Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №595/1031/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1031/26

Провадження № 2-а/595/112/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026

м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

В складі

головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалівський Б.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №3886 від 08.07.2026, за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що 06 липня 2026 року о 08 год 00 хв позивача було доставлено працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). Під час звіряння військово-облікових даних, відповідач нібито встановив, що позивачу було сформовано повістку №7318384 про необхідність прибуття о 09 год 00 хв 22 травня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних. У зв`язку з тим, що позивач у зазначений день не прибув, відповідач дійшов висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Однак повістки №7318384 ОСОБА_1 не отримував. Вона не вручалася йому особисто, не надходила засобами поштового зв`язку, не вручалася за місцем роботи та не доводилася до його відома в будь-який інший передбачений законодавством спосіб. Позивач не ставив підпису про отримання повістки та не відмовлявся від її отримання. Акт про відмову від отримання повістки за його участю не складався, а фото- чи відеофіксація вручення повістки або відмови від її отримання не здійснювалася. Жодних рекомендованих поштових відправлень, повідомлень про вручення чи повідомлень про надходження поштового відправлення позивач також не отримував. До 06 липня 2026 року йому не було відомо про існування повістки №7318384 та про необхідність прибуття 22 травня 2026 року. У постанові зазначено лише те, що повістку було «сформовано та надіслано». Водночас у ній не вказано дати фактичного надсилання повістки, найменування поштового оператора, номера рекомендованого поштового відправлення, адреси, на яку воно направлялося, дати вручення або повернення відправлення та результату його доставки. У постанові відсутні посилання на документи поштового оператора, які підтверджували б отримання позивачем повістки, його відмову від її отримання або відсутність за відповідною адресою. Жодного доказу належного оповіщення позивача в оскаржуваній постанові не наведено. Саме по собі формування повістки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів не підтверджує її вручення та не свідчить про належне оповіщення позивача. Формування повістки, її роздрукування, передання поштовому оператору, фактичне направлення та належне оповіщення адресата є різними юридичними обставинами. Відповідач фактично ототожнив формування і направлення документа з його отриманням позивачем, що не відповідає вимогам законодавства. Оскільки позивач повістки не отримував і про виклик не знав, його неприбуття 22 травня 2026 року не може визнаватися протиправною бездіяльністю. Особа об`єктивно не може виконати вимогу, яка не була доведена до її відома. У постанові також наявна суперечність щодо норми, яку нібито порушив позивач. В одному абзаці відповідач посилається на підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку, а надалі наводить підпункт 1 пункту 1 цих Правил, який стосується перебування на військовому обліку за місцем проживання. Водночас позивачу інкриміновано не неперебування на військовому обліку, а саме неприбуття за повісткою. Відповідач також безпідставно зазначив про наявність у діях позивача прямого умислу. ОСОБА_1 не знав про повістку №7318384, а тому не міг усвідомлювати обов`язок прибути 22 травня 2026 року та умисно його не виконувати. У діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони адміністративного правопорушення, оскільки він не був належним чином оповіщений про виклик, не знав про необхідність прибуття та не мав умислу на невиконання відповідного обов`язку. На підставі наведеного просить скасувати постанову №3886 від 08.07.2026 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.

31 липня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного. Повістка №7318384 про виклик позивача на 14 годину 22.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 була сформована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з неухильним дотриманням зазначених вимог. Повістка була направлена на адресу фактичного місця проживання позивача - АДРЕСА_2 . На звороті повістки №7318384 на описі вкладення наявний трек-номер R067168394290, що дозволяє відстежити шлях поштового відправлення з повісткою через офіційний сайт АТ «Укрпошта» Трекінг відправлень|Укрпошта. Так, згідно трекінгу поштового відправлення повістка повернулася відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Виходячи з викладеного та обставин справи, позивачу була направлена належним чином оформлена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де позивач перебуває на військовому обліку. Однак, позивач ухилився від отримання повістки, тому вона була повернута відповідальним працівником АТ «Укрпошта» з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Що вважається належним оповіщенням військовозобов`язаного, згідно закону. Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, позивач допустив порушення абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і було винесено

оскаржувану постанову. На підставі наведеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

03 серпня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд приймає в якості письмових пояснень у справі, поданих стороною позивача в порядку ст. 44 КАС України (в даній категорії справ, відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив), згідно яких позивач не погоджується з доводами відзиву, оскільки повістки №7318384 він не отримував, повідомлень про надходження відповідного поштового відправлення йому не вручали, про необхідність прибути 22 травня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не знав. Відповідач не надав належних доказів того, що позивач був фактично або у передбачений законом спосіб повідомлений про відповідний виклик. Відповідач зазначає, що повістку було направлено на адресу фактичного місця проживання позивача: АДРЕСА_3 . Водночас зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_4 , що підтверджується паспортом громадянина України та зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення і постанові відповідача. Долучена відповідачем роздруківка з Реєстру містить окремий рядок про адресу у місті Бучачі, однак не містить дати внесення цієї адреси, джерела її отримання, документа, на підставі якого її внесено, відомостей про те, ким саме вона повідомлена, та електронного підпису позивача. Графи щодо джерела відомостей і дати їх внесення залишені незаповненими. Отже, наявність певної адреси у внутрішній роздруківці відповідача не доводить, що саме ОСОБА_1 особисто повідомив її ІНФОРМАЦІЯ_3 під час уточнення військово-облікових даних та що ця адреса була актуальною станом на травень 2026 року. Належним оповіщенням у разі повернення поштового відправлення може вважатися відмітка про відсутність особи саме за адресою, яку ця особа повідомила ТЦК та СП під час уточнення даних, або за задекларованою чи зареєстрованою адресою, якщо іншої адреси особа не повідомляла. Таким чином, для застосування передбаченої Порядком №560 юридичної конструкції належного оповіщення відповідач повинен був довести не лише факт направлення відправлення на певну адресу, а й те, що ця адреса була особисто повідомлена позивачем у встановленому порядку. Таких доказів відповідач не надав. Відомості про зареєстроване місце проживання позивача та адреса, на яку фактично направлено повістку, не збігаються, а походження адреси у місті Бучачі належним доказом не підтверджено. За таких обставин повернення поштового відправлення з адреси, щодо якої не доведено, що вона була повідомлена самим позивачем як актуальне місце проживання, не може автоматично створювати для позивача наслідки належного оповіщення. Крім того, долучений відповідачем знімок екрана з вебсайту АТ «Укрпошта» не підтверджує вручення позивачу повістки чи повідомлення про її надходження. Зі змісту трекінгу вбачається, що 19 травня 2026 року зафіксовано статус «Невдала спроба вручення — інші причини», а 21 травня 2026 року - статус «Повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою)». Водночас відправлення не було вручено позивачу, а 21 травня 2026 року воно вибуло з поштового відділення у напрямку повернення відправнику. Статус «одержувач відсутній за вказаною адресою» не є тотожним відмові особи від отримання поштового відправлення та не підтверджує ухилення від його отримання. У матеріалах відсутні будь-які докази того, що позивач знав про надходження відправлення, відмовився його отримувати або вчиняв дії, спрямовані на уникнення вручення. Тому твердження відповідача про те, що позивач «ухилився від отримання повістки», є припущенням, яке не підтверджується наданими доказами. У трекінгу відсутня відмітка про відмову адресата від отримання відправлення. Правила надання послуг поштового зв`язку передбачають особисте вручення рекомендованих листів із позначкою «Повістка ТЦК». Відмітка про відсутність адресата повинна бути належним чином оформлена працівником оператора поштового зв`язку. Однак до відзиву не долучено оригіналу або належним чином засвідченої копії поштового конверта, повідомлення про вручення чи іншого первинного документа оператора поштового зв`язку, на якому містилися б підпис працівника пошти, календарний штемпель і відмітка про конкретну причину невручення. Долучений опис вкладення може підтверджувати формування документа з назвою «Повістка № 7318384», однак не доводить, що позивач отримав цю повістку, був повідомлений про надходження листа або знав про визначені у повістці дату, час і місце прибуття. На підставі наведеного просить позов задовольнити та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить справу розглядати без його участі, позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, згідно поданого відзиву просить справу розглядати без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що 08 липня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , винесено постанову № 3886 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за наступних обставин. 06 липня 2026 року о 08 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звіряння військово-облікових даних «Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» було встановлено, що ОСОБА_1 було сформовано та надіслано повістку №7318384 для прибуття на 09 годину 00 хвилин 22 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних. На визначену дату ОСОБА_1 не з`явився, внаслідок чого з 01.06.2026 обліковується як такий, що порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України No1487 від 30.12.2022 року. Користується правом на відстрочку до 01.08.2026 року. Відповідно до частин першої та третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані громадяни зобов`язані з`явитися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року No1487, військовозобов`язані зобов`язані перебувати на військовому обліку за задекларованим місцем проживання. Крім того, відповідно до абзацу п`ятого частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають у запасі або військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Згідно з абзацом 2 підпункту 2 пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року «Про питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Враховуючи, що правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Дану постанову винесено на підставі протоколу №265 про адміністративне правопорушення від 06.07.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за фактом того, що ОСОБА_1 будучи на військовому обліку та військовозобов`язаною особою, належним чином оповіщеним про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з`явився за викликом у дату та час зазначені у повістці та відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» вказане порушення скоєне в особливий період, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться 08.07.2026 о 15 год. 30 хв.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, та діє по теперішній час.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII зі змінами (надалі - Закон №2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (п.29).

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п.30).

Згідно з п.34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

У п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У пункті 101 Правил 270 передбачено, що у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Відповідно до пункту 102 Правил № 270, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ТЦК (докази надсилання повідомлення, отримання, неотримання, повістки, причини неотримання, тощо), зокрема, дотримання пункту 41 Порядку, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з однією з таких відміток: про отримання особою відправлення; про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Так, з долучених відповідачем до відзиву документів вбачається, що ОСОБА_1 була сформована повістка №7318384 про необхідність з`явитися 22.05.2026 о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Бучач) для уточнення даних, яка засобами поштового зв`язку направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до даних трекінгу поштового відправлення R067168394290, поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання.

Разом з тим, з інформації наданої відповідачем щодо ОСОБА_1 у графі «задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)» вказано: АДРЕСА_4 , а також заповнена графа фактичне місце проживання АДРЕСА_5 .

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з реєстру територіальної громади №2024/008366929 від 15.07.2024, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .

Позивач заперечує, що надавав відповідачу адресу місця проживання АДРЕСА_5 .

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що ОСОБА_1 зазначив адресу місця проживання АДРЕСА_5 , територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 22 травня 2026 року, оскільки повістка направлялася за адресою АДРЕСА_5 , а адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_4 .

Згідно пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Доказів того, що ОСОБА_1 уточнював дані та при уточненні даних вказав саме адресу за якою направлялася повістка суду не надано, в той час як підтвердженою адресою місця реєстрації позивача є АДРЕСА_4 .

Таким чином, вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

В ході розгляду даної адміністративної справи представником відповідача належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Отже, уповноваженою особою при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми законодавства, не з`ясовано усіх обставин справи, а тому позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.

Інші доводи позову в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та підставою скасування оскаржуваної постанови не являються.

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом, як належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив дане адміністративне правопорушення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Крім того, позивачем сплачений судовий збір в сумі 532,48 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №Н77А-СРКВ-82А5-К432 від 17.07.2026.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,132,139,210,211,241-246 КАС України, ст.ст.210-1,280,283,284 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову №3886 від 08 липня 2026 року, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грнза вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя: Р. О. Содомора