадження №2-а/607/384/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря судового засідання Чубко Х. О.

представника позивача Войнарського А. Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Войнарський Андрій Йосифович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

11.06.2026 року позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Войнарський А. Й. звернувся до суду із позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №2040162 від 31.05.2026, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 31 травня 2026 року була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА № 2040162 від 31.05.2026 року, проте що ОСОБА_2 , 1990 року народження, 31.05.2026 року вулиця Лесі України 22, село Малий Ходачків, Тернопільського району, Тернопільської області здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме повідомив про факт домашнього який не знайшов свого насильства не підтвердився. Ураховуючи, що громадянин ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУаАП, за що застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Дана постанова була вручена позивачу ОСОБА_3 інспектором відділу поліції №2 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції КОНСЬКИМ Сергієм Михайловичем 31 травня 2026 року. Ознайомившись із даною постановою вважаю, що така є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. ОСОБА_2 не вчиняв адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП, при цьому, інспектором не встановлено та не доведено, що громадянин ОСОБА_2 вчинив дане адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 здійснив виклик на лінію «102», щоб зафіксувати те, що йому вчиняють перешкоди щодо спілкування та виховання дітей ОСОБА_4 , 2014 року народження, та ОСОБА_5 2017 року народження відповідно до постанови Тернопільського апеляційного суду від 31 березня 2026 року по справі №607/22969/24, однак інспектор поліції із незрозумілих підстав трактував даний виклик як домашнє насильство. ОСОБА_2 не погоджувався із висновками поліцейського, а саме винесенням постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечив, щодо доказів, які жодним чином не підтверджують здійснення позивачем неправдивого виклику працівників поліції, якими поліцейський підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, які працівник поліції проігнорував та вирішив притягнути ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у діях позивача ОСОБА_6 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є необґрунтованою і такою, що винесена без дотриманням вимог чинного законодавства України. Враховуючи все вище наведене, просить звільнити ОСОБА_6 від сплати судового збору, як позивача учасника бойових дій. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА № 2040162 від 31.05.2026 року про застосування до ОСОБА_6 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

23 червня 2026 року представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подав відзив на позов. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі через його безпідставність, розгляд справи проводити за відсутності представника ГУНП в Тернопільській області. Вказавши, що із даним позовом ГУНП в Тернопільській області не погоджується та вважає його безпідставним з наступних міркувань. Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. При перегляді оскаржуваної постанови серії ЕГА № 2040162, встановлено, що 31.05.2026 в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме повідомив про факт якого не було, повідомивши про факт домашнього насильства, який не знайшов свого підтвердження. Внаслідок чого, на ОСОБА_1 інспектором відділу поліції № 2 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Конським С.М. винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Під час прослуховування аудіозапису - телефонної розмови працівника поліції з заявником - ОСОБА_1 останній повідомляє про невиконання судового рішення стосовно усунення перешкод з спілкування з дітьми, зазначаючи, що його колишня дружина блокує телефони та не дає можливості бачитися з дітьми. На уточнення поліцейської в чому на думку заявника невиконання рішення суду, ОСОБА_1 повідомив, що рішенням суду йому дозволено бачитися з дітьми без будь-якого попереднього погодження з дружиною та дітьми. ОСОБА_1 під час розмови з поліцейською, акцентує увагу на тому, що «суд встановив, що немає бути жодного погодження на побачення, як з сторони колишньої дружини так і дітей». Заявник доповнює своє звернення словами; «Дітей побачити я не можу». Однак, під час перегляду відео з нагрудної камери поліцейського N?856480 (файл під назвою «1») помітно та чутно (запис з 15 хв. 40 сек.) як на запитання поліцейського, в чому саме проявляється неможливість бачити своїх дітей і чи звертався позивач до своєї колишньої дружини для того, аби вона надала можливість зустрічі з своїми дітьми, позивач зазначає, що він не звертався до колишньої дружини, тому що суд не зобов`язує його звернутись до колишньої дружини аби вона надала можливість побачити дітей, додавши «Такого не має шо би я мав до неї дзвонити і просити». Окрім цього, на відео, поліцейський роз`яснює позивачу, що для того аби отримати можливість зустрічі з своїми дітьми йому потрібно звернутись до дружини, або ж підійти до території помешкання, де проживають діти аби отримати змогу їх зустріти для подальшого спільного провадження часу. На що ОСОБА_1 відповідає «Де таке написано, що я маю туди йти». Під час перегляду вказаного відео встановлено, що 31.05.2026 позивач, не звертався до своєї колишньої дружини, аби та надала можливість йому зустріти дітей біля помешкання, де вони проживають. Окрім цього, позивач не навідувався до території житлового господарства, де проживають малолітні діти, а обмежився лише телефонним дзвінком до сина і після того, коли не зумів встановити контакт з сином, позивач зателефонував в поліцію та повідомив про невиконання колишньою дружиною рішення суду. Подані позивачем твердження про відсутність умислу на скоєння правопорушення вважаємо такими, що висловлені з метою уникнення адміністративної відповідальності після усвідомлення негативних наслідків скоєного правопорушення. Звертаємо увагу суду на те, що в тексті позовної заяви міститься значна кількість фактів, які не підтверджені жодними доказами та являються голослівними. Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.

Представник позивача – адвокат Войнарський А. Й. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №2040162 від 31.05.2026 року, 31.05.2026 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 1990 р.н. здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме повідомив про факт якого не було, а саме факт домашнього який не знайшов свого насильства не підтвердився. Ураховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 КУпАП що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому слід зазначити про те, що у відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Статтею 183 КУпАП передбачено відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Так, зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 1990 року народження, 31.05.2026 року вулиця Лесі України 22, село Малий Ходачків, Тернопільського району, Тернопільської області здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме повідомив про факт домашнього який не знайшов свого насильства не підтвердився.

Однак, позивач у позовній заяві стверджує про те, що здійснив виклик на лінію «102», щоб зафіксувати те, що йому вчиняють перешкоди щодо спілкування та виховання дітей ОСОБА_4 , 2014 року народження, та ОСОБА_5 2017 року народження відповідно до постанови Тернопільського апеляційного суду від 31 березня 2026 року по справі №607/22969/24, однак інспектор поліції із незрозумілих підстав трактував даний виклик як домашнє насильство.

При цьому, представником відповідача відповідно до відзиву, при обґрунтуванні доводів про наявність факту завідомо неправдивого виклику працівників поліції, не надано жодних доказів на підтвердження того, що уповноваженими посадовими особами перед винесенням відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності було перевірено та надано оцінку обставинам, які зумовили позивача зателефонувати на лінію «102».

Саме наявність умислу щодо неправдивого виклику утворює склад адміністративного правопорушення. Вказаний умисел відповідачем не доведено.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Войнарський А. Й. є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Войнарський Андрій Йосифович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №2040162 від 31.05.2026, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн – скасувати та закрити провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Представник позивача: Войнарський Андрій Йосифович ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (46001, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, код ЄРДПОУ 40108720).

Головуючий суддя Дуда О.О.