Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №607/5822/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №607/5822/26

Суддя: Дуда О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2026 Справа №607/5822/26 Провадження №2-а/607/214/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря судового засідання Чубко Х. О.

представника позивача Колодій А. С.

представника відповідача Лобач М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Колодій Артем Сергійович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Колодій А. С. звернувся до суду із позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6821536 від 12.03.2026 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 12 березня 2026 року інспектор 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП НП України (далі – УПП в Тернопільській області) старший лейтенант поліції Баглай Леонід Леонідович виніс постанову серії ЕНА № 6821536 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 (паспорт громадянина України: № НОМЕР_1 , виданий 19.07.2021 року органом 6117; РНОКПП: НОМЕР_2 ), за порушення п. 9.2 (б) ПДР України застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень. 13 березня 2026 року між мною – адвокатом Колодієм Артемом Сергійовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання йому правничої (правової) допомоги у справі про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Як зазначено у постанові серії ЕНА № 6821536 від 12.03.2026 року «12.03.2026 року о 23 год. 30 хв. в м. Тернопіль по вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ – автомобілем NISSAN ROGUE, з р.н. НОМЕР_3 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідно напрямку при з`їзді із кільця, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України – Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, за чо передбачена відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП» У відповідності до резолютивної частини зазначеної постанови, було прийнято рішення: «застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення – штраф у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень» Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав одразу після розгляду справи про адміністративне правопорушення – 12.03.2026 року, а тому останнім днем для її оскарження, враховуючи дату її винесення та положення ст. 289 КУпАП, слід вважати 22 березня 2026 року, а так як це вихідний день, то 23 березня 2026 року. Вважаю притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності безпідставним, необґрунтованим та незаконним. Оскаржувану постанову прийнято поліцейським з порушенням вимог чинного законодавства, грубим порушенням та ігноруванням прав водія, за відсутності належних та допустимих доказів, виходячи з наступного. Як встановлено зі слів ОСОБА_1 , будь-яких порушень правил дорожнього руху він не допустив, оскільки належним чином використовував світлові покажи повороту при зміні напрямку свого руху, а саме перед перестроюванням, поворотом або розворотом, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Підсумовуючи вищевикладене, водій ОСОБА_1 не порушив будь-яких вимог законодавства України, в тому числі Правил дорожнього руху України, а відтак не вчинив будь-якого адміністративного правопорушення. Виходячи з наведеного вище, працівник поліції, розглядаючи справу відносно ОСОБА_1 не з`ясував всіх обставин справи, не надав їм належної оцінки, не вислухав особу, яку притягав до адміністративної відповідальності, не перевірив її доводів, чим порушив вимоги закону щодо всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а відтак винесення інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП НП України (далі – УПП в Тернопільській області) старшим лейтенантом поліції Баглай Леонідом Леонідовичем постанови серії ЕНА № 6821536 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до ОСОБА_1 , за порушення п. 9.2 (б) ПДР України застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, є протиправним, безпідставним та необґрунтованим. Враховуючи вищевикладене, вважаю, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є незаконним. З врахуванням вищевикладеного, просить скасувати постанову серії ЕНА № 6821536 від 12 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, а провадження по справі закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), сплачений судовий збір у розмірі у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.

09.04.2026 судом зареєстрований відзив на позов поданий представником відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6821536 від 12 березня 2026 року, встановлено, що позивач 12 березня 2026 року о 00 год. 23 хв., в м. Тернополі по вул. Богдана Хмельницького, 43 керуючи автомобілем NISSAN ROGUE дн BO1641Р не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.6 ПДР. України (порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відеозаписом, який долучений до матеріалів справи, зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення позивачем, а саме не ввімкнення світлового покажчика повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, а саме при з їзді з кільця, що є порушенням вимог п. 9.2.6 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції зафіксовано, що позивачу перед розглядом справи про адміністративне правопорушення роз`яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, після чого з`ясовано у позивача чи все зрозуміло та чи бажає скористатись своїми правами. Після цього прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Дана подія та розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_2 була зафіксована на технічний пристрій, що знаходиться на форменому одязі поліцейського 477650, 764500 та відеозаписом з автореєстратора службового автомобіля, про що є відомості в постанові. Розгляд справи проводився відповідно до статі 279 КУпАП, позивача було ознайомлено з правами, передбаченими статтею 63 Конституції України, статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З боку інспектора патрульної поліції не здійснювалося будь-яких перешкод щодо реалізації позивачем своїх прав як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. З відеозаписів вбачається, що поліцейським було повідомлено причину зупинки, надано роз`яснення щодо суті порушення, проведено розгляд справи, з даною постановою, запропоновано отримати її копію. Також вищезазначене підтверджується підписами в пунктах 8 та 9 оскаржуваної постанови, а саме підпис щодо ознайомлення з правами, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та підпис за отримання копії постанови. Також до відзиву в якості доказів додано диск із відеофайлами, де вбачається, що автомобіль під керуванням позивача здійснював маневр повороту праворуч без подання сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку. Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1011.2015 за №1408/27853. Тому, вважаємо, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону. Отже, підсумовуючи вищенаведене в сукупності, слідує, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції. Оцінивши в сукупності матеріали відеофіксації з автореєстратора службового автомобіля та з нагрудного відеореєстратора поліцейського, можна дійти до безумовного висновку про наявність факту порушення ПДР України саме позивачем. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

20.04.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача – адвокатом Колодієм А. С. подано додаткові пояснення у справі із змісту яких вбачається, що Відповідач у справі – Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції через свого представника подав відзив на позов ОСОБА_1 , ознайомившись з яким, я вважаю за необхідне надати суду додаткові пояснення з цього приводу, адже викладенні у відзиві положення нормативно-правових актів та обставини справи не спростовують протиправності винесення оскаржуваної постанови. В оспорюваній постанові у вказаному пункті зазначено, що до «постанови додаються: н/к 477650, 764500, відео з автореєстратора службового тз Тойота Корола ДНЗ 313626», проте вказані матеріали відеофіксації не містять в собі жодних відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, описаного в оскаржуваній постанові. Ба більше того, навпаки свідчать про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем та NISSAN ROGUE, з р.н. НОМЕР_3 , та рухаючись по кільці на перехресті з круговим рухом при змінні свого напрямку руху (з`їзду з кільця праворуч) подав сигнал світловим покажчиком повороту праворуч. А тому, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, вважаю оспорювану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. ІІ. Відповідно до відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, долученого до відзиву на позовну заяву, чітко вбачається, що працівник поліції підтверджує той факт, що ОСОБА_1 ввімкнув світловий покажчик повороту при з`їзді з кільця праворуч, однак на його думку (поліцейського) це необхідно було робити також перед заїздом на кільце. Вказане твердження працівника поліції є абсолютно помилковим, а відтак винесена ним оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Інших підстав для увімкнення покажчика повороту у Правилах дорожнього руху не прописано. За таких умов ПДР України передбачають встановлення перед перехрестям з круговим рухом дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух». Відповідно до ПДР України, «Дорожній знак 4.10 "Круговий рух" Вимагає об їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом». Наголосимо, даний знак вимагає не перестроювання, не повороту і не розвороту. Він вимагає об`їзду клумби (центрального острівця). Тому Правила дорожнього руху при в`їзді на перехрестя з круговим рухом не вимагають подавати сигнали світловими покажчиками повороту. Таким чином, напрямок руху при заїзді на перехрестя з круговим рухом визначається дорожньою розміткою і можливий лише в одному напрямку. Дана обставина ще раз підтверджує, що при в`їзді на «кільце» не потрібно подавати попереджувальні сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, адже не здійснюється ані перестроювання, ані поворот, ані розворот. Це пов`язано з тим, що у водія можливий виключно єдиний варіант руху згідно з дорожньою розміткою. Таким чином, при в`їзді на перехрестя з круговим рухом Правила дорожнього руху не вимагають вмикати будь-яких покажчиків поворотів, ні лівого, ні правого. А от при виїзді з "кільця" водій повертає праворуч, а отже відповідно до п.п. 9.2 ПДР водій повинен увімкнути покажчик повороту напрямку праворуч, що ОСОБА_1 і зробив.

Представник позивача адвокат Колодій А. С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, скасувавши оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Лобач М. В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві, та просила у позові відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6821536 від 12.03.2026, 12.03.2026 о 23:30 в м. Тернопіль по вул. Богдана Хмельницького, 43, водій керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.(б) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п.9.2.(б) ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 КУпАП що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.

За принципом презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Водночас відеозаписи, долучені представником відповідача до відзиву на позов, які містять записи з нагрудних камер працівників поліції та автореєстратора службового автомобіля, не містять жодної фіксації факту керування позивачем транспортним засобом без подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час здійснення повороту. Отже, зазначені відеозаписи не підтверджують обставин, покладених відповідачем в основу оскаржуваної постанови, а тому не можуть вважатися належними та достатніми доказами на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення.

Факт керування позивачем транспортним засобом без використання належним чином світлових покажчиків повороту при зміні напрямку свого руху, а саме перед перестроюванням, поворотом або розворотом , заперечує позивач у позовній заяві, та такий спростовується відеозаписом, згідно з яким позивач з`їжджаючи з дороги з круговим рухом, увімкнув правий покажчик повороту.

При цьому, суд відзначає, що як вказано, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі №482/83/17 (адміністративне провадження №К/9901/34124/18), сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП та ст.73, 74 КАС України.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова – скасуванню.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, керуючись ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 532,48 гривень, оскільки позивач звернувся із даним адміністративним позовом через підсистему «Електронний суд».

Разом з тим як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн. Згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тобто при зверненні до суду із адміністративним позовом через систему «Електронний суд» підлягає сплаті судовий збір в розмірі 532,48 грн. Однак як вбачається із квитанції, долученої до адміністративного позову, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка є предметом розгляду в даній справі, сплачено 665,60 грн судового збору, які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду. У зв`язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 532,48 грн, а також решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 р.

Керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Колодій Артем Сергійович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6821536 від 12.03.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн – скасувати та закрити провадження у справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві ) гривні 48 копійок.

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 133,12 грн (сто тридцять три гривні 12 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Колодій Артем Сергійович (46009, вул. Івана Мазепи, 12, офіс 51, м. Тернопіль, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 40108646; адреса електронної пошти: ternopil1@patrol.police.gov.ua.

Головуючий суддя Дуда О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua